Особливості біологічних реакцій
В інструкції по застосуванню «Метотрексату» виробник попереджає, що при пероральному застосуванні препарату частково процес метаболізму відбувається за рахунок мікрофлори кишкового тракту, але основний обсяг реакцій припадає на печінку. Локалізація (печінка) не залежить від форми введення метотрексату в організм хворого.
Основний метаболіт активної сполуки – полиглутаминовая форма. Ця речовина має фармакологічну активність, пригнічує дигидрофолатредуктазу, попереджає реакції формування тимидина.
Якщо ліки призначено в дозах до 30 мг/м2, тривалість напіввиведення оцінюється в 2-4 години для початкової фази, а ось кінцева вимагає великих часових проміжків – до десяти годин, якщо доза невелика, на п’ять годин більше, якщо «Метотрексат» призначений високому дозуванні.
Тривалість напіввиведення, як вказано в інструкції по застосуванню «Метотрексату» (уколів, таблеток), може істотно збільшитися, якщо пацієнт страждає недостатністю функціонування нирок. Основний шлях екскреції – канальцевий, клубочкова фільтрація. Речовина покидає організм з уриною. Приблизно одна десята частка загального обсягу жовчю виводиться, в кишковому тракті відбувається процес реарбсорбции. Якщо виявлено ниркова дисфункція, асцит, транссудат у вираженій формі, уповільнена елімінація. Повторне використання «Метотрексату» провокує кумулятивний ефект. Накопичення відбувається у формі метаболітів – полиглутаматов.
