Як заготовляти сировину
Із-за унікальних властивостей омелу білу використовують у народній медицині. Її збирають восени і взимку. В цей час кулі добре помітні на кронах дерев. Для лікувальних цілей заготовляють листя, свіжі гілочки, ягоди: їх просто обламують разом з гілочками.
Зібрану сировину сушать у теплому місці, розклавши на папір або тканину тонким шаром. Можна сушити сировину в спеціальних сушильних апаратах при температурі не вище 40 градусів.
Заготовлений матеріал зберігається в мішках без доступу прямих сонячних променів при гарній вентиляції. Зібрану омелу зберігають не більше двох років, але краще кожен рік збирати свіжу сировину.
Рослина зустрічається на території центральної Росії, на Кавказі, в деяких країнах СНД.
Трохи міфів і легенд
З омелою пов’язано багато історій, легенд. Вона вважається магічним даром природи і завжди високо цінувалася. У давніх переказах рослину називали золотою гілкою. Друїди збирали сировину з дотриманням особливої традиції: вони зрізали гілочки золотим ножем або серпом. На їхню думку, особливу цінність мали рослини, що ростуть на священних дубах. Друїди вірили, що напій з омели є універсальним протиотрутою.
Стародавні вважали, що властивості омели білої допомагають протистояти злим силам, так як ця рослина володіє таємничою енергією. З гілок плели амулети, допомагають у продовження роду і дарують благополуччя. Чагарник вважається універсальною відмичкою, здатної відкривати будь-які двері.
У країнах Скандинавії, був звичай: при зустрічі ворогів під деревами, на яких росла омела, необхідно було скласти зброю. Гілками рослини прикрашали двері будинків, що вважалося символом світу, захищало господарів від грому, блискавки, злих сил.
Про лікувальні властивості омели білої розповідалося в працях Плінія. Він описав рослину як спосіб позбутися від епілептичних припадків, запаморочення. У Середні століття рослина застосовували для лікування ран, наривів, виразок, для зупинки кровотеч.
