У загальній психіатричній практиці даний синдром характеризується як порушення, пов’язане з загальної психічної безпорадністю пацієнта. У нього відбувається зниження інтелекту, порушення пам’яті, кмітливості. Вперше цей термін був запропонований психіатром з Швейцарії Е. Блейером.
Причини захворювання
Психоорганічний синдром може бути діагностований у представників будь-яких груп населення. Однак найчастіше від даного розладу страждають люди похилого віку, які в меншій мірі володіють здатністю до адаптації. Спровокувати дане порушення може безліч різних чинників. Серед найпоширеніших причин зазвичай медики виділяють наступні:
- Різні захворювання, які мають атрофічну природу – наприклад, хвороба Паркінсона, Альцгеймера.
- Патології, які вражають серцево-судинної системи – атеросклероз, підвищений кров’яний тиск.
- Інфекції – як розумові, так і загальні. Наприклад, нейросифіліс або енцефаліт призводять до незворотних змін у мозковій тканині.
- Онкологія головного мозку.
- Травми голови.
- Напади епілепсії.
- Інтоксикація внаслідок прийому наркотиків або стимуляторів.
- Порушення в роботі ендокринної системи.
При цьому психоорганический синдром може являти собою як залишкове порушення, так і наслідок від перенесення тієї чи іншої патології центральної нервової системи.