Пульпіт – що це таке? Саме це питання ми постараємося розглянути в даній статті. Тут буде порушено визначення терміна з медичної точки зору. Зокрема, зупинимося на факторах, здатних викликати цю хворобу, а також приділимо увагу визначенню методів лікування, класифікаційних і клінічними даними, можливих ускладнень і відмінності пульпіту від деяких інших захворювань порожнини рота.
Введення
Пульпіт – що це таке? Відповідаючи на дане питання, у загальному вигляді можна сказати, що пульпіт – це явище запалення зуба, а саме пульпи (внутрішніх тканин).
Всередині порожнини каналу зуба залягає пульпа, яка включає в себе нерви та судини, а також клітини сполучних тканин і відповідає за доставку поживних речовин в тверді зубні тканини зсередини. Розвиватися хвороба пульпіту може внаслідок попадання інфекції у внутрішню частину зуба, що найчастіше є наслідком тривалого карієсу. Природним ознакою може служити підвищення чутливості до їжі або рідини з високими/низькими температурами, біль у вигляді імпульсів і рідше протікає без симптомів. За типом тривалості поділяється на: гострий і хронічний.
Лікування пульпіту – це важлива процедура і процес, так як в противному випадку це може привести до втрати одного з зубів, і навіть до сепсису, викликаного переходом процесу запалення на товщу тканин нижньої щелепи. На сьогоднішній день людиною розроблені методи боротьби з цією хворобою, які дозволяють не тільки знищити саму проблему, але і зберегти при цьому тканини пульпи, тим самим залишаючи зуб життєздатним. Пульпіт молочних і постійних зубів не відрізняються між собою з точки зору класифікації. У будь-якому випадку він буде або хронічним або гострим, однак у дітей пульпіт на молочних зубах не є категоричною причиною для їх усунення, а сама хвороба протікає легше в порівнянні з корінними зубами.
Дані етіології
Ми вже ознайомилися з відповіддю на питання: «Пульпіт – що це таке?». А тепер краще розберемося в причинах його виникнення.
Головною причиною пульпіту є проникнення інфекційних мікробів в камеру пульпи зуба. Як правило, це здійснюється 2-ма шляхами:
У більшості випадків головним чинником, що призводить до пульпиту, є хвороба карієс і його ускладнення внаслідок відсутності лікування в довгих рядках. Трапляється так, що пульпіт може з’явитися в силу неправильних лікарських дій стоматолога (наприклад, внаслідок обточування зуба, використання неякісного речовини для пломбувальних робіт, впливу хімічно активних речовин та інше).
Вплив фізичних факторів
Існує 3 типи основних факторів, які можуть обумовити виникнення цього захворювання. Серед них виділяють чинники фізичної, хімічної і біологічної природи.
Серед фізичних причин виділяють:
- Перегрівання тканин пульпи, що може бути викликано препаруванням зуба під поверхнею коронки або препаруванням каріозної порожнини без застосування охолоджувачів.
- Травматичні переломи зубних коронок, які супроводжуються розкриттям стінок пульпової камери.
- Відкладення дентиклей і петрификатов в пульпових тканинах. Це призводить до подразнення нервових закінчень пульпи, сдавливаю судин, порушення мікроциркуляції, а також може викликати дискомфорт і набряки в області, поруч лежить над/біля вогнища запалення.
- Виражену стертість зубів, обумовленої патологічним станом, наприклад, цукровий діабет або остеопорозом. Справа в тому, що ці хвороби можуть уповільнити відкладання мас компенсаторного дентину, а наслідком буде розтин камери з пульпою.
Вплив хімічних факторів
Пульпіт – що це таке і якими факторами вона може бути викликано? Крім фізичних, ми також згадували хімічні і біологічні фактори.
Всі фактори хімічної природи входять в групу ятрогенного ризику, тобто, вони обумовлюються невірно виконаною роботою лікаря-стоматолога:
- Відсутність норми в експозиції тривіальних мас гелю, який використовують з метою адгезії композитного ряд матеріалів. Це також справедливо для деяких різновидів стеклоиономерного цементу.
- Неякісно виконане змивання речовини – травильного гелю.
- Застосування сильних антисептичних препаратів в ході проведення медикаментозної роботи над карієсом.
- Ще одним хімічним фактором може служити токсичну дію матеріалу, використаного при пломбуванні.
Вплив біологічних чинників
Всі біологічні фактори є наслідком безпосереднього попадання інфекції в камеру з пульпою. Серед них виділяють:
- Фактор ускладнення, викликаний тривалим карієсом (включаючи вторинну і розвивається під пломбою форму карієсу).
- Фактор проникнення, зумовлений просуванням мікробів з простору каріозної порожнини в канальці, розташований в дентині (дентинні канали). Найчастіше початком таких пересувань мікроорганізмів є погано виконане препарування, проведене в процесі зняття зубних відбитків (вкрай рідкісне явище).
- Ретроградний фактор можна описати як проникнення мікробів крізь порожнину апікального отвору.
Класифікаційні дані
Класифікація пульпітом ділитися на дві основні гілки, які відповідають даним ММСИ або складені міжнародною організацією, що відповідає за класифікацію хвороб (МКБ-10).
ММСИ розрізняють наступні види пульпітом:
- Гострий (у вигляді гнійного вогнища або дифузії);
- хронічний (приймає фіброзну, гангренозную і гіпертрофічну форму);
- загострюється хронічний (також поділяється на фіброзну або гангренозную форму);
- пульпіт, викликане частковим або повним видалення тканин пульпи.
Дана відмінність було створено та описано в 1989 році.
Класифікація пульпітом у відповідність з даними МКБ-10 застосовується лікарями при встановленні діагнозу в переважній кількості клінічних стоматологічних установ по всьому світу:
- K 04 – хвороба пульпіту і періапікальних тканин;
- К 04.0 – пульпіт;
- K 04.00 – початковий (в системі ММСИ – це глибока форма карієсу);
- K 04.01 – гострий (в системі ММСИ – це вогнищева форма хвороби);
- K 04.02 – гнійний (за ММСИ – дифузний);
- K 04.03 – хронічна форма (у системі ММСИ – хронічна фіброзна форма);
- K 04.04 – хронічного характеру з виразками (хронічний гангренозний за ММСИ);
- K 04.05 – пульпарные поліпи;
- K 04.08 – інші уточнені пульпіт;
- K 04.09 – інші непоточнені пульпіт;
- K 04.1 – некроз тканин пульпи (гангрена);
- K 04.2 – дегенерація пульпи (пульповые петрификати і дентикли);
- K 04.3 – невірне формування твердих тканин в товщі пульпи (дентин вторинного або иррегуляторного характеру).
Типова форма пульпіту – МКХ: К 04.0; самий вивчений і є початком для розгалуження цієї хвороби на підвиди.
Форма перебігу хвороби
Серед пульпітом виділяють гостру і хронічну форму протікання хвороби. Гострий пульпіт являє собою стан, в якому хвороботворні мікроорганізми, що проникли крізь зачинені пульпарную камеру в саму пульпу. Спочатку цей стан має вогнищевим характером і протікає у вигляді серозного запалення. Далі починає утворитися ексудат із гною, який супроводжується сильними болями. Хронічний пульпіт у більшості випадків є вихідним наслідком наявності гострої форми хвороби. Біль при пульпіті може бути різною, як наростаючій і ниючий, так і різкою і імпульсивної, що залежить від природи факторів, що викликали його.
Хронічна різновид пульпіту включає в себе кілька підвидів: фіброзний (явище розростання волокнистих сполучних тканин), гангренозний (явище розпаду тканин) і гіпертрофічний (явище гіпертрофічного розростання тканини пульпи, крізь відкритий простір каріозної порожнини).
Клінічні відомості
Ознаками пульпіту в гострій формі можуть бути сильні болі иррадиируюющего характеру (розповсюджуються). Вплив виявляється на гілки трійкового больового нерва. Вночі часто спостерігається посилення болів, які, до речі кажучи, як вдень, так і вночі, можуть бути періодичними. Причинні зуби вкрай чутливі до дії термічних подразників, причому болюче відчуття буде продовжувати зростати якийсь час навіть після усунення подразника. Постукування по зубу не викликає відчуттів, зуб нечутливий.
Хронічний фіброз. Пульпіт постійних зубів у більшості випадків проходить без видимих симптомів і/або зі слабким відчуттям дискомфорту в області, ймовірно, ураженого зуба. При хронічному гіпертрофічному пульпіті спостерігається наявність фіброзних поліпів. Гостра фора перебігу гнійного пульпіту характеризується сильними больовими відчуттями при контакті з гарячим джерелом (наприклад, гарячий чай), а при впливі холоду біль заспокоюється.
Способи боротьби
Лікування пульпіту може бути як оборотним, так і необоротним.
Оборотна форма боротьби передбачає в собі процес ощелачіванія зубної порожнини, після якої може статися освіта тканин вторинного дентину. Головними показаннями до цього засобу протистояння пульпиту є наявність молодого віку (до тридцяти років), відсутність хвороб хронічного характеру і наявність достатньої карієс-резистентності. Також бувають випадки, коли пульпу видаляють частково, однак у даний час ця процедура застосовується рідко (як правило, при пульпіті молочного зуба). Хронічний та гострий пульпіт лікують із застосуванням медикаментозної обробки системи кореневих канальців і з використанням механічного втручання. Також використовують процедуру пломбування.
Серед методів боротьби з пульпітом важливе місце займає девитальна екстирпація – метод повного знищення зубної пульпи. Ця процедура передбачає в собі два відвідування лікаря. Спочатку виробляється повідомлення порожнини зуба із зовнішнім світом, а далі накладається девитализирующая паста (миш’як), яка в подальшому буде усунена, а канал повідомлення закритий.
Існує метод вітальної ампутації, суть якого полягає у збереженні життєздатності більшості нервів і судин, які живлять зубні тканини. Цей спосіб дозволяє забезпечити стабільну і адекватну трофіку зуба, а також попередити розвиток ускладнення периапикального характеру. Пульпа кореня, після вітальної ампутації, продовжує продукувати тканини вторинного дентину. Процедура з видалення судинно-нервового пучка, а також його подальша обтурація проводяться під анестезією місцевого застосування.
Ускладнення та профілактичні заходи
Розвиток пульпіту вимагає проведення процедури депульпування зуба, після чого сам зуб стане «мертвим» (кровопостачання буде припинено), а у вигляді того, що повністю стерилізувати його неможливо, то в порожнини пульпи може залишитися чимала кількість бактерій, які будуть захищені від впливу імунної системи і антибіотичних засобів. Саме з цієї причини, профілактика ротової порожнини є головним способом попередження цієї хвороби, яка включає в себе дві основні заходи:
Ускладнення пульпіту можуть проявити себе у вигляді абсцесів, нагноєння тканин щелепи, а також пульпіт може призвести до періодонтіту. Тому вкрай важливо лікувати будь-які форми цієї хвороби належним і адекватним чином і не нехтувати порадами лікарів-стоматологів.
Як відрізнити пульпіт від інших хвороб?
Головними ознаками пульпіту є наявність болю в зубі, які до того ж можуть володіти різним характером. Однак подібним чином можна описати більшість хвороб, які вражають зуби.
Щоб відрізнити пульпіт від карієсу, необхідно пам’ятати, що при наявності самого карієсу біль буде з’являтися лише під впливом подразника (хімічної або термічної) і вона буде зникати при його (дратівливий чинник) усунення. При наявності гострого пульпіту біль, як правило, є гострою і мимовільної, незв’язаної з наявність вторинних факторів (гаряче блюдо і т. д.). Однак подібне відчуття дискомфорту можна викликати посередництвом провокації з використанням термічного ряду подразників. Хронічно протікає п-т можна відрізнити від карієсу звернувши увагу на тривалість болю після впливу негативного фактора. Іншими словами, при пульпіті больові відчуття будуть тривати деякий час (близько десяти хвилин) навіть після усунення подразника, а при карієсі – біль припинить відчуватися відразу після усунення того самого дратівної фактора.
Якщо людина не може відразу визначити для себе, що у нього хвороба, пульпіт або невралгія трійчастого нерва, то йому слід звернути увагу на наростання і спад болів в залежності від часу доби. На відміну від невралгії, біль при пульпіті вночі починають посилюватися і наростати.
Загострений хронічний періодонтит (ОХП) також можна відрізнити від пульпіту. Наприклад, при пульпіті не спостерігається виникнення хворобливих відчуттів внаслідок постукування по зубу. При ОХП відбувається зворотне явище; болі будуть дуже сильними. Також пульпіт не можна виявити на знімках з рентгенівських приладів, а ОХП помітний (на фото можна побачити зруйновану кістка на верхівці зубного кореня).
Пульпіт зуба – що робити? Тут відповідь проста – лікувати! Не дозволяйте цієї хвороби негативно позначитися на вашому житті і пам’ятайте, що прокрастинація може призвести до серйозних ускладнень.
