Страйд
Страйд виник у Нью-Йорку, в районах Манхеттена під час Першої світової війни абсолютно окремо від новоорлеанського джазу. Це фортепіанний стиль, який розвинувся з рэгтайма шляхом ускладнення ритму, а також підвищення віртуозності виконавців.
Джеймс Джонсон – «батько страйда». Його вважають важливою фігурою в переході від рэгтайма до джаз-страйду. Вчився грати На піаніно переважно сам, працював у різних нью-йоркських клубах. Сам написав купу популярних в 20-х мелодій.
Фетс Уоллер – ще один страйд-піаніст, який прославився чи не більше як композитор, ніж як виконавець. Багато його композиції потім перероблялися і виконувалися іншими відомими музикантами. До речі, грав на органі.
Арт Тэйтум – одна з найвідоміших постатей в страйде. Чудовий віртуоз, відрізнявся незвичайною для жанру технікою гри (любив гами і арпеджіо, одним з перших почав загравати з музичними гармоніями і тональностями). Навіть у часи свінгу і біг-бендів звертав на себе (сольного виконавця) увагу. Вплинув на багатьох інших джазових музикантів, нерідко відзначали його надзвичайну майстерність.
