Проведення діагностики
Діагностика пієлонефриту нирок може бути значно ускладнена в зв’язку з безсимптомним перебігом або розвитком на тлі запалення інших порушень. Гостре порушення при проведенні своєчасного дослідження і комплексного лікування можна повністю усунути, а при неправильною або неповною терапії хвороба може перейти в хронічну стадію. Ускладненнями в такому випадку можуть бути запальні процеси в самому органі, абсцеси, гнійні реакції, ниркова недостатність і відмирання тканин.
Визначити наявність пієлонефриту можна при проведенні аналізів крові і сечі, які крім зовнішніх змін можуть також містити в собі білки, пісок, підвищений рівень лейкоцитів, а також хвороботворних мікроорганізмів. У таких випадках додатково призначають дослідження сечі за Нечипоренком і Земницьким.
При протіканні хронічної форми для проведення діагностики, варто звернутися до уролога. Він підбере методики дослідження, які допоможуть визначити наявність проблеми, характер змін, а також підібрати необхідну терапію. До таких методик належить інструментальне обстеження, а саме:
- ультразвукова діагностика;
- екскреторна урографія;
- абдомінальний аортографія;
- ретроградна пиелоуретерография;
- радіонуклідні дослідження.
Основним методом дослідження є УЗД-діагностика, яка дозволяє зробити висновок щодо зміни розміру, розташування бруньок, їх структури. Щоб визначити функціональні можливості цього органу, потрібно провести екскреторну урографію. Цей метод із застосуванням контрастної речовини відноситься до більш детальним методиками, ніж УЗД.
