Діагностування стоматологічного захворювання
Незважаючи на те що існують симптоми гострого або хронічного періодонтиту, лікування проводиться лише після встановлення точного діагнозу щоб уникнути лікарської помилки.
Для цього і існує діагностика, яка може бути різної/
Электроодонтометрия (або EDI). Відноситься до методики діагностування, при якій вивчається поріг збудливості нерва зуба. Чим він нижчий, тим сильніше розвивається інфекція або ж нерв відмирає. При цьому значення можуть наступними: в нормі 6-8 мкА, але не більше; на пульпіт вказують показники 25-95 мкА; 100 мкА – це вже загибель нерва. При гострій формі періодонтиту – 180-200 мкА, тоді як у хронічного захворювання в межах 100-160 мкА.
Рентген. Являє собою основний метод діагностики періодонтиту, який дозволяє виявити наявність захворювання, навіть за відсутності скарг з боку пацієнта. При цьому можна виявити зміни, які не видно в ході первинного огляду.
Загальний аналіз крові. Зазвичай він призначається в тих випадках, коли раніше зуб вже лікувався, але зроблено це було неправильним чином. В результаті чого інфекція поглибилася не тільки до кореня, але і торкнулася окістя.
За допомогою перерахованих методик стоматолог може з упевненістю поставити правильний діагноз. Крім цього, фахівець зможе зрозуміти причини виникнення і вибрати правильне лікування хронічного періодонтиту або будь-якого іншого.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
