Композиція в архітектурі
Говорячи про основи архітектурної композиції, слід розрізняти три її види – фронтальну, глибинно-просторову і об’ємно-просторову.
Фронтальна композиція відноситься, в основному, до площинним фасадах будівель, основні координати в ній – горизонтальна і вертикальна. В об’ємній з’являється третя координата, що дозволяє сприймати будівлю у перспективі, а в глибинній композиції враховується продовження будівлі в глибину простору.
Зовнішній вигляд будівлі – екстер’єр – завжди залежить від призначення та функцій будівлі, тобто від його внутрішнього виду (інтер’єру). Існує кілька основних видів композиційних інтер’єру:
- зальний, коли всі приміщення об’єднані в одне;
- центричний, коли навколо більшого за обсягом приміщення розташовуються менші;
- анфіладний, де приміщення розташовуються одне за іншим;
- коридорний, де приміщення розташовуються по обидві сторони зв’язує їх коридору;
- секційний, коли приміщення ізольовані один від одного;
- змішаний, що поєднує всі перераховані вище різновиду.
Також немаловажну роль в архітектурі міста відіграють так звані ансамблі, що представляють собою сукупність декількох будівель та інших елементів. Композицію ансамблів поділяють на кілька типів: вільний простір, необмежена нічим, просторова перспектива, розташована навколо, (наприклад, площі, простір, обмежений будівлями або зеленими насадженнями), а також панорама, де головну роль грає силует будівель.
