Система Зігмонді–Палмера
Її почали використовувати з кінця XIX століття, а придумана вона була лікарем Адольф Зігмонді. Тут теж йде поділ на сегменти, тільки кожному відповідає свій куточок, внизу якого розташовується цифра, що позначає положення кожного зуба. Сама нумерація складалася з арабських цифр для дорослих пацієнтів та римських – для дітей.
Але з часом почало виявлятися недосконалість системи позначався людський фактор. Нерідко арабські і римські цифри плуталися між собою, що призводило до разночтению і помилок передачі даних. У стоматологічній практиці це неприпустимо, особливо коли мова йде про необхідність в проведенні складної операції.
Коридон Палмер запропонував свій варіант нумерації зубів, замінивши римські цифри латинськими літерами. З цієї пори тепер багато лікарі-ортодонти стали застосовувати її у своїй практиці.
