Типи і особливості: завершуючи розгляд
Іноді потрібне лікування зубів і гінгівіту в атрофічній формі. Така хвороба протікає хронічно, характеризується дистрофією епітелію, в силу чого обсяг тканин ясен поступово зменшується. Це призводить до оголення зубних коренів і шийки. Як показує статистика, якщо встановлена атрофічна форма, значить незабаром буде потрібно лікування пародонтиту. Гінгівіт не провокує таке ускладнення лише у разі, якщо почати терапевтичний курс як можна раніше. Зволікання стає причиною втрати зубного ряду, оскільки повністю порушиться з’єднання ясен і зубів.
Генералізована форма може бути причиною відповіді організму на порушення роботи ендокринної системи. Хвороба проявляється набряком, почервонінням слизової, хворобливими відчуттями і виділеннями крові. Іноді ясна стають пухкими, в них локалізовано печіння, окремі ділянки вражені ціанозом. При такому гінгівіті на зубах формуються відкладення, порожнину рота покривається нальотом. У хворого погано пахне з рота, активізується виділення слини, розростаються лімфатичні вузли, піднімається температура. Зі статистики відомо, що частіше лікування гінгівіту такої форми необхідно підліткам, вагітним. Це пояснюється перебудовою гормональної системи.
Нарешті, гнійна форма – це той різновид, яка вважається найнебезпечнішою. На тлі її навіть лікування некротичного гінгівіту дається відносно просто і пов’язане з не настільки великими ризиками для здоров’я пацієнта. Гнійна форма пояснюється бактеріями, причому вогнища ураження починають гноїтися. При цьому м’які тканини набрякають, спостерігаються прояви загального отруєння організму, хворого мучить жар. Гній – кислотне середовище, здатна проникнути в м’які тканини, пародонт. Під його впливом структури органічних тканин порушуються, а пошкодження далеко не завжди оборотні. Лише своєчасно розпочате лікування дозволить зберегти зуби.
