У даній статті ми постараємося якомога більш докладно розповісти про основи композиції у фотографії, флористики, дизайні, архітектурі та інших сферах творчості, а також про те, що таке композиція і як навчитися відчувати її і розуміти.
Що таке композиція
Передусім слід зрозуміти, яку роль композиція грає в образотворчому і монументальному мистецтві. Це певне розташування об’єктів, яка дозволяє висловити ідею творця з найбільшою повнотою, при цьому надаючи йому цілісну єдність. Основи композиції необхідно знати кожній людині, яка більш або менш професійно починає працювати в якій-небудь сфері мистецтва. Але незважаючи на це, композиційні рішення можуть бути самими різноманітними і цікавими.
Закони композиції
Існує кілька основних законів художньої композиції, які так чи інакше використовуються в усіх сферах творчості. По-перше, це закон цілісності, застосовуючи який, художник може створити сприйняття свого твору як єдиного цілого. Основна характеристика цього закону полягає в тому, що композиція стає неподільною, тому зображення на картині не вийде сприйняти як суму декількох більш або менш самостійних частин.
Наступний закон контрастів припускає, що вони є одночасно з’єднанням і боротьбою протилежностей, здійснюючи рух і розвиток сюжету. Існує кілька видів – тонової, колірний контраст форм, станів і ліній, і інше. Вони є одним з основних виразних засобів у творі.
Закон підпорядкованості в композиції обумовлює вплив ідеї автора твору на всі зображені об’єкти. З допомогою цього закону художник може виразити свою думку, дати оцінку події – тобто наповнити твір духовним змістом, без якого це було звичайним ремісничим виробом.
І, нарешті, до основ композиції у мистецтві належить так званий закон впливу. Він має наступний сенс: якщо предмет на полотні розташований далеко від рами (тобто від кордонів зображення), то він сприймається знаходяться в глибині простору. Навпаки, якщо він знаходиться близько до рами, то виглядає як лежить у площині кордонів або недалеко від неї.
Отже, ми торкнулися основи в образотворчому мистецтві. В інших частинах статті перейдемо до конкретних правил композиції в різних сферах мистецтва.
Основи композиції у фотографії
Для того, щоб кадр вийшов вдалим і привертає увагу глядача, необхідно дотримуватися кілька загальних правил, за допомогою яких можна виділити важливі елементи і підкреслити їх особливості.
По-перше, особливу увагу варто приділити контрастності: світлі об’єкти необхідно знімати на темному тлі, і навпаки, оскільки головний предмет зйомки повинен моментально відділятися від загального простору (хоча існують і певні винятки з цього правила). Якщо ви фотографуєте людини, то не рекомендується робити це на строкатому тлі – інакше об’єкт зйомки виявиться поза фокусом уваги. Також небажано знімати людей і тварин на коричневому або жовтому тлі, в іншому випадку фотографія буде виглядати неприродно.
Елементи зйомки, які становлять собою загальний сюжет, не повинні хаотично бути розкидані по всьому простору. Основи композиції та художньої зйомки припускають, що набагато краще буде, якщо вони утворюють собою якісь відносно нескладні геометричні форми – трикутник, квадрат, ромб. Це виглядає значно виграшніше. В принципі, необхідно, щоб між об’єктами на фотографії була якась смислова зв’язок, щоб їх об’єднував колір, форма, або, наприклад, лінія погляду. Крім того, добре розташовувати їх у відповідності з правилом золотого перетину, яке є також основою у малюнку, композиції та архітектурі. Якщо помістити об’єкт зйомки в точках, що знаходяться приблизно в одній третині від меж кадру.
Якщо на кадрі присутні, в основному, вертикальні предмети, то краще сфотографувати їх вертикально. Відповідно, якщо ви знімаєте пейзаж, то кращим вибором буде горизонтальна зйомка.
Вдала точка зйомки
В залежності від жанру фотографії, необхідно вибрати найбільш підходящу точку зйомки. Так, щоб зробити вдалий портрет, найкраще знайти точку на рівні очей людини. Якщо це поясний портрет, то вигідніше знайти її на рівні пояса. Щоб уникнути перекручених пропорцій, краще тримати об’єктив на рівні об’єкту, що знімається, адже, наприклад, фотографуючи людині зверху, ви ризикуєте візуально зменшити його зростання. Особливо це стосується тварин і дітей – бажано робити їх знімки, опускаючись до рівня їх росту. Але якщо вам необхідно, щоб фотографія вийшла більш значною і величною, то можна знімати об’єкти з нижньої точки. Особливо хорошими кадрами з використанням цього прийому виходять ті, на яких присутні живі динамічні сцени, наприклад, танці або стрибки.
Щоб глядачеві легше було фокусуватися на кадрі, постарайтеся зробити так, щоб горизонт не поділяв зображення на дві рівні частини.
Особливості людського мозку
При побудові гармонійної композиції варто враховувати і те, що ми звикли зчитувати інформацію справа наліво. З цієї причини смисловий центр кадру краще розташовувати в правій частині фотографії. А щоб композиція виглядала рівноважною, якщо в одній з частин фото є яскраве колірне пляма, то в іншій частині варто помістити аналогічне або щось інше, що приверне увагу глядача, наприклад, дія і рух.
До речі, що стосується руху: якщо воно є на вашій фотографії, то краще розміщувати рухомий об’єкт так, щоб перед ним завжди залишався вільний простір, щоб йому було куди рухатися.
При фотографуванні людей варто враховувати один важливий момент, який часто упускають недосвідчені любителі, а адже це одна з основ композиції – вкрай небажано «обрізати» кінцівки людей. Краще фотографувати або всю фігуру цілком, або обрізати її на рівні стегон. Руки ж набагато правильніше обрізати до плеча, але ні в якому разі не до кисті.
Не варто допускати утворення в кадрі великих порожніх просторів – рівнин або води. Необхідно помістити в ці порожнечі які-небудь предмети, відповідні по темі.
Це самі основні правила, яких варто дотримуватися, щоб знімок вийшов вдалим і максимально професійним. Більше про композиції можна дізнатися з різних книг на цю тему, наприклад, з «Основ композиції та художньої фотозйомки» Марка Гейлера.
Композиція у флористиці
Що ж стосується основ композиції у флористиці, то тут також є кілька правил, яких необхідно дотримуватися. Для дотримання витончених пропорцій використовують все те ж класичне правило «золотого перетину», яке в даному випадку застосовується і до букету, і до вазі, в якій він знаходиться. Якщо умовно розділити загальну висоту на вісім частин, то лише три з них повинні припадати на вазу, а все інше – на самі квіти. При горизонтальному розташуванні флористичної композиції застосовується таке саме правило.
У кожному букеті повинна бути фокусная точка, до якої притягується увагу глядача, наприклад, один великий яскравий квітка або, навпаки, група дрібних, розташованих ближче до краю вази. Але не слід робити її занадто великою, щоб не зіпсувати в підсумку всю композицію. Також в ній важливий ритм, який можна досягти завдяки чергуванню кольорів і форм, зміною розміру квіток.
Без сумніву важливо, щоб композиція виглядала збалансованою і врівноваженою. Цього ефекту можна досягти за рахунок візуальних прийомів – так, темні квіти виглядають більш важкими, ніж світлі, а круглі – більш масивними, ніж трубчасті. Повинен існувати стійкий баланс між верхом і низом композиції, щоб вона не розвалилася», навіть будучи асиметричною. Для цього варто розміщувати великі квітки в нижній частині букета. До речі, асиметричні букети часто будуються за правилом трьох трикутників, які мають одну спільну сторону, це одна з основ декоративної композиції.
Також слід приділяти увагу колірній гамі, звертаючись до незмінного колірному колі, що містить в собі всі теплі і холодні відтінки райдужного спектра і показує їх найбільш вдале поєднання. Теплі кольори зорово оживляють композицію, а холодні роблять її більш спокійною і врівноваженою.
Композиція в архітектурі
Говорячи про основи архітектурної композиції, слід розрізняти три її види – фронтальну, глибинно-просторову і об’ємно-просторову.
Фронтальна композиція відноситься, в основному, до площинним фасадах будівель, основні координати в ній – горизонтальна і вертикальна. В об’ємній з’являється третя координата, що дозволяє сприймати будівлю у перспективі, а в глибинній композиції враховується продовження будівлі в глибину простору.
Зовнішній вигляд будівлі – екстер’єр – завжди залежить від призначення та функцій будівлі, тобто від його внутрішнього виду (інтер’єру). Існує кілька основних видів композиційних інтер’єру:
- зальний, коли всі приміщення об’єднані в одне;
- центричний, коли навколо більшого за обсягом приміщення розташовуються менші;
- анфіладний, де приміщення розташовуються одне за іншим;
- коридорний, де приміщення розташовуються по обидві сторони зв’язує їх коридору;
- секційний, коли приміщення ізольовані один від одного;
- змішаний, що поєднує всі перераховані вище різновиду.
Також немаловажну роль в архітектурі міста відіграють так звані ансамблі, що представляють собою сукупність декількох будівель та інших елементів. Композицію ансамблів поділяють на кілька типів: вільний простір, необмежена нічим, просторова перспектива, розташована навколо, (наприклад, площі, простір, обмежений будівлями або зеленими насадженнями), а також панорама, де головну роль грає силует будівель.
Архітектурні закони композиції
Якщо говорити про конкретних законах композиції, що застосовуються в архітектурі, то в першу чергу, це гармонійні пропорції будівлі, для досягнення яких часто використовується закон «золотого перетину», винайдений Леонардо да Вінчі. Всі будівлі природним чином прив’язані до людини, і тому повинні бути йому відповідати. Ритм, в який вписуються елементи споруди, може надати йому різний настрій – від динамічного до похмуро-урочистого. Прийоми контрасту також використовується як основа композиції в конструктивних мистецтвах, тут він досягається за допомогою певного поєднання кольорів, форм і обсягів. Багато залежить і від симетрії або асиметрії, в залежності від цілей архітектора. І, звичайно ж, в ідеальній композиції повинні бути відсутні зайві елементи, завдяки чому композиція досягає гармонійності.
Дизайн: композиція
В цій сфері використовуються приблизно ті ж правила, що і у всіх інших. Також виділяється геометричний центр, який зазвичай знаходиться на перетині двох діагональних ліній з кута в кут. Композиційний центр може не збігатися з них – іноді свідомо зміщують для створення динамічних ефектів. Але, як правило, композиційний центр зображення збігається із смисловим. Для виділення його з простору застосовують різні методи – виділення кольором або кольором, розміром і формою.
Основи композиції у мистецтві припускають наступне знання: динамічні композиції, на відміну від статичних, часом бувають більш вигідними в дизайні, так як вони викликають значно більшу кількість асоціацій у глядача.
Симетрія зазвичай ні в кого не викликає труднощів, чого не скажеш про асиметрії: подібні композиції слід ретельно врівноважувати, так як для більшості рівновага є запорукою психологічно адекватного сприйняття зображення. Ця рівновага може досягатися за допомогою співвідношення розмірів, форм і кольору об’єктів.
Також у графічному дизайні використовується ритм і метр. В даному випадку під ритмічним поруч мається на увазі повторення, яке засновано на зміні елементів, а під метричними – повторення груп однакових елементів. Але в будь-якому випадку обидва ці прийому відомі людині з давніх часів і допомагають упорядкувати навколишній простір.
Для того щоб досягти ілюзії простору, однією з основ композиції в дизайні є кольорова, а також повітряна перспектива. Суть останньої полягає в тому, що вираженість різноманітних контрастів найсильніше виявляється на предметах, розташованих візуально близько до глядача. Чим далі предмет у просторі, тим слабкіше ці контрасти. Відповідно, кольору по мірі просування об’єктів у просторі зображення слабшають, стають холоднішими. Таким чином, ці закономірності дозволяють створити ілюзію ширини та дали. Особливо це варто враховувати в живописної композиції, де колір відіграє чи не найважливішу роль.
Пара слів на закінчення
У статті висвітлено лише самі основні правила, які варто враховувати при складанні композиції – насправді їх набагато більше. У фіналі варто нагадати: незважаючи на те, що основи композиції є фактично її законами, їх не обов’язково виконувати досконально. Однак перш ніж порушити їх, слід добре вивчити ці закони і навчитися користуватися ними. Як бачите, основи композиції у фотомистецтві, живопису, архітектурі, дизайні збігаються і переплітаються.
