Прогрес хвороби
При лімфомі Ходжкіна можливе поширення перероджених клітин в кістковий мозок. На такі зміни вказує якість крові: знижується концентрація лейкоцитів, тромбоцитів. Можливо недокрів’я. У деяких симптоматика ураження кісткового мозку відсутня навіть у разі, коли атипові клітини зачепили цю область.
При зараженні печінки на ранніх стадіях виявити цей факт практично неможливо в силу підвищених компенсаторних можливостей органу. Якщо лімфома Ходжкіна поширилася на цю область, печінка стає більше в розмірах, сироватковий альбумін скорочується, в фосфатаза стає більш активною, але всі ці показники можна виявити лише при проведенні спеціальних досліджень, спрямованих на підтвердження або виключення факту ураження печінки.
Вторинні ушкодження при лімфомі можливі у шлунково-кишковому тракті. Атипові клітини виявляються в підслизовому шарі. Процес не супроводжується формуванням виразок.
Є ймовірність зараження ЦНС. Дослідження показують, що атипові клітини можуть накопичуватися в оболонках спинного мозку. Це провокує неврологічні розлади, стає причиною абсолютної паралічу.
Практично у кожного третього пацієнта при лімфомі Ходжкіна з’являється свербіж окремих ділянок шкіри, невеликі висипання. У деяких випадках прояв приймають за дерматит. Можливі шкірні реакції в області поблизу збільшених лімфатичних вузлів, але реакції можуть непередбачувано проявитися і на інших ділянках тіла. Свербіж переноситься досить болісно, призводить до втрати апетиту, порушення сну і психічних відхилень.
Дослідження крові при лімфомі Ходжкіна не показують якихось особливих змін. У більшості концентрація лейкоцитів близька до норми, лише на пізніх стадіях знижується кількість цих клітин.
