Сьогодні багато істориків намагаються розкрити те, що відбувалося насправді в СРСР. Адже, як і будь-яка держава, Союз мав свої таємниці, які знаходяться під грифом “таємно” і сьогодні. Олександр Іванович Колпакіді – політолог, російський історик спецслужб, а на сьогоднішній момент редактор видавництва, вже давно пише книги, висвітлюючи минулого століття з різних сторін. З його допомогою написані більше двадцяти сценаріїв до історичних документальних фільмів, тематика яких – радянська розвідка. Але про все детальніше в даній статті.
Біографія Колпакіді Олександра Івановича
Автор багатьох історичних творів народився 2 січня 1962 року в місті Туапсе СРСР. Після закінчення середньої школи поступив в ЛДУ ім. А. А. Жданова на історичний факультет, який закінчив у 1983 році. Далі була його робота на ниві викладання в Політехнічному університеті та Ленінградському електротехнічному університеті (на кафедрі політології).
Сьогодні Олександр Іванович Колпакіді не викладає. Він досить затребуваний політолог і консультант документальних фільмів, сценарист. Колпакіді вже написав більше двадцяти книг, кілька статей. Його роботи присвячені історичним моментам минулого. Нижче ми розглянемо найбільш запам’ятовуються і відомі твори, що вийшли з-під пера автора.
Політичні погляди
Олександр Іванович Колпакіді вже в кінці 80-х минулого століття не тільки розповідав про політику, але і був її безпосереднім учасником. До середини 90-х років він входив до складу лівого неформального руху. Крім цього, деякий час був біля керма Соціалістичної партії Бориса Кагарлицького і Партії праці.
Сьогодні Олександр Колпакіді коментує різні політичні ситуації, даючи їм свою оцінку і можливий варіант розвитку. У нього можна знайти кілька інтерв’ю, які показують його ставлення до деяких політичних конфліктів і дій політиків.
Наприклад, з приводу політики України в останні кілька років і її новими законами, а також до націоналістичних змін в країні. Сам він не підтримує такі радикальні зміни, коментуючи деякі дії з точки зору історії. А видавництво, де він головний редактор, надрукувало кілька книг авторів, які також не сприймають тієї ситуації, що склалася в Україні.
Книги автора
В основній масі всі твори Колпакіді – це історичні книги, в яких він в тій чи іншій мірі розкриває різні таємниці радянської розвідки. Автор багатьох творів писав передмови і коментарі, наприклад:
- “Окультні сили Росії” (1998).
- “Окультні сили СРСР” (1998).
- Ст. П’ятницький “Змову проти Сталіна” (1998) та ін.
З книг Колпакіді Олександра Івановича можна відзначити найбільш відомі:
- “Імперія ГРУ” (2000).
- “Головний супротивник. ЦРУ проти Росії” (2002).
- “Подвійний змова. Сталін і Гітлер: нереалізовані путчі” (2000).
- “Спецназ ГРУ” (2008).
- “Енциклопедія секретних служб Росії” (2003).
- “КДБ: Наказано ліквідувати” (2004).
- “Ліквідатори КДБ” (2004).
- “Спецслужби Російської імперії” (2010).
- “Смерш” (2009).
- “ГРУ у Великій Вітчизняній війні” (2010).
- “Зовнішня розвідка СРСР” (2009).
- “Микола II. Святий або кривавий?” (2017) і багато інших.
Робота з документальними фільмами
Крім книг, рецензій та коментарів Колпакіді консультує сценаристів в історичних питаннях. Найбільш яскраві картини, де він працював:
- “Міф про Распутіна або чисто англійське вбивство” (2004 рік).
- “Розвідка. Версія для кіно”. Це серіал з десяти серій, який вийшов на екрани Першого каналу в 2003-2004 рр.
А. Колпакіді і редакторська робота
Редакторську роботу Колпакіді почав з 1998 року, коли редагував журнал “Секретне досьє”. Далі отримав посаду провідного редактора у видавництві “Нева”, яке розташовувалося в Санкт-Петербурзі.
У 2003 році Колпакіді знову перебирається до Москви і отримує роботу у видавництві “Яуза”, працюючи головним редактором, а потім – заступником директора. У 2012 році переходить у видавництво “Алгоритм” на посаду головного редактора, де і продовжує працювати досі.
Це найяскравіше місце його роботи. За період, що він є головним редактором, видавництво друкувало кілька скандальних книг. Вихід у світ цих книг спричинило за собою порушення кримінальної справи за статтею про ненависті і ворожнечі або приниження гідності людини, грунтуючись на його національні, релігійні та расові ознаки.
Це були книги Беніто Муссоліні, випущені в 2012 році, а також роман “Міхаель. Німецька доля в щоденникових аркушах”, написана Йозефом Геббельсом. Однак незважаючи на виплату великого штрафу, Олександр Іванович Колпакіді вважає, що у зазначених творах немає закликів до насильства, вони просто представляють історичну цінність.
Крім цього, були випущені книги, абсолютно не мають до зазначених на обкладинці авторам ніякого відношення. Складені, правда, вони були з статей, написаних авторами, але не зібраними ними повноцінні книги. Деякі з подібних книг входять в серію “Проект Путін”. Все це викликало обурення і розгляду.
Сам Копакиди підкреслює, що видавництво “Алгоритм” дотримується принципів свободи слова. Тобто абсолютно не важливо, яких політичних поглядів дотримується автор книги, але якщо у нього є читачі і шанувальники його творчості, то видавництво може опублікувати його твір.
Висновок
Отже, Олександра Колпакіді можна назвати двигуном свободи в книгодрукуванні, а також вельми підкованим політиком і істориком колишнього СРСР. Його історичні книжки популярні, їх читають багато, хто цікавиться пострадянським минулим. Можна сподіватися, що сам автор напише і видасть ще чимало цікавих і захоплюючих творів.
