Розлад соціального характеру
Прояви емоційної нестабільності у страждаючих ПРЛ завжди мають місце в контексті їх взаємин з іншими людьми. Наприклад, якщо помістити хворого з шизофренією на безлюдний острів, він буде демонструвати ту ж симптоматику, що і під час життя в суспільстві. Однак якщо в повній самоті виявиться людина з ПРЛ, то навряд чи у нього будуть помітні якісь симптоми. Розлад завжди проявляється у контексті взаємодії з іншими людьми.
Диференціальна діагностика
Нерідко симптоми і ознаки прикордонного розлади особистості упускаються з виду психотерапевтами. Або патологія зовсім помилково діагностується як біполярний розлад. В оману психотерапевтів вводять різні симптоми, включаючи нестабільність настрою. У той же час зміна емоційного стану у людей з ПРЛ і біполярним розладом різна по тривалості. Якщо в останніх той чи інший емоційний фон може тривати кілька тижнів або місяців, то у хворих з ПРЛ злети і падіння можуть відбуватися в короткий термін – наприклад, прямо за столом під час вечері.
Ніби для того, щоб ускладнити діагностування прикордонного розлади особистості, симптоми і ознаки цього відхилення тушуються в сигналах інших захворювань. ПРЛ нерідко ускладнюється депресіями, тривожними розладами. Наприклад, велика депресія виникає у більш ніж 80% хворих ПРЛ; різні тривожні порушення – у 90%; булімія і ПТСР – у 26%. 21% хворих ПРЛ страждає від анорексії. Одне з досліджень показало, що близько 2/3 пацієнтів з таким діагнозом можуть вживати наркотики або алкоголь.
Лэнгле підкреслював, що це відрізняє даний розлад від неврозів. Людина з соціофобією або ж, навпаки, страхом залишитися одному може знати, що з ним щось не в порядку. Однак страждає ПРЛ може не вірити, що з ним щось не так, навіть якщо навколишні будуть говорити йому про це протягом десяти – двадцяти років. Він буде сприймати свої реакції як цілком нормальні. У даному відношенні хворий з прикордонним типом розладу особистості близький до людей з іншою групою розладів – психозами. Але на відміну від останніх, у нього є хороша зв’язок з реальністю. ПРЛ не провокує виникнення галюцинацій – ні звуку, ні зорових. Якщо психотик живе у своєму світі, і інші люди це відчувають, то хворий ПРЛ може ефективно працювати, мати сім’ю, захоплення.
