“Блакитний” і “рожевий” періоди
У короткій біографії Пабло Пікассо потрібно дати короткий опис “блакитного” і “рожевого” періодів. У 1900 році художник разом з Касагемасом відправляється в Париж. На Всесвітній виставці він знайомиться з роботами імпресіоністів. Той період був непростим для Пікассо, а самогубство Касагемаса стало великим потрясінням для молодого художника.
Під впливом цих обставин на початку 1902 року Пікассо почав творити в стилі, який був названий “блакитним”. Головними темами полотен стали старість, смерть, злидні, смуток і меланхолія. Люди, зображені на картинах, здаються задумливими, уповільненими, занурені у свій внутрішній світ. Серед усіх відтінків найбільше художник використовує блакитні. Героями полотен Пікассо були каліки і представники нижчих верств суспільства. Його полотна чимось схожі на роботи художника Ель Греко.
У 1904 році Пікассо переїжджає в Париж і його житлом стало гуртожиток для бідних художників. Це було початком “рожевого” періоду його творчості. На зміну сумним образів прийшла тематика цирку і театру. У палітрі переважали рожево-золотистий і рожево-сірий, а головними героями полотен стали бродячі артисти. У цих картинах почувався романтичний дух самотнього мандрівного артиста.
