Особливості вапнування грунту: норми, строки проведення та вимоги

Визначення кислотності ґрунту

Її можна визначити візуально, за присутності рослин-індикаторів. До них відносяться, насамперед, подорожник, хвощ, щавель кінський, хрін. Однак вони можуть розвиватися і на грунтах, які не є кислими. До того ж за їх наявності важко судити про ступінь кислотності даного виду субстрату.

Тому найбільш надійний метод – випробування в лабораторних умовах на спеціальних приладах: ионометрах або рН-метрів.

Терміни вапнування кислих ґрунтів

Особливо старатися при внесенні подібних меліорантів не варто. При великих дозах, як і при досить приватному застосуванні, доступ рослин до інших елементів живлення, насамперед таким, як калій, магній, фосфор, зменшується. Водний режим ускладнюється, знижується їх імунітет до різних захворювань.

Цікаве:  Добриво коровяк: як приготувати і використовувати?

Учені і дослідники, які займаються питаннями агрохімії, радять здійснювати у визначені терміни вапнування ґрунтів: грунтовно один раз у п’ятирічку. Якщо грунт сильнокислая, то допускається щорічне застосування вапна невеликими порціями під зяблеву (осінню) оранку (перекопування).

Найбільш ефективно застосовувати даний меліорант, як і будь-які удобрювальні кошти, локальним способом. Він набагато ефективніше разбросного. Вапнування під овочі здійснюють за тиждень до їх посадки.