Типи трансплантації
Основних методик, з допомогою яких здійснюється пересадка печінки, всього три:
- ортотопічна;
- гетеротопічна;
- відновлення відведення жовчі.
Найбільшого поширення набула перша. Вона передбачає повне видалення хворого органу людини, а на його місце поміщають донорську залозу, або її частку. Після пересадки печінка повинна зайняти своє природне фізіологічне місце в просторі під діафрагмою. Подібна операція проводиться у восьми випадках з десяти. Триває процедура від 8 до 12 годин, проводиться поетапно.
Гетеротопічна трансплантація являє собою операцію, під час якої уражений орган не вилучають з тіла пацієнта. Нову печінка (її частку) пересаджують на місце селезінки або однієї з нирок з подальшим приєднанням до системи судин. Видалення залози здійснюють з частиною нижньої порожнистої вени тільки в тому випадку, якщо буде пересаджена ціла печінка з відповідним фрагментом кровоносної судини. Проводиться перетин артерій і жовчного протоку, що ведуть до органу. Кровообіг підтримується шляхом шунтування за допомогою спеціальних насосів.
Третій варіант трансплантації: пересаджують донорську печінку без жовчного міхура. Для відновлення нормального виведення жовчі з організму хірург з’єднує жовчні протоки хворого і пересадженого органу. На перших порах в місцях стику буде працювати дренаж. Як тільки рівень білірубіну в крові стабілізується, його приберуть.
