Діагностичні процедури
Про появу подібної проблеми обов’язково слід повідомити лікарю. Правильно проведена діагностика вкрай важлива. Спеціаліст повинен визначити причину появи захворювання (наприклад, нетримання сечі у літніх може бути викликане іншими причинами, ніж та ж проблема у молодих пацієнтів).
- Спочатку проводиться загальний огляд і збір даних анамнезу. Лікар буде ставити питання про раніше перенесені захворювання, способі життя, повсякденних звичках. Напевно спеціаліст попросить вести щоденник сечовипускань.
- Також пацієнт здає аналізи крові і сечі — це дає можливість виявити наявний запальний процес.
- За допомогою м’якої трубки і спеціального катетера вимірюється об’єм залишкової сечі (у нормі цей показник не повинен перевищувати 50 мл). Таку ж процедуру можна провести за допомогою ультразвукового сканера.
- Інформативною є і цистометрія. Під час процедури лікар може визначити максимальний об’єм сечового міхура, а також тиск, який здатні витримати стінки органу.
- Урофлоуметрія — процедура, яка дозволяє виміряти швидкість потоку сечі.
- Обов’язковою є і цистоскопія. Це ендоскопічна процедура, під час якої лікар за допомогою спеціального обладнання ретельно оглядає внутрішню поверхню сечового міхура для того, щоб виявити ті чи інші відхилення (наприклад, поява новоутворень, рубцевих тканин тощо).
- Електроміографія проводиться в тому випадку, якщо є підозра на порушення провідності в нервових волокнах. Під час процедури використовуються спеціальні датчики, які вимірюють електричну активність м’язів і нервів навколо сфінктера сечового міхура.
