Позаурочна діяльність з федеральним державним стандартом стала складовою частиною навчально-виховного процесу, а також варіантом організації позаурочного часу учнів.
В даний час подібна діяльність розглядається як робота, яку педагог організує після уроків для задоволення школярів в змістовному дозвіллі.
Позаурочна діяльність у початковій школі сприяє залученню дітей до суспільно-корисної праці. Участь у різних заходах призводить до активної участі дітей у самоврядуванні.
Структура
Позаурочна діяльність сприяє створенню умов для розвитку школярем інтересів на рівні вільного вибору. У дітей з’являється можливість осягати моральні і духовні цінності, вивчати культурні традиції предків.
Позаурочна діяльність у школі за ФГОС організовується за п’ятьма напрямками розвитку особистості:
- спортивно-оздоровчий;
- загальнокультурне;
- духовно-моральне;
- інтелектуальне;
- соціальне.
Правильна організація такої діяльності є сферою, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності дітей після закінчення ними навчального закладу.
Школа і центри додаткової освіти дають школярам можливість вибору, пропонують їм варіативність виховання і освіти.
Значущість роботи
Позанавчальна діяльність є частиною освіти, націленої на допомогу вчителю та дитині у формуванні навчальної мотивації.
Вона дозволяє розширювати освітній простір, створювати школярам додаткові умови для розвитку.
Позаурочна діяльність з ФГОС передбачає створення мережі, яка забезпечує школярам супровід, повноцінну підтримку на адаптаційних етапах. Базові знання дитина вчиться застосовувати в нестандартних для нього ситуаціях, що сприяє соціалізації.
Принципи організації
Робоча програма позаурочної діяльності ґрунтується на таких принципах:
- повна відповідність віковим особливостям школярів;
- спадкоємність з методиками, використовуваними в навчальній діяльності;
- застосування традицій та позитивного досвіду колег;
- вибір програми з урахуванням інтересів і здібностей школярів.
Основним завданням позаурочної роботи є досягнення учнями предметних та особистісних результатів.
Алгоритм вибору моделі
План позаурочної діяльності залежить від специфічних особливостей школярів, можливостей школи. Існує певна послідовність дій при організації позаурочної роботи в ОУ:
- перший етап спрямований на вибір цілей, підбір принципів роботи, включення їх в основну освітню програму;
- другий етап пов’язаний з аналізом різних моделей позаурочної роботи;
- далі аналізується ресурсне забезпечення вибраної моделі;
- на четвертому етапі підбирається основний зміст, ресурси для роботи.
Застосування даного алгоритму дозволяє освітньому установі вибирати такі варіанти роботи, які дозволять школі повною мірою виконати соціальне замовлення суспільства.
Класифікація моделей позаурочної діяльності ОУ
В залежності від умов, специфіки, можливостей, виділяють наступні моделі:
- внутрішкільна робота, яка можлива при наявності ресурсів в ОУ;
- зовнішня модель, яка передбачає залучення інших установ – соціальних партнерів;
- змішаний варіант, обраний школами, які не мають достатніх ресурсів для позаурочної роботи, але зацікавлених у реалізації вимог ФГОС.
У деяких школах вибирається додаткову освіту, де в якості сполучного ланки виступають факультативи, шкільні наукові товариства, навчальні курси, об’єднання за інтересами. Їх перевагами вважають можливість залучати педагогів з інших навчальних закладів, здійснювати освітній процес на засадах практико-орієнтованого підходу.
«Школа повного дня»
В якості основи для такої моделі виступає позаурочна діяльність у початковій школі. Серед характерних особливостей створення оптимальних умов для комфортного перебування школяра в освітньому закладі протягом дня, гармонія розвивального, виховного, навчального процесів.
Друга модель сприяє створенню здоров’єзбережувальної середовища, яка забезпечує повне дотримання санітарно-епідеміологічних нормативів і правил.
Така позаурочна діяльність у початковій школі сприяє самовираженню, самореалізації дітей. Вона відрізняється підтримкою громадських дитячих організацій, органів самоврядування школярів.
Позаурочна діяльність в школі спрямована на створення комплексу умов для побудови індивідуальної розвиваючої траєкторії для кожного учня.
Оптимізаційна модель
Вона передбачає оптимізацію внутрішніх ресурсів школи, залучення в роботу всіх працівників: вчителів, психологів, дефектологів, соціального педагога, логопеда.
Робоча програма позаурочної діяльності такого типу створюється класним керівником.
Серед основних переваг такої моделі відзначимо:
- мінімізацію фінансових витрат на позаурочну роботу;
- організацію єдиного методичного та освітнього простору;
- змістовність і єдність всіх структурних підрозділів.
Інноваційна освітня модель
Організація позаурочної діяльності у даному випадку базується на впроваджувальної, експериментальній роботі. Освітня установа вибирається в якості пілотної майданчики муніципального, регіонального, федерального рівня.
Така діяльність пов’язана з тісною взаємодією загальноосвітнього установи з різними методичними службами, професійними училищами.
Напрямки позаурочної діяльності вибираються з урахуванням інтересів школярів, запитів батьків.
В якості переваг подібної моделі зазначають:
- актуальність змісту;
- сучасні методики роботи;
- високу науковість навчальної діяльності.
При підборі моделей такої діяльності в початковій школі класний керівник спирається на загальний план ОУ. Програма позаурочної діяльності розробляється з урахуванням індивідуальних вікових особливостей класного колективу, ресурсних можливостей школи.
Варіант комбінованої програми
Як підібрати форми позакласної роботи? ФГОС нового покоління регламентують її зміст, особливості, види. Багато освітні установи вибирають різні напрямки позаурочної діяльності, створюючи змішану модель, всередині якої є:
- логопедичні, рольові, корекційно-розвиваючі, індивідуальні заняття;
- додаткові заняття з математики;
- театральні студії;
- наукові товариства;
- колективні творчі справи;
- танцювальні студії.
Такі форми позаурочної діяльності – відмінний варіант для всебічного і гармонійного розвитку кожної дитини.
У вересні класний керівник (або шкільний психолог) проводить анкетування, виявляючи основні напрями, за якими діти хотіли б займатися додатково. Аналогічне анкетування пропонується батькам. Після обробки результатів адміністрацією школи приймається рішення про кількість та напрямки додаткових курсів.
Потім складається загальний план позаурочної діяльності, в якій вказують всі курси, факультативи, гуртки, студії, пропоновані учням.
При складанні розкладу враховують, що одна дитина може відвідувати відразу кілька студій, гуртків, і йому повинна бути надана можливість реалізувати вибір.
Кожен педагог веде спеціальний журнал, зазначає відвідуваність. Заняття з позаурочної діяльності не відрізняється за тривалістю від звичайного уроку.
В якості прикладу розглянемо дві форми організації роботи після уроків:
- факультатив;
- позаурочні заходи.
Теми позаурочної діяльності можуть бути різними, вибирають їх з урахуванням побажань і можливостей школярів.
Факультатив з хімії
У рамках позаурочної роботи можна запропонувати школярам курс «За сторінками підручника хімії».
У зв’язку з скороченням кількості навчальних годин спостерігається розрив між вимогами ЄДІ і знаннями, які отримують школярі на уроках хімії. Кожен рік хлопцям, які навчаються за базовою програмою, стає все важче змагатися з випускниками гімназій та ліцеїв.
Даний курс спрямований на закріплення знань, навичок, умінь, одержаних на уроках. Він передбачає суттєве поглиблення ЗУН на основі програм вступних технічного профілю.
З-за мінімальної кількості часу вчитель хімії в рамках шкільної програми не встигає розглядати зі школярами розрахункові завдання творчого характеру, розбирати питання підвищеної складності.
Все це враховано в рамках даного факультативного курсу. В ньому успішно реалізується ідея диференційованого навчання, метапредметная зв’язок.
Цінність позаурочного курсу полягає у можливості розбору задач з органічної та загальної хімії олімпіадного характеру, що нереально на уроках. Курс побудований на основі законів природи, сприяє формуванню в учнів уявлень про цілісність світогляду.
Цілі і завдання позаурочного курсу:
- підвищення інтелектуального потенціалу учнів;
- профорієнтаційна діяльність;
- розвиток уміння вирішити завдання будь-якого рівня на базі основних законів природи;
- формування навичок саморозвитку.
Курс сприяє залученню школярів у розумову діяльність, допомагає формувати у студентів практичні навички та вміння. Він забезпечує вдосконалення особистісних якостей школярів. У роботі педагог застосовує різні завдання, включаючи і матеріал зі вступних випробувань у престижні навчальні заклади вищої ланки.
Відвідавши даний факультативний курс, хлопці підвищать свою конкурентоспроможність на випускних іспитах з хімії.
Факультатив ґрунтується на зв’язку зі суміжними навчальними дисциплінами: фізикою, біологією, математикою, історією, літературою. Він сприяє закріпленню основних хімічних і фізичних законів і понять. Курс розрахований на 68 годин (два роки навчання), призначений для школярів 8-11 класів.
На першому етапі хлопці знайомляться з алгоритмами розв’язання різних типів задач, у другій частині курсу вони відпрацьовують теоретичні знання на конкретних завданнях.
Варіант позакласного заходу
В якості форми позаурочної діяльності можуть виступати різні заходи: класні години, ігри, спортивні свята. Пропонуємо приклад заходи, що сприяє формуванню у підлітків комунікативних навичок.
Освітнім аспектом буде висновок формули успішного спілкування.
Виховним аспектом є формування почуття взаємодопомоги, відповідальності перед іншими членами класного колективу.
Крім розвитку інтелектуальних умінь і навичок, хлопці вчаться вести бесіду, аргументувати позицію, проводити рефлексію.
Спочатку педагог вітає учнів, пропонує їм відчути себе мільйонером, який живе на безлюдному острові. Єдиною умовою є неможливість запрошення до себе друзів, рідних і близьких людей. Потім вчитель цікавиться, чи готові підлітки залишитися в якості єдиного власника величезного острова? Подібна ситуація дозволяє педагогу налаштовувати школярів на основний зміст позаурочного заходу.
У словнику Ожегова слово “спілкування” – це взаємні відносини, підтримка. Безумовно, людині важко жити в ізоляції від суспільства, адже тільки завдяки іншим людям ми стаємо самими собою.
Проблема полягає в невмінні слухати, слухати, розуміти співрозмовника. Тому так важливо визначити складові успішного спілкування, щоб не відчувати проблем при розмові з однолітками, людьми старшого віку.
Далі педагог розповідає школярам казкову повчальну історію.
В одному маленькому місті жив білий мишеня. Він дуже любив батьків.
Коли малюк пішов в школу, він відразу подружився з іншими дітьми. Він вірив словам своїх друзів, наче малюк жив в іншому світі. Кожному він хотів дати корисну і добру пораду.
Але навколо нього почали з’являтися сірі і злі миші, завидующие мишеняті, його досягненням і успіхам. Вони нічого не вміли робити своїми силами і навіть не намагалися вчитися, а мишеня з задоволенням опановував науки.
Сірі заздрісники намагалися будь-якими способами нашкодити малюкові, поширювали про нього різні небилиці, які ображали мишеняти.
Він дуже переживав, плакав у своїй нірці. Але поруч з ним завжди були вірні друзі. Скільки не намагалися злі сірі миші, вони не змогли озлобити білого мишеняти.
Б
езумовно, це тільки казка. Далеко не кожна людина в житті здатний витримати агресію, злість інших людей.
Саме тому так важливо шанобливо ставитися до свого співрозмовника, підбирати для спілкування тільки коректні слова і вирази.
Далі хлопцям пропонується виконання вправи, яке полягає в підборі добрих слів своєму сусідові.
В якості одного із складових успішного спілкування хлопці виділяють підбір добрих слів для співрозмовника.
Далі підліткам пропонуються аркуш паперу і ручка. Вони повинні виступити в ролі дизайнера, який розробляє одяг. На лицьовій стороні» декорируемого вироби хлопці записують ту інформацію про себе, яку вони готові поділитися з іншими людьми. На звороті їм пропонується написати те, що б вони хотіли приховати від сторонніх очей. На виконання такого завдання дається 3-5 хвилин.
Далі підбиваються підсумки, розглядаються готові вироби». Педагог зазначає, що ніхто з підлітків не захотів демонструвати оточуючим свої недоліки. Люди намагаються шукати недоліки не у себе, а у друзів і знайомих.
Для встановлення нормального спілкування важливо аналізувати свою поведінку, шукати власні недоліки, намагатися від них позбавлятися.
Для оцінки атмосфери довіри і взаєморозуміння, існуючих в класному колективі, педагог пропонує гру.
Хлопці стають у коло, потім найсміливіший дитина виходить у центр, закриває очі. Педагог пропонує йому різні руху: вперед, вліво, вправо, назад. Потім педагог запитує, чи випробовував підліток почуття страху, здійснюючи подібні дії.
Разом з дітьми учитель робить висновок про важливість довіри в процесі спілкування.
На завершення позаурочного заходу підлітки виводять свою “формулу успішного спілкування”, де кожне “доданок” несе певне смислове навантаження.
Позанавчальна діяльність є важливим елементом роботи, спрямованої на формування особистості школярів.
Саме тому в кожному освітньому закладі є різноманітні гуртки, секції, факультативи, студії.
