Опущення піхви: причини, симптоми, лікування, операція, вправи

Опущення піхви — проблема, з якою стикаються багато жінок. Патологія розвивається на тлі зниження тонусу м’язових структур в області малого тазу, в результаті чого внутрішні органи репродуктивної системи зміщуються вниз. На початкових стадіях захворювання іноді піддається консервативної терапії, але у важких випадках без операції не обійтися.

Зрозуміло, багато жінок цікавляться додатковими питаннями. Чому розвивається недуга? На які симптоми варто звернути увагу? Яким чином здійснюється лікування опущення піхви? Ця інформація буде цікава багатьом представницям прекрасної статі.

Що являє собою патологія?

Опущення стінок піхви — патологія, яка пов’язана зі зниженням тонусу м’язів у малому тазі, послабленням зв’язок, що підтримують природне положення органів. Під впливом тих чи інших факторів матка починає опускатися, давлячи на піхву, що приводить до її зсуву. У найбільш важких випадках патологія закінчується випаданням стінок піхви назовні.

Як свідчить статистика, це досить поширена проблема. Кожна третя пацієнтка старше 45 років страждає від опущення піхви тій чи іншій мірі вираженості. Незважаючи на те що недузі більш схильні жінки у віці, він діагностується й у молодих представниць прекрасної статі, правда, у них ослаблення зв’язок і м’язів пов’язане з ускладненими пологами. Вважається, що кожні наступні пологи в кілька разів підвищують ймовірність появи подібної проблеми в майбутньому. У родили пацієнток опущення матки і вагінальних стінок також можливо, але пов’язане воно, як правило, з вродженими аномаліями сполучної тканини.

Основні причини розвитку недуги

Опущення стінок піхви не є самостійним захворюванням — це лише наслідок інших проблем. В даний час виділяють декілька чинників ризику:

  • Як уже згадувалося, найчастіше розвивається опущення піхви після пологів, особливо в тому випадку, якщо вагітність і сам родовий процес пройшли з ускладненням.
  • До факторів ризику відносять травми промежини та інших тканин (це може бути результатом різних гінекологічних процедур).
  • Патологія може бути результатом вікових змін. Активність синтезу колагену знижується, в результаті чого сполучна тканина слабшає, а зв’язки починають розтягуватися. Це сприяє опущення органів тазу.
  • Негативним фактором є і ожиріння. Надмірна вага створює додаткові навантаження на органи малого тазу, що сприяє зміщенню репродуктивних органів.
  • До факторів ризику відносять і деякі патології шлунково-кишкового тракту. Наприклад, при постійних запорах спостерігається підвищення тиску в малому тазу.
  • Спровокувати опущення піхви можуть і деякі хронічні захворювання, які супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску. Таке спостерігається, наприклад, при астмі, бронхіті і т. д.
  • Причиною може стати освіта і зростання пухлини (як доброякісної, так і злоякісної) в області малого тазу.
  • На стані зв’язок і синтезі колагену позначаються і різкі зміни гормонального фону. Жінки у період менопаузи найбільш схильні до даного виду патології із-за дефіциту естрогену.
  • Сидяча робота, гіподинамія, малорухомий спосіб життя, неправильне харчування, постійні стреси також належать до факторів ризику.

Під час діагностики дуже важливо встановити, що саме спровокувало зміщення статевих органів, так як багато в чому саме від цього залежить терапія.

Якими симптомами супроводжується захворювання?

Опущення піхви прогресує поступово, тому на початкових етапах ознаки можуть зовсім не виявлятися. Зрідка жінок турбують тягнучі болі внизу живота, які, втім, залишаються без уваги, адже сприймаються пацієнткою як симптоми передменструального синдрому.

По мірі зміщення органів порушується нормальний кровообіг. Це призводить до витончення і зайвої сухості слизової оболонки піхви. Деякі жінки відзначають зниження чутливості під час статевого акту. Іноді сексуальні контакти супроводжуються вираженою хворобливістю.

Надалі на слизовій оболонці піхви з’являються невеликі ерозії. До переліку симптомів відносять також нехарактерні вагінальні виділення, іноді з домішкою крові. Деякі жінки скаржаться на постійне відчуття стороннього тіла в піхві, що пов’язано зі зміщенням матки і кишечника.

Мають значення й особливості перебігу недуги. Наприклад, опущення передньої стінки піхви позначається на роботі сечового міхура. Спостерігається прискорене сечовипускання. Багато пацієнтки скаржаться на нетримання, періодичне підтікання сечі. Можлива й інша картина — відбувається застій сечі в сечовому міхурі, що призводить до розвитку хронічних форм запалення (циститу).

Опущення задньої стінки піхви пов’язане з порушенням роботи кишечника. Жінки з подібним діагнозом страждають від постійних запорів, неконтрольованого виділення газів. Патологія підвищує ризик появи гемороїдальних вузлів або загострення вже наявного геморою. У найбільш важких випадках розвивається нетримання калу.

Стадії розвитку недуги

Варто зазначити, що симптоми опущення піхви безпосередньо залежать від стадії розвитку недуги. Виділяють три етапи прогресування недуги.

  • На першій стадії спостерігається помірне опущення піхви (передньої/задньої стінки або обох). При цьому якісь зовнішні ознаки відсутні.
  • Друга стадія патології супроводжується зростанням тиску з боку матки та інших органів малого тазу. При цьому матка опускається до рівня вагіни, а шийка матки розташовується практично в самому напередодні піхви.
  • Третя стадія є найважчою — стінки піхви практично повністю вивертаються назовні. На цьому етапі можливе випадання матки.

Форми захворювання та їх особливості

Слабкість зв’язкового апарату може виражатися по-різному.

  • Найбільш часто спостерігається опущення передньої стінки піхви — саме вона часто травмується під час пологів. Оскільки поруч розташовані органи видільної системи, то дана форма патології часом призводить до розвитку цистоцеле — разом з вагінальної стінкою опускає сечовий міхур і сечовивідний канал.
  • Опущення задньої стінки діагностується рідше. Ця форма хвороби супроводжується частковим або повним руйнуванням эндотазовой фасції, яка відділяє кишечник від піхви. В результаті подібних змін частина прямої кишки тисне на задню стінку піхви, прогинаючи її — утворюється свого роду «міхур». Жінки в таких випадках, як правило, скаржаться на відчуття стороннього тіла.
  • У деяких випадках спостерігається опущення відразу обох стінок.

Діагностичні заходи

Як правило, простого гінекологічного огляду достатньо для того, щоб запідозрити наявність у пацієнтки опущення. Зрозуміло, в подальшому проводяться додаткові обстеження:

  • УЛЬТРАЗВУКОВЕ дослідження та комп’ютерна томографія допомагають визначити наявність пухлин, травм та інших патологій, які могли б стати причиною опущення.
  • Необхідні аналізи крові і сечі на той випадок, якщо має місце інфекція.
  • Також перевіряють рівень статевих гормонів у крові жінки.
  • Якщо є підозри на розвиток обструкції сечовивідних шляхів, то пацієнтку відправляють на урографію.
  • Кольпоскопія дає можливість оглянути шийку матки, виявити ерозії і виразки на слизовій оболонці піхви.
  • У деяких випадках додатково проводиться біопсія (якщо є причини підозрювати початок злоякісного переродження тканин).

Опущення стінок піхви: лікування консервативними методами

Подібне лікування можливо тільки на початковому етапі розвитку патології. У даному випадку дуже важливо зміцнити м’язи тазу, піхви, черевної стінки. Все це допомагає розподілити навантаження і зняти напругу зв’язок з малого тазу. Також пацієнткам рекомендують курси лікувального масажу, які також покращують кровотік до м’язів тазу, забезпечують тканин нормальне харчування, зміцнюють зв’язки, запобігають застійні явища.

Деяким пацієнтам встановлюють песарій — це спеціальне пристосування, виготовлене із спеціального пластику або силікону, яке встановлюється в піхву і підтримує шийку матки. Варто відразу ж відзначити, що це тимчасова міра. Установка песарію лише не дає органам опускатися. Більш того, носіння подібного пристосування пов’язане з деякими ризиками. Список можливих побічних ефектів виглядає наступним чином:

  • набряклість і запалення слизової оболонки піхви;
  • нагноєння тканин, утворення виразок;
  • при довгому носінні песарій може вростати в вагіни.
Цікаве:  Які бувають виділення під час овуляції?

Саме тому лікарі рекомендують пацієнткам періодичну зміну моделей даного пристрою. Крім того, щодня необхідно проводити спринцювання, які допоможуть уникнути запалення і нагноєння. Песарії встановлюються лише в тому випадку, якщо операція при опущенні піхви з тих чи інших причин неможлива.

Спеціальні вправи

Спеціальні вправи при опущенні піхви дійсно допомагають зміцнити м’язи і зв’язки, активувати кровообіг. Це навряд чи допоможе повернути зміщені органи в природне положення, але точно запобіжить їх подальше опущення. Комплекс вправ Кегеля потрібно проробляти кожен день:

  • Ефективною вважається затримка сечовипускання протягом 10-20 секунд. Під час цього напружуються м’язи піхви і малого тазу. Поступово м’язові структури стають більш міцними.
  • Напружте м’язи тазу і піхви і підтримуйте такий стан протягом декількох секунд. Тепер можете розслабитися, після чого вправу потрібно повторити. Намагайтеся щоразу затриматися в стані максимальної напруги хоча б на декілька секунд довше. Це проста вправа, яку можна робити в будь-який час і в будь-якому місці — потрібно лише повторювати його щодня.
  • Під час ходьби час від часу напружуйте піхву — це також допомагає зміцнити м’язи, усунути застійні явища і нормалізувати кровообігу.

Є й інші вправи, які також позитивно позначиться на функціонуванні органів репродуктивної системи:

  • Ляжте на спину, руки підкладіть за голову, ноги тримайте разом. Тепер повільно піднімайте ноги вгору, а потім так само повільно опускайте, намагаючись при цьому напружувати м’язи заднього проходу. Повторити маніпуляції не менше 10-12 разів.
  • Допомагає зміцнити м’язи і всім відому вправу «велосипед».
  • Залишайтеся лежати на спині, але руки витягніть уздовж тіла. На видиху піднімаємо обидві ноги, на вдиху розводимо їх в сторони, на видиху знову зводимо разом і на наступному вдиху опускаємо на підлогу. Всі рухи повинні бути повільними і контрольованими. Повторіть вправу не менше 6-8 разів.
  • Тепер зігніть ноги в колінах і трішки розведіть в сторони. Тепер повільно піднімайте таз вгору, стискаючи при цьому м’язи сідниць, заднього проходу і піхви. Повільно опуститеся назад на підлогу. Вправу повторіть 10 разів.
  • Станьте на коліна, упріться в підлогу, зігнувши руки в ліктях. Тепер повільно распрямляем і піднімає праву ногу, напружуючи при цьому м’язи промежини. Повторіть 12 разів кожною ногою.

Хірургічне лікування опущення стінок піхви. Операція та її особливості

На сьогоднішній день тільки хірургічне втручання є ефективним методом терапії. Вибір процедур залежить від багатьох факторів, у тому числі віку пацієнтки, її намірів мати дітей, наявності супутніх ускладнень, а також форми і стадії такої патології, як опущення піхви. Операція може проводитися по-різному:

  • Кольпорафия передньої або задньої стінки є найменш небезпечним способом. Спочатку лікар відновлює нормальне положення внутрішніх органів (кишечника або сечового міхура), а потім видаляє розтягнуті тканини піхви і підшиває стінки.
  • Кольпоперинеорафия — процедура, яка полягає в ушиванні розтягнутої задньої стінки піхви після пологів. Далі лікар проводить підтяжку м’язів, які утримують пряму кишку в природному положенні.
  • Якщо має місце повне випадіння піхви і матки, то іноді проводиться більш радикальна процедура — повна або часткова ампутація матки.

Саме таким чином усувається опущення піхви. Операція проводиться під загальним наркозом. Протягом двох діб після проведення процедури пацієнтка повинна перебувати під наглядом лікаря. Під час реабілітації важливо дотримуватися деяких правил:

  • приймати антибіотики (це допоможе запобігти інфікування тканин бактеріями);
  • протягом перших п’яти днів обробляти область промежини антисептиком (відповідний розчин підбере лікар);
  • протягом перших двох тижнів пацієнтці можна лежати, стояти, ходити, але не сидіти — це допоможе уникнути розбіжності швів і перенапруги м’язів;
  • у перші 7-10 днів пацієнткам рекомендують харчуватися пюре, рідкими супами, словом, подрібненою їжею (дуже важливо запобігти появі закрепів);
  • потрібно відмовитися від тренувань та посиленої фізичної активності хоча б на місяць;
  • статеве життя можна відновити через п’ять тижнів після проведення процедур, але ні в якому разі не раніше.

Опущення і вагітність

Якщо у пацієнтки було опущення і вона пройшла повний курс лікування, то вагітність можлива. Після перенесеної патології в легкій формі, яку вдалося ліквідувати за допомогою вправ та інших методів консервативної терапії, пологи можуть проходити природним шляхом. Якщо лікування опущення було здійснено хірургічним шляхом, то без кесаревого розтину не обійтися.

Народні способи лікування

Існують деякі народні рецепти, які допомагають поліпшити кровообіг в органах малого тазу, попередити розвиток запального процесу і поява ерозій.

  • Відвари меліси, ромашки, дубової кори, череди, шавлії чудово підходять для теплих сидячих ванн — їх можна робити щодня.
  • Корисним буде і чай айви. 100 г сушених, подрібнених плодів заливаємо літром води і заварюємо (бажано на водяній бані). При бажанні відвар можна підсолодити перед вживанням.
  • Стане в нагоді суміш з квіток липи і трави меліси (по 50 г кожного інгредієнти), 10 г кореня вільхи і 70 г глухої кропиви білої. Всі компоненти перемішуємо. Дві столові ложки трав’яної суміші залити склянкою окропу, накрити кришкою і залишити до повного охолодження. Настій процідити, розділити на три прийоми і випити за день.

Зрозуміло, подібні ліки можуть бути використані лише в якості допоміжних засобів — вони допомагають організму швидше відновитися після терапії. У будь-якому випадку перед початком використання відварів потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Профілактичні заходи: як запобігти зсув органів?

Ви вже знаєте про те, чому в більшості випадків розвивається опущення піхви. Фото, симптоми, методи лікування — це, звичайно, важливі питання. Але якщо дотримуватися деяких правил, то можна істотно знизити ризик появи подібної проблеми:

  • Важливо правильно харчуватися, вчасно лікувати запори і хронічні захворювання.
  • Фізична активність допоможе тримати м’язи в тонусі.
  • Вправи Кегеля рекомендують робити не тільки для лікування вже наявного опущення, але і для попередження появи проблеми.
  • По можливості відмовитися від підйому і носіння тягарів, так як це створює підвищений тиск у черевній порожнині та зону малого тазу.
  • Якщо під час пологів мали місце розриви/розсічення промежини, то важливо правильно вшити пошкоджені місця.

Важливо звернутися до лікаря, як тільки ви помітите у себе перші тривожні симптоми опущення піхви. Відгуки фахівців свідчать про те, що недуга набагато легше піддається лікуванню в тому разі, якщо терапевтичні заходи було розпочато на ранніх стадіях розвитку патології.