Нетримання сечі після пологів: причини і лікування

Нетримання сечі після пологів вважається патологічним станом, коли відбувається мимовільне сечовипускання, не контрольоване за допомогою вольових зусиль.

Це одна з найбільш актуальних проблем у сучасній урогінекології. Частота виникнення даної патології досить висока і становить приблизно 30-50 %. Тим не менш, жінки після пологів часто замовчують про свою проблему і не володіють достатнім обсягом інформації про можливі способи її вирішення, що сильно знижує якість життя таких пацієнток і призводить до розвитку у них різноманітних депресивних розладів.

Дана патологія зустрічається у народжували жінок майже в 30 % випадків після других пологів, у 10 % – після перших.

Симптоми

Основними з усіх проявів нетримання сечі після пологів є наступні симптоми:

  • Мимовільні виділення урини при незначних фізичних навантаженнях наприклад, при різкому вставанні, при нахилах, присідання, при чханні та кашлі.
  • Безконтрольне сечовипускання в лежачому положенні, а також під час статевих контактів.
  • Відчуття присутності стороннього предмета в піхву.
  • Почуття неповноцінного спорожнення сечового міхура.
  • Нетримання сечовипускання після вживання спиртних напоїв.
  • Об’єм виділеної сечі при цьому може бути різним – від декількох мілілітрів, під час напруження, до постійних протікань протягом всього дня. Чому виникає нетримання сечі у жінок після пологів?
  • Причини

    Основним фактором виникнення даної патології після пологів вважається порушення функцій тазових м’язів і оптимального анатомічного співвідношення між органами, що знаходяться в малому тазі – сечовий міхур, уретра, матка, піхва, пряма кишка. Навіть під час благополучної вагітності відмічається досить високе навантаження на тазове дно, яке є опорою для плоду, а м’язи, розташовані в даній області, активно беруть участь у формуванні родових каналів, через які проходить дитина під час пологів. У процесі родової діяльності відбувається сильне здавлювання і травматизація цієї групи м’язів, порушується їх кровопостачання та іннервація.

    Важкі пологи

    Розвитку патологічного нетримання сечі після пологів також сприяють важкі пологи, коли фахівці змушені вдатися до застосування акушерських щипців, або пологи, що супроводжуються розривами м’язів промежини, при народженні великого плода, багатоводдя, багатоплідність. Часті пологи у жінки також є провокуючим фактором для виникнення у неї даній патології. Це пояснюється тим, що м’язи сильно розтягуються, стають слабкими і млявими і не встигають відновитися між частими вагітностями.

    Причини нетримання сечі після пологів цікавлять багатьох жінок.

    Внаслідок дії різноманітних травмуючих факторів може статися розвиток наступних патологічних механізмів:

  • Порушення іннервації сечового міхура, а також м’язів тазу.
  • Патологічна рухливість каналу і сечового міхура.
  • Функціональні розлади сфінктера уретри.
  • Причини нетримання сечі у жінок після пологів можуть бути найрізноманітнішими.

    Передумови виникнення патології

    До факторів ризику виникнення даної патології належать:

  • Генетична схильність.
  • Повторні пологи і часті вагітності.
  • Аномальна будова органів, що знаходяться в малому тазі, м’язів цієї області.
  • Ожиріння.
  • Гормональний дисбаланс, наприклад, нестача певних жіночих статевих гормонів.
  • Хірургічні маніпуляції в області органів малого тазу, коли настало ушкодження м’язів дна таза і порушення їх іннервації.
  • Захворювання неврологічного характеру, до яких можуть відноситися травми хребта.
  • Різноманітні інфекційні захворювання в області сечовивідних шляхів.
  • Вплив радіаційного фону.
  • Психічні порушення.
  • Різновиди нетримання сечі

    Існує кілька видів нетримання сечі після пологів, до яких відносяться:

  • Нетримання сечі після сильного стресу – виділення урини відбувається частіше всього при кашлі, чханні, фізичних навантаженнях. Найчастіше зустрічається у народжували жінок.
  • Імперативне нетримання виділення урини при сильному і раптовому позиві до сечовипускання.
  • Рефлекторне нетримання при виникненні гучного звуку, звук води, що ллється, тобто при дії деякого зовнішнього фактора, який провокує сечовипускальний процес.
  • Нетримання після здійснення акту сечовипускання – явище, коли після вивільнення основного кількості урини з сечового міхура вона продовжує виділятися або підтікати в невеликих кількостях протягом короткого проміжку часу.
  • Мимовільні підтікання – неконтрольоване вивільнення сечі у вигляді невеликих порцій, по краплях.
  • Нічне нетримання сечі, або медичне визначення цього явища – енурез – мимовільне сечовипускання вночі в сплячому стані, що характерно для дітей і вважається патологією у дорослих.
  • Нетримання внаслідок перенаповнення сечового міхура, коли виділення сечі відбувається в невеликих кількостях. Спостерігається така різновид нетримання, як правило, при розвитку інфекційних патологій сечовивідних шляхів, а також при пухлинних процесах малого тазу, які здавлюють сечовий міхур, наприклад, міома матки.
  • Як виявити причини нетримання сечі у жінок після пологів?

    Діагностичні методи

    Для вирішення проблем з нетриманням слід звернутися до уролога. Пацієнтці, як правило, запропонують вести щоденник сечовипускань, який заповнюється протягом 1-2 доби, після чого фахівець аналізує такі дані. В даному щоденнику кожну годину фіксується інформація: кількість рідини, випитої та виведеної, яка частота сечовипускань і відчуття дискомфорту в процесі виділення сечі, якщо такі є. У щоденнику також ведеться опис явищ нетримання сечі, а саме за яких умов це сталося, і в якій кількості урина мимоволі виділилася.

    Крім цього, жінку повинні оглянути на гінекологічному кріслі. Для виключення інфекційних і запальних захворювань лікар повинен взяти мазки на флору піхви, а також на наявність урогенітальних інфекцій з уретри і шийки матки. Піхвове дослідження допомагає виявити наявність різних пухлинних новоутворень, присутність яких може бути основним чинником здавлення сечового міхура і зміни його положення. При подібному огляді для діагностики нетримання проводиться також так звана кашлевая проба. Лікар просить хворого покашляти, і у випадках, коли з уретри виділяється сеча, проба може вважатися позитивною.

    Цікаве:  Дисфункція яєчників: що це таке? Причини, діагностика та особливості лікування

    Лабораторна та інструментальна діагностика патології

    На наступному етапі діагностичного дослідження призначають додаткові методи, якими, як правило, є:

  • Лабораторні – до них відноситься загальний і біохімічний аналіз крові, посів сечі на мікрофлору, загальний аналіз сечі, аналіз сечі на визначення чутливості до антибактеріальних препаратів.
  • УЗД сечового міхура і нирок. За допомогою даної діагностичної методики можна встановити обсяг залишкової урини в сечовому міхурі, а також непрямі ознаки наявності запальних процесів сечостатевої системи та структурні аномалії нирок і сечовивідних шляхів.
  • Цистоскопія, яка є дослідженням, під час якого через сечовипускальний канал у порожнину сечового міхура вводиться спеціальний діагностичний прилад, який називається «цистоскоп». Даний метод діагностики дозволяє оглянути порожнину сечового міхура з метою оцінки стану його слизової оболонки, а також змін, які можуть бути причиною нетримання або якимось чином ускладнювати перебіг захворювання. Крім цього, за допомогою такого методу діагностують деякі запальні процеси, що протікають в даному органі – цистити, а також різні структурні дефекти – дивертикули, поліпи і т. п.
  • Уродинамічні дослідження, які характеризують безпосередньо сам акт сечовипускання.
  • Профілометрія – метод дослідження, який проводиться за допомогою вимірювання тиску в уретрі, в різних її ділянках.
  • Цистометрія – методика, що визначає взаємозв’язок обсягу міхура і тиску, а також здійснити оцінку стану сечового і його скорочувальну активність, здатність до розтягування при переповненні, а також проконтролювати функцію нервової системи над актом виведення сечі.
  • Урофлоуметрія – методика, що дозволяє вимірювати об’єм сечі, виведеної за певну одиницю часу. Дане дослідження дає можливість встановити графічні зображення сечовипускального процесу, оцінити швидкість струменя сечі і тривалість цього.
  • Отже, якщо після пологів нетримання сечі, як лікувати дану патологію?

    Лікування післяпологової патології

    На підставі даних всіх діагностичних заходів здійснюється визначення оптимально ефективного методу лікування. Оскільки у жінок після пологів найчастіше спостерігається саме стресова різновид нетримання, то слід лікувати саме її.

    При нетриманні, що спостерігається після пологів, застосовуються, як правило, консервативні методи терапії, які спрямовані на тренування тазових м’язів і мускулатури сечового міхура.

    Зміцнення м’язів таза

    Для зміцнення м’язів таза жінці рекомендується утримувати за допомогою піхвових м’язів спеціальних тягарців в наростаючому вазі, які мають форму конуса. Дана вправа виконується протягом 20-25 хвилин кілька разів протягом дня. Починати такі тренування слід з вантажами, що мають маленьку вагу, після чого навантаження повинні поступово збільшуватися, з урахуванням досягнутих результатів. Певний ефект може дати вправи Кегеля, за допомогою яких ефективно зміцнюються вагінальні м’язи.

    Це відповідь на питання про те, що робити при нетриманні сечі після пологів.

    Вправи Кегеля необхідно здійснювати щодня, і вони повинні містити по 100-200 скорочень м’язів у добу. Зручність даних вправ полягає в тому, що їх можна робити в будь-якому місці і в будь-який зручний час. Здійснюються вони за допомогою максимального стиснення і напруги м’язів промежини і їх розслаблення. За допомогою таких тренувань зміцнюються не тільки м’язи сечового, але і прямої кишки, уретри та піхви.

    У чому полягає лікування нетримання сечі після пологів?

    Застосовуються різні фізіотерапевтичні методи, наприклад, електромагнітна стимуляція. Вправи Кегеля або тренування тягарцями можна чергувати з курсами фізіотерапевтичних процедур.

    Тренування сечового міхура

    Тренування сечового, головний зміст якої полягає в дотриманні заздалегідь плану сечовипускань, також допомагає досягти позитивного ефекту. Пацієнтка при цьому повинна мочитися через строго конкретні проміжки часу. При цьому програма тренування повинна бути спрямована на збільшення часових проміжків між актами виділення сечі. Пацієнтка, як правило, мочиться не тоді, коли виникає позив, а у відповідності з планом. Сильні позиви при цьому рекомендується стримувати за допомогою скорочення анального отвору.

    Медикаментозна терапія

    В якості допоміжної лікарської терапії при нетриманні після пологів жінкам, як правило, призначаються заспокійливі препарати, які допомагають поліпшити кровообіг і зміцнюють стінки судин, а також різні вітамінні комплекси. Медичних препаратів, які впливають безпосередньо на причину даної патології, не існує. Винятком є таке захворювання, як енурез, коли пацієнту призначається курс прийому певних медикаментозних препаратів, які впливають на певні відділи головного мозку.

    Лікування нетримання сечі у жінок після пологів може цим не обмежиться.

    Оперативні методи вирішення проблеми

    При відсутності терапевтичного ефекту після застосування методів консервативного лікування жінці пропонують хірургічне втручання. Найпоширенішим їх цих методів є петльові (слинговая) операції, при якій створюється додаткова опора для уретри шляхом розміщення в середній її частині спеціальної петлі.

    Відгуки про нетримання сечі після пологів

    За відгуками жінок, дане явище не рідкість. Зазвичай період відновлення у всіх різний. У деяких всі симптоми проходять через 2 тижні, а хтось мучиться такою проблемою, як нетримання сечі, тривалий час – до року. Ефективні вправи для сечового міхура і м’язів тазового дна, а також заспокійливі засоби. Операція – це крайня міра у найважчих випадках.

    Ми розглянули причини і лікування нетримання сечі після пологів.