У шкільній програмі одним з улюблених завдань вчителів російської та літератури є написання твору за заданою картині. Але не завжди зрозуміло, як краще це зробити і з чого почати. Для багатьох це завдання є складним, тому вони змушені шукати допомоги на просторах Інтернету або просто списувати вже готові роботи. У даній статті пропонується зручний план опису картини з прикладом, щоб учні могли розібратися з особливостями такого твору і зрозуміти, як зробити це завдання на п’ятірку.
З чого почати
Як і в будь-якому іншому творі з шкільних предметів, робота починається з продумування чіткої структури і послідовності викладу думок. Це зовсім не означає, що ви обмежені у творчості – вам лише пропонується план опису, який допоможе в грамотному порядку перенести свої ідеї на папір. Ось послідовність, якої варто дотримуватися:
Розбираємо план твору-опису картини
Першою частиною подібної роботи завжди є введення. Це той абзац, який викладає читачеві основні і важливі деталі. Тут слід вказати ємні витяги з біографії автора художнього твору, переважаючий стиль його робіт. Також потрібно згадати про які-небудь факти, пов’язаних з описуваним творінням: скільки над ним працював автор, що було передумовою до його створення. Постарайтеся зробити введення лаконічним і уникати кліше, якщо хочете створити дійсно цікавий опис картини за планом, поданим у цій статті.
Далі пишеться основна частина, яка включає в себе пункти 2-5. Спочатку приділяється увага центру композиції картини, так як саме на головному об’єкті автор хотів сконцентрувати погляд глядача. Опишіть, що він собою представляє: якщо це пейзаж, то центром може бути річка, ліс, дерево (які вони?); якщо портрет – хто є головним його героєм, які відмінні риси кидаються в очі; якщо твір на історичну тему, то яка подія на ньому розгортається і хто бере в ньому участь.
Приділіть увагу заднього плану картини, автор міг розмістити на ньому щось не менш важливе або доповнити їм картину так, щоб вона справила належне враження. Не забудьте описати передбачувану атмосферу твору – спокійна вона або жвава, радісна чи меланхолійна, воспевающая або высмеивающая.
Потім за планом опису картини слід характеристика кольорової гами. Проаналізуйте, тепла або холодна, які відтінки в ній переважають. Часто саме через кольори автор передає свої почуття, тому потрібно приділити панелі особливу увагу. Після того як все це було описано, переходите до викладу своїх почуттів: про що ви думали, коли дивились на твір, які асоціації воно викликало, подумки перенесіться на полотно – що ви відчуваєте, коли знаходитесь там.
Заключна частина – висновок по всьому вашому твору. Він так само, як і вступ, повинен бути лаконічним та відображати головні думки твору, доповнювати їх.
Корисні прийоми
Щоб ваш твір викликало інтерес читача, візьміть на замітку декілька корисних прийомів.
М. Врубель, “Демон сидячий”. Приклад опису картини за планом
Михайло Врубель – видатний художник, який творив на зламі XIX-XX століть. Він працював у багатьох жанрах образотворчого мистецтва. Його картини пронизані глибиною почуттів і тривожним занепокоєнням. Не винятком є і робота “Демон сидячий”, створена на початку його творчої діяльності, в 1890 році. Вона була однією з численних ілюстрацій до поемі М. Ю. Лермонтова “Демон” і зараз знайшла своє постійне місце в Третьяковській галереї.
Головним героєм цього твору є молодий чоловік, прозваний своїм творцем “демоном”, задумливо поглядає вдалину. Він одягнений лише по пояс, і його гарне обличчя, довге кучеряве волосся, складені руки і мускулистість абсолютно не дозволяють глядачеві уявити, що в ньому може бути хоч щось демонічне, адже на картині відображена більше смутку, ніж злісна владність. На задньому фоні красується небачені квіти, які вражають строгістю форм, і чарівний червоний захід сонця. В даному творі переважають теплі відтінки кольорів: від блідо-жовтого до яскраво-рожевого. При цьому з ними контрастує колір одягу демона і деякі відтінки рослин, демонструючи протистояння цього створення світу і деяку відчуженість.
Ця картина викликає змішані почуття: незважаючи на те, що демон – істота недобре, його стає шкода при вигляді скорботи в очах. Є якась печаль в цій картині, так як стає зрозуміло, наскільки самотній і сумний зображений на ній герой. Виникає невимовне бажання допомогти йому, при цьому відчувається якась тривога, адже це не людина.
Картина “Демон сидячий” наповнена глибоким змістом, який Михайло Врубель вміло нею відбив. Сам же художник писав про своєму творі: “Демон — дух не стільки злобний, скільки страждає і скорботний, при всьому цьому дух владний, величавий…” Таким чином, стає зрозуміло, що автор сповнений співчуття до свого героя, чим неможливо не перейнятися, коли розглядаєш цей твір.
Використовуючи як приклад це твір, написаний по наведеним у цій статті планом опису картини, ви зможете виконати те ж саме з будь-яким іншим твором мистецтва.
