Жовчний міхур є порожнистим органом, зовні нагадує грушу. Він складається з дна, тіла і шийки. Орган функціонує нормально лише в тому випадку, якщо відтік жовчі відбувається регулярно й рівномірно. Щоб ця умова дотримувалося, він не повинен бути деформований. В даний час все частіше при дослідженні органів черевної порожнини лікарями діагностується перегин жовчного міхура. Він може носити як вроджений, так і набутий характер. У будь-якому випадку, порушується скоротлива функція органу – жовч починає застоюватися. Закономірним результатом є виникнення серйозних захворювань. Щоб запобігти цьому, важливо звернутися до фахівця при появі перших тривожних симптомів.
Причини
В даний час В медицині існує 2 форми перегину жовчного міхура:
- істинна;
- придбана.
Розвиток вродженої патології починається в ембріональний період. На 5-му тижні вагітності в організмі плода одночасно формуються: жовчний міхур і його протоки, печінка та дванадцятипала кишка. На даному етапі майбутній орган максимально вразливий до впливу різних несприятливих факторів. В результаті пропорції можуть порушитися, за рахунок чого починає формуватися перегин жовчного міхура.
Як правило, при діагностиці захворювання лікарі виявляють фіксовану деформацію. Але жовчний міхур є порожнистим і досить рухомим органом, за рахунок чого локалізація і форма перегину може бути змінена. У цьому випадку лікарі називають його лабильным.
Деформація, набута в процесі життєдіяльності, може бути наслідком:
- Збільшення в розмірах жовчного міхура, правої нирки або печінки.
- Підвищеної ступеня рухливості органу (цей стан виникає через нетипового його розташування).
- Неправильної організації раціону харчування, коли вживання їжі у великих кількостях чергується з періодами голодування.
- Підняття важких предметів.
- Здійснення різких рухів.
- Практично повної відсутності фізичних навантажень.
- Опущення внутрішніх органів, яке може з’явитися у літніх людей зважаючи природних вікових змін.
- Надлишкової маси тіла.
- Зміщення органів у жінок у період вагітності. Дана причина досить рідко призводить до деформації. Найчастіше патологія просто вперше виявляється при проведенні стандартних діагностичних заходів.
Під впливом якого-небудь з перерахованих вище факторів або відразу декількох з’являється деформація. В залежності від її локалізації розрізняють наступні види перегину жовчного міхура:
Найбільш часто при діагностиці виявляється перегин шийки жовчного міхура. Але найбільш небезпечною для здоров’я вважається деформація тіла органу.
Чим небезпечна патологія?
Основним наслідком перегину жовчного міхура є застою секрету, який накопичується в органі. Цей стан, в свою чергу, провокує розвиток багатьох захворювань.
Застій жовчі призводить до:
- Порушення процесу травлення, оскільки вона бере в ньому безпосередню участь.
- Виникнення цукрового діабету. Це пояснюється тим, що жири, які потрапили в організм з їжею, розщеплюються не повністю, а лише частково. В результаті їх рівень в крові збільшується, що спричиняє уповільнення процесу переробки глюкози. Наслідком цього є зниження толерантності організму до вуглеводів.
- Збільшення маси тіла. Жири, які не були розщеплені, починають відкладатися на проблемних зонах.
- Захворювань серцево-судинної і зорової систем. Це обумовлено тим, що в організмі виникає дефіцит жиророзчинних вітамінів, які необхідні для підтримки нормальної роботи життєво важливих органів.
- Хронічного холециститу. Це захворювання, що характеризується запаленням стінки жовчного міхура. Збудниками є патогенні мікроорганізми, для яких застій рідини є сприятливим середовищем. Запальний процес, в свою чергу, ще більше порушує відтік жовчі.
- Калькулезному холециститу. Це захворювання, при якому не тільки запалюється стінка органу, але і всередині нього утворюються конкременти.
- Жовчнокам’яної хвороби. Застій рідини призводить до того, що її щільні частинки осідають і з’єднуються між собою. В результаті цього процесу утворюються конкременти (каміння).
- Механічної жовтяниці. Це захворювання, при якому просвіт жовчних проток перекривається частково або повністю. При цьому шкірні покриви та слизові оболонки набувають жовтого відтінку.
Для того, щоб не допустити розвиток небезпечних патологій, необхідно звернутися до лікаря при появі перших ознак перегину жовчного міхура.
Симптоми
Лікування і подальше спостереження за пацієнтом здійснює гастроентеролог. Як правило, люди записуються на прийом до фахівця тоді, коли деформація вже носить виражений характер, а ступінь прояву ознак досить висока.
Основними симптомами перегину жовчного міхура є такі стани:
- нудота, що переходить у блювання;
- присмак гіркоти в ротовій порожнині, який з’являється із-за попадання жовчі в шлунок;
- печія;
- часті відрижки повітря;
- здуття живота;
- відчуття тяжкості в шлунку;
- больові відчуття в зоні правого підребер’я або в епігастральній області;
- підвищене потовиділення;
- розлади випорожнення (діарея або, навпаки, запор);
- зниження апетиту аж до повної його втрати.
Характер болю при деформації – ниючий тупий, вона ніби розпирає зсередини. Нерідко неприємні відчуття іррадіюють в праву лопатку, ключицю з цієї ж сторони або хребет.
У дитини перегин жовчного міхура, як правило, є вродженою патологією. Деякий час захворювання може ніяк не виявлятися, але при вираженій деформації ознаки будуть такими ж, як у дорослих.
У немовлят патологія, безумовно, є вродженою. При сильній деформації у маленьких дітей з’являються такі симптоми перегину жовчного міхура:
- плач після годування, поєднується з пронизливими криками;
- блювання;
- діарея.
При виникненні даних станів дитину необхідно показати педіатра, т. к. патологія не лише погіршує самопочуття малюка, але і негативно впливає на обмінні процеси.
Діагностика
Для постановки точного діагнозу і визначення локалізації деформації лікар призначає інструментальні методи обстеження.
Крім того, на прийомі гастроентеролог проводить первинну діагностику перегину жовчного міхура, що включає:
Незалежно від причини та симптомів перегину жовчного міхура, лікування здійснюється на підставі результатів, отриманих за допомогою ультразвукового дослідження. Воно є головним методом діагностики даної патології. В процесі проведення УЗД лікар має можливість не тільки точно визначити локалізацію деформації, але й оцінити ступінь функціонування органу і стан всіх його відділів.
Незважаючи на високий ступінь інформативності, ультразвукове дослідження не завжди допомагає встановити точну причину виникнення перегину. Тим не менш лікар може визначити, чи є він вродженим або набутим. Для цього пацієнтові роблять УЗД, а потім пропонують йому так званий жовчогінний сніданок. Після закінчення певного часу орган досліджується знову. Якщо характер деформації залишився незмінним, це свідчить про те, що вроджена патологія.
Крім цього, в процесі діагностики підтверджується або виключається дискінезія жовчовивідних шляхів, яка виявляється у більшості пацієнтів, які мають перегин. Це захворювання, що характеризується порушенням моторики як самого органу, так і його проток, внаслідок чого порушується нормальний процес травлення.
Що стосується лабораторних методів дослідження, вони є неефективними при діагностиці деформації жовчного міхура. Аналіз крові або сечі призначається тільки в тому випадку, якщо захворювання вже спровокувало розвиток ускладнень і необхідно оцінити ступінь їх тяжкості.
Таким чином, незалежно від причин і симптомів, лікування перегину жовчного міхура (та вродженого і набутого) здійснюється на підставі результатів ультразвукового дослідження.
Медикаментозна терапія
Нерідко трапляється так, що людина з патологією вродженого характеру не відчуває ніяких неприємних симптомів, і лікування перегину жовчного міхура у таких пацієнтів не проводиться. Це пояснюється тим, що метою терапії є лише усунення дискомфорту і болю. Як правило, в подібних ситуаціях людина випадково дізнається про наявної деформації органу в процесі обстеження, яке було призначене з іншого приводу.
При наявності яскраво виражених симптомів лікування перегину жовчного міхура не обходиться без прийому медикаментів. У більшості випадків лікарі призначають який-небудь з перерахованих нижче препаратів:
- «Фламін». Це жовчогінний засіб, що нормалізує процес відтоку рідини.
- «Одестон». Даний препарат не тільки ефективно позбавляє від застою жовчі в органі, але і усуває спазм в його протоках.
- «Арістохол». Це розчин, склад якого представлений натуральними компонентами. Вони прискорюють відтік жовчі, завдяки чому зменшується ризик формування конкрементів.
- «Хофитол». Це жовчогінний засіб, яке найбільш часто призначається дітям. Крім того, він є гепапротектором.
- «Циквалон». Дія даного препарату також спрямоване на прискорення відтоку жовчі. Крім того, він ефективно усуває симптоми захворювання.
- «Жовчогінний збір №3». Його склад представлений виключно лікарськими травами, з яких необхідно готувати відвар.
Тривалість лікування перегину жовчного міхура та дозування препаратів визначається виключно лікарем. Будь-який засіб має і протипоказання і побічні дії. При самолікуванні ліки можуть завдати непоправної шкоди здоров’ю.
Гімнастика
Незалежно від ступеня вираженості симптомів, лікування перегину жовчного міхура (і шийки і тіла, і дна) обов’язково включає коригування інтенсивності фізичних навантажень. Для того, щоб не погіршити ситуацію, необхідно виключити вчинення різких рухів і підйом важких предметів.
Завдання лікувальної гімнастики – позбавити пацієнта від болю і нормалізувати функціонування жовчного міхура. Головне правило – регулярність. Рідкісні заняття ніяк не вплинуть на перебіг захворювання.
Лікувальний комплекс включає в себе наступні вправи:
Кожну вправу необхідно виконувати не менше 10 разів. Всі рухи повинні бути плавними і повільними.
Гімнастика не представляє труднощі навіть для фізично непідготовлених людей. Між тим, регулярне виконання вправ не тільки нормалізує відтік жовчі, але і покращує кровопостачання більшості органів і систем. Гімнастика також корисна в якості профілактичного заходу.
Дієта
Лікування перегину жовчного міхура – це тривалий процес, що вимагає комплексного підходу. Дієта є найважливішим етапом, її дотримання не тільки позбавляє від болю та інших неприємних симптомів, але й знижує ступінь негативного впливу прийнятих медикаментів на шлунок.
Коригування раціону харчування необхідно здійснити у відповідності з наступними правилами:
При перегині жовчного міхура забороняється вживати в їжу страви:
- копчені;
- жирні;
- солоні;
- кислі;
- смажені;
- гострі.
Крім того, їжа повинна бути теплою. Дуже гарячі або холодні страви негативно позначаються на роботі всієї травної системи.
Необхідно обмежити вживання наступних продуктів:
- кондитерських виробів;
- цукру;
- меду;
- варення;
- багатих жирами тваринного походження.
У раціон харчування обов’язково повинні бути включені:
- Фрукти і овочі, але термічно оброблені (варені, запечені).
- Кисломолочні продукти. Вони також корисні для відновлення природної мікрофлори кишечника.
- Квашена капуста. Продукт не тільки покращує перебіг захворювання, але і позитивно впливає на інші органи травної системи.
- Гарбуз, в тому числі масло з її насіння.
Для запобігання згущення жовчі і утворення конкрементів необхідно також підтримувати водний баланс. Кожна людина повинна випивати не менше 1,5 л чистої негазованої рідини в день.
Оперативне втручання
При множинних деформаціях, сильно порушене кровообігу або руйнуванні стінок жовчного міхура показана холецистектомія. Операція передбачає видалення органу.
Вона проводиться під загальним наркозом, як правило, за допомогою лапароскопічного методу. Його суть полягає в наступному: хірург робить кілька надрізів скальпелем у передній черевній стінці (від 2 до 4), через які всередину організму вводяться спеціальні трубки для здійснення резекції і відеоспостереження. Лікар стежить за ходом операції за допомогою монітора, безпосередньо з внутрішніми тканинами організму він не взаємодіє. Після видалення органу на рани накладаються шви.
Тривалість операції складає 1-2 години.
Народні способи
При яскраво виражених симптомах лікування перегину жовчного міхура (і тіла, шийки і дна) нетрадиційними методами не повинно бути основним. Воно може застосовуватися в якості доповнення до медикаментозної терапії.
З допомогою народних засобів можна позбутися від больових відчуттів і поліпшити відтік жовчі. Найбільш ефективними засобами є:
- Валеріана (1 ст. л.) + шишки хмелю (1 ст. л.). Компоненти в сушеному вигляді змішати і залити окропом (1 л). Дати настоятися кілька годин. Пити по 100 мл за 15 хвилин до прийому їжі. Тривалість курсу становить 3 тижні.
- Залити крутим окропом (200 мл) 1 ст. л. кукурудзяних рилець і помістити ємність на водяну баню на 30 хвилин. Дати відвару охолонути, процідити його. Пити протягом дня невеликими порціями.
- Звіробій. Лікарська рослина можна приймати у вигляді і відвару і настою. Трава не тільки позбавляє від спазмів у жовчному міхурі, але і зміцнює стінки судин.
Перед застосуванням будь-якого народного засобу рекомендується проконсультуватися з лікарем. Ця необхідність пояснюється тим, що деякі трави можуть погіршувати дію медикаментів.
Висновок
Перегин жовчного міхура – це патологія, яка може носити як вроджений, так і набутий характер. Багато пацієнтів протягом усього життя не відчувають ніяких симптомів, а захворювання виявляється випадковим чином. У таких випадках лікування не проводиться, так як воно спрямоване на купірування болю і поліпшення відтоку жовчі. При вираженій симптоматиці проводиться терапія консервативними методами. У деяких випадках показане оперативне втручання.
