Кожен твір Володимира Набокова – це і одкровення, і загадка для читача. Він завжди прагнув зашифрувати свої плани, задуми і навіть точної дати народження не залишив. Його віртуозна проза нагадує про необхідність не допускати кліше і формул у фразах. Суть її полягає в тому, щоб створити чарівні візерунки і немислимі образи, причому зробити це з зарозумілою віртуозністю і витонченістю. Володимир Набоков жив далеко від батьківщини і мав свій світогляд у тісному емігрантському колі, але завжди пам’ятав свою вітчизну, ця тема і стала центральною в його творчості, як і в оповіданні «Коло», про який піде мова в цій статті.
Історія створення
«Коло» Набокова – це свого роду сателіт роману «Дар», над яким письменник почав працювати в 1932 році. На початку 1934 року він створив фрагмент, який пізніше перетвориться в самостійний твір – оповідання «Коло», який повторить і кільцеву структуру четвертої глави «Дару». Цей розповідь, опублікований в Парижі в 1934 році, стане останнім твором, написаним російською мовою.
