Група ризику
Вчені вважають, що імовірність розвитку злоякісного процесу вище для осіб, чия імунна система ослаблена. Це можуть спровокувати різні фактори:
- інфікування ВІЛ;
- операція по пересадці органів;
- медикаментозна терапія;
- хвороби, що пригнічують імунітет.
Вище ризик розвитку онкології на тлі залозистої гарячки, яку спричиняє вірус Епштейна-Барра.
Нюанси хвороби
Лікарі звертають увагу: лімфома Ходжкіна не розвивається миттєво. У деяких симптоматика стає відносно явної за місяць, в інших стан поступово змінюється до гіршого протягом півроку чи навіть більшого часу. Прояви у різних людей різні. У дитячому віці лімфома часто маскується під застуду, але буває і зворотна ситуація, коли прояви простудного захворювання помилково приймають за атипові клітини і направляють пацієнта на тривале дослідження.
Якщо виявлено стійке збільшення в розмірах лімфатичних вузлів шийно-надключичной області, при цьому загальне самопочуття нормальне, ймовірність онкологічного процесу оцінюється в 70 %. На дослідженні вузли показують себе рухомими, на дотик – еластичними, щільними. Можлива хворобливість області, але ця умова не обов’язкова.
Якщо не вдалося помітити злоякісні процеси вчасно, лімфатичні вузли поступово розростаються, що призводить до формування великих утворень. На цій стадії лімфома майже завжди проявляє себе досить сильним болем. Особливо виражені неприємні відчуття, якщо вжити спиртне.
Відомі такі випадки, коли лімфому Ходжкіна виявляли зовсім випадково під час планової флюорографії, так як вузли не збільшені болем відгукувалися і не приносили хворому занепокоєння, не звертали на себе увагу. Можливо, вони вже провокували задишку і кашель, але пацієнти рідко звертають увагу на такі прояви. По мірі розвитку ситуації розрослися лімфатичні вузли тиснуть на верхню порожнисту вену, з-за чого обличчя набрякає, а шкіра здобуває синюватий відтінок.
