Розрив з реальністю
Багата уява – це не ознака божевілля. Але бурхливі фантазії, не мають зв’язку з реальністю, доречні в ранньому віці. Якщо у дорослої людини з’являються уявні друзі або він підозрює сусідів і колег у військовому шпигунстві, його родичам варто проконсультуватися з фахівцем, а, можливо, направити близької людини на прийом до психіатра.
Нездатність будувати близькі стосунки
Людині властива потреба до прихильності. Правда, в XXI столітті все більше з’являється людей, які не прагнуть до створення сім’ї. Самотність – це не хвороба. Але повна відсутність потреби в прихильності (неважливо, до кого: до сім’ї, колег, друзів або собаці) говорить про порушення психологічного механізму.
Принцип, за яким працюють психіатри: «Немає скарг – немає діагнозу». Якщо людину все влаштовує, і він не завдає шкоди навколишньому, він не потребує психіатричної допомоги. Але якщо нездатність до спілкування відбивається на роботі, стосунках з близькими, призводить до самотності, відособленості, відчуженості від соціуму? Варто близьким на це закривати очі?
