Норма або патологія
Пізня овуляція — це стан, що може бути характерно і для здорових жінок, і для тих, на чий організм впливає ряд негативних чинників. Цілком ймовірно, що «запізнення» яйцеклітини — це індивідуальна особливість організму, яка не тільки не заважає завагітніти, але і не вимагає якоїсь спеціальної терапії. Патологією такий стан є тільки у тих випадках, коли воно викликано якимось порушенням в організмі. Якщо лікар не виявить інших порушень, то і ніяке лікування не буде призначатися.
Недостатність другої фази
Як наслідок затримки овуляції може виникати недостатність лютеїнової фази. Це не стосується тих жінок, для яких є варіантом норми пізній вихід яйцеклітини, вони (при відсутності інших стримуючих причин) можуть успішно зачати і виносити дитину. Недостатність фази — це той випадок, коли пізня овуляція є патологічним станом і не дозволяє завагітніти.
Серед інших симптомів такої патології можна перерахувати:
- тривалість менструального циклу менше 24 днів;
- недостатній рівень прогестерону;
- низька БТ після настання овуляції;
- викидні на ранніх термінах у минулому;
- болі в попереку, рідкий стілець і мазанина у другій фазі.
Причинами патології є слабкий розвиток фолікула, погане якість жовтого тіла, недостатня готовність матки до імплантації, передчасна загибель жовтого тіла, неможливість імплантації ембріона в порожнину матки з будь-якої причини.
У більшості випадків недостатність лютеїнової фази циклу успішно піддається лікуванню, а жінка, яка нещодавно чула цей діагноз, бачить заповітні дві смужки на тесті. Може бути призначено введення прогестерону, ін’єкції ХГЛ, у деяких випадках проводиться стимуляція овуляції.
