“Тойота” традиційно присутня на нашому ринку автомобілів. Автомобілі цієї марки вважаються надійними і порівняно дешевими в обслуговуванні.Сьогодні поговоримо про “Тойоті Хайлюкс Сурф”. Також іноді модель маркується як Toyota 4Runner (північноамериканський ринок).
Є думка, що Toyota Hilux Surf і “Тойота Майстер Айс Сурф” є одним і тим же автомобілем. Це не так. Варто розуміти, що “Майстер Сурф” – це повнопривідний компактний мінівен. “Тойота Майстер Сурф” є чудовим автомобілем, але сьогодні ми про нього говорити не будемо.
Перше покоління (1984-1989)
“Тойота Сурф” першого покоління мала троє дверей і знімний верх (жорсткий дах). Модель мала дві модифікації: двомісна з майданчиком для вантажів ззаду і п’ятимісний автомобіль з подовженою базою, з укороченою вантажний майданчиком. Машина розроблялася для американського ринку.
Модель рідкісна, майже не зустрічається, складно робити висновок про неї, не маючи достатньої кількості об’єктивних відгуків від власників.
Друге покоління (1989-1995)
У 1989 році вийшла нова “Тойота Хайлюкс Сурф”. У другого покоління не було знімного верху, кузов був суцільнометалевим. Модель мала можливість швидкого відключення повного приводу. Кузов міг бути і з трьома дверима, і з п’ятьма. Також існувала ще рідкісна вантажна версія з чотирма дверима.
Ще один різновид “Тойоти Сурф” того часу – це популярна модифікація з широким кузовом, ця модель мала додаткове маркування – Wide Body. На ринку США модель називалася Toyota 4Runner. Іноді можна зустріти ще одна назва цієї моделі – “Тойота Сурф 130”.
Салон цього автомобіля був сучасним і багатим. Можна було вибрати шкіряне або велюрове виконання салону. У машині був присутній повний електропакет, також був передбачений круїз-контроль, а ще дорога для того часу аудіосистема з CD-програвачем.
Задні двері автомобіля була «опускного» типу, тобто вона відкривалася за принципом пікапа, але при цьому на задніх дверях був встановлений автоматичний склопідіймач (такого рішення не зустрінеш на сучасних автомобілях).
Багажник автомобіля був просто величезний, його можна було без проблем використовувати в якості спального місця, це зручно, бо на такому прохідному “танку” часто виїжджають за місто на риболовлю чи полювання з нічлігом.
Рестайлінгова модель другого покоління
У 1992 році позашляховик “Тойота Сурф” пройшов рестайлінг кузова, зміни торкнулися оптики (передній і задній) і радіаторної решітки. Рестайлінг був саме по зміні зовнішнього вигляду, якихось конструктивних змін або доробок не було вироблено.
Двигунів для “Тойоти Сурф” було кілька (одні і ті ж силові установки для дорестайлінгової і рестайлінгової моделей). Привабливим став бензиновий V6 з потужністю 145 л. с., другим за поширеністю став дволітровий бензиновий потужністю 97 к.с, з дизелів можна виділити силову установку потужністю 95 к. с. (2,4 літра). На більш пізні версії автомобіля встановлювався новий дизель підвищеної потужності (130 к. с., 3,0 літра). Якщо цей двигун працював в парі з “автоматом”, то його потужність додатково підростала на 20 л. с., автомат цієї машини мав якийсь механізм перемикання між “повішеною потужністю” і “звичайної потужністю”. МКПП поставлялася п’ятиступінчаста.
Друге покоління “Тойоти Сурф” мало передню незалежну підвіску, задня підвіска залежна (пружинна). Підвіска автомобіля просто неймовірно міцна, хоч і трохи тверда, але це справа звички.
Третє покоління (1995-2002)
Hilux Surf у третьому поколінні став міським жителем. Модель вийшла на оновленій платформі з новою лінійкою двигунів. Кузов став стильним з обтічними і плавними лініями. Підвіска стала м’якше. Була реалізована система з автоматичним диференціалом, який самостійно приймав рішення про включення повного приводу, в залежності від погоди і дорожнього покриття. Окремо модель випускалася з 2WD (задній привід).
Оснащення автомобіля було хорошим, особливо в топових комплектаціях, в яких присутня обробка деревом, шкіряні вставки на картах дверей, розкішні сидіння з бічною підтримкою. В районі салонного дзеркала заднього виду перебували креномер, альтиметр і компас, тільки вони нагадували зсередини, що ви в автомобілі, який їздить майже скрізь, а не тільки по дорогах.
Рестайлінги третього покоління
Доопрацювання проходили в два етапи (1998 рік і 2000 рік). Роботи стосувалися кузова, особливо в передній частині машини і салону. Жодних конструкційних доробок шасі, трансмісії або двигунів не сталося.
На старті продажів Toyota Hilux Surf 3 у нього було три двигуна. Бензиновий 3,4-літровий V6 потужністю 185 л. с., був ще і бензиновий двигун скромніше – 150-сильний мотор об’ємом 2,7 літра. Третій двигун був дизельним, його обсяг дорівнює 3 літрів при потужності 150 л. с., на пізніх моделях ставили цей же двигун, але доопрацьований, він видавав вже 170 «кобил».
Четверте покоління (2002-2009)
Це був доопрацьований житель міста. У салоні все стало ще красивіше і зручніше. На приборку з’явився монітор бортового комп’ютера і дисплей клімат-контролю (двозонного роздільного клімат-контролю). У топових версіях можна було взяти шкіряний салон, електропривід сидінь і пороги з підсвічуванням.
Двигуни на це покоління “Хайлюкс Сурф” ставилися як і на Land Cruiser тих років. Бензин – 2,7 літра (150 л. с., після доопрацювання 163 л. с.) і 4,0 (185 к. с.). З дизелів доступний був агрегат 3,0 літра (170 «коней»). На пізні машини цього покоління стали ставити ще і сучасний 4,0-літровий силовий від Toyota з потужністю 249 к. с.
Задня підвіска дорогих версій мала пневматичну систему зміни жорсткості. Це притаманне автомобілям вищої категорії класності. Був один рестайлінг, який торкнувся екстер’єру та інтер’єру позашляховика.
