Багато хто з нас хоч раз, але встановлювали на комп’ютер будь-які програми, так от на початку установки програми пропонується прочитати якийсь текст з підпунктами і нижче поставити галочку “ознайомлений і згоден з вимогами”. Саме такий текст називається ліцензійною угодою на програмне забезпечення. Більшість людей навіть не читає подібного роду інформацію, а відбувається це тому, що нинішній людині набагато простіше буде не звернути на це увагу, ніж приділити 10 хвилин свого часу на прочитання. Давайте ближче розглянемо дане питання і переконаємося, що читати і вникати в суть таких текстів обов’язково для кожного користувача програмного забезпечення.
Загальні поняття
Почнемо з самого поняття ліцензійної угоди (далі-ЛЗ)- це угода про передачу прав на використання ліцензій, «ноу-хау», товарних знаків і ін
Власника винаходу, який дає свою згоду на використання патенту, називають ліцензіаром, а того, хто отримує дозвіл – ліцензіатом.
Коротко позначимо обов’язки і тих і інших.
Ліцензіар відповідає за:
- забезпечення можливості здійснювати надані їм права;
- новизну та актуальність винаходу;
- економічну ефективність патенту в рамках контракту;
- своєчасну сплату патентних мит;
- передачу всіх нововведень, розроблених в час дії угоди.
Ліцензіат відповідає за:
- своєчасну оплату винагороди;
- дотримання технічних та якісних стандартів, з метою підтримки репутації ліцензіара;
- негайне оповіщення у разі порушення патентних прав;
- збереження секретних даних, при втраті яких ліцензіат зобов’язаний відшкодувати весь збиток, пов’язаний з даною ситуацією.
