При підозрі на наявність захворювань різних органів і систем і в цілях профілактики лікарі призначають біохімічне дослідження крові. Одним з клінічно значущих показників є рівень сечовини в рідкій сполучної тканини. Якщо він відхилений від норми, це свідчить про розвиток патологічного процесу, що створює загрозу як для здоров’я, так і для життя людини.
Сечовина: поняття
Ця хімічна сполука утворюється в результаті розпаду білків в організмі. Воно є кінцевим продуктом. Процес його утворення запускається в печінці, після чого він надходить у кровотік і повністю виводиться нирками. Сечовина не виконує жодних функцій, які є життєво важливими, вона потрібна тільки для того, щоб безпечно позбавити організм від азоту. При цьому хімічна сполука є індикатором, який вказує на різні порушення в роботі печінки і нирок.
Не варто плутати з сечовою кислотою. Остання є продуктом (теж кінцевим) розпаду пуринових сполук. Вона необхідна для того, щоб знешкоджувати в організмі токсичну речовину – аміак. При цьому сечова кислота здатна накопичуватися в тканинах у вигляді солей. Результатом даного патологічного процесу стають різні захворювання, у тому числі подагра. Сечовина є ознакою наявності в організмі серйозних патологій, але вона не служить їх причиною.
Загальноприйняті норми
Перед здачею біоматеріалу пацієнт повинен дотримуватися дієти або зовсім відмовитися від вживання їжі напередодні (за рекомендацією лікаря). Тільки в цьому випадку результат дослідження буде максимально достовірним.
Показник кількості сечовини в рідкій сполучної тканини здорової дорослої людини повинен становити не менше 2,5, але і не більше 8,3 ммоль/л У дітей, вік яких менше 14 років, дані показники менше. Для них нижньою межею є значення 1,8 ммоль/л, верхнім – 6,4 ммоль/л. Норма для літніх людей (старше 60 років) – не менше 2,9 і не більше 7,5 ммоль/л. Як правило, у жінок показник нижчий, ніж у чоловіків.
Відхилення від норми в меншу сторону – рідкість. При наявності яких-небудь захворювань у більшості випадків виявляється підвищений рівень сечовини в крові.
Тривожні симптоми
Якщо процес виведення хімічної сполуки порушений, розвивається загальна інтоксикація. Об’єм рідини в клітинах збільшується, в результаті чого вони перестають нормально функціонувати. Також порушується трофіка тканин. При розвитку тяжкої інтоксикації хворий може впасти в кому.
Ступінь вираженості ознак загального отруєння безпосередньо залежить від того, наскільки сильно в крові підвищена сечовина. Важливе значення мають і індивідуальні особливості здоров’я кожної людини.
Основні симптоми підвищення сечовини в крові:
- блідість шкірних покривів;
- головний біль;
- постійна слабкість;
- нудота, що переходить у блювання;
- діарея;
- дизурія (патологічний стан, під час якого порушується вихід урини);
- погіршення зору.
При наявності вищеперелічених ознак необхідно звернутися до лікаря. Якщо симптоми носять яскраво виражений характер, рекомендується викликати швидку допомогу. У подібних випадках відсутність лікування може призвести до розвитку ниркової недостатності. В результаті відбувається збій у роботі більшості органів і систем. Тривала інтоксикація організму може привести до летального результату.
Причини підвищення сечовини у крові
У більшості випадків збільшення рівня хімічної сполуки свідчить про порушення в роботі нирок.
Крім того, причинами підвищення сечовини в крові є наступні захворювання та стани:
- надмірне вживання спиртовмісних напоїв;
- цироз;
- важкий ступінь перебігу грипу;
- черевний тиф;
- жовтяниця;
- пневмонія;
- лептоспіроз;
- інфаркт міокарда в гострій формі;
- серцева недостатність;
- кишкова непрохідність;
- подагра;
- шок при отриманні серйозних опіків;
- зневоднення організму;
- лейкоз.
Крім того, відхилення показника від норми в більшу сторону дозволяє запідозрити наявність цукрового діабету. У чоловіків підвищена сечовина в крові може свідчити про розвиток запального процесу в простаті. Не виключається наявність новоутворень як злоякісного, так і доброякісного характеру. І у чоловіків, і у жінок підвищена сечовина в крові може вказувати на формування конкрементів у протоках, за допомогою яких урина виводиться з організму.
Концентрація сполуки дозволяє судити про ступені ураження нирок. Якщо вона не перевищує 16 ммоль/л, прийнято говорити про середньої тяжкості. Показник не більше 33,2 ммоль/л свідчить про серйозну поразку органу. Якщо ж сечовина в крові підвищена до значення 49 ммоль/л, прийнято говорити про вкрай важкому ураженні нирок. Прогноз при цьому несприятливий.
Відхилення від норми, зумовлені фізіологічними процесами
Не завжди зростання показника сечовини свідчить про наявність захворювання в організмі.
Рівень хімічної сполуки в крові може підвищитися на тлі:
- Високоінтенсивних фізичних навантажень. Під час тренувань прискорюється процес розпаду білків.
- Незбалансованого харчування. Якщо в крові підвищена сечовина, це може сигналізувати про те, що в організм разом з їжею надходить надмірна кількість протеїнів. Крім того, зростання показника відбувається при дотриманні різних дієт.
- Прийому певних медикаментів. Причиною підвищення сечовини в крові може стати лікування такими препаратами: антибіотиками; сульфанилаламидами; нестероїдними протизапальними засобами; судинозвужувальними; містять гормони щитовидної залози, літій, фтор і важкі метали.
Для того щоб лікар зміг правильно розшифрувати результати аналізу, необхідно заздалегідь надати йому інформацію щодо ступеня інтенсивності щоденних фізичних навантажень і раціону харчування. При наявності яких-небудь захворювань потрібно повідомити йому назви препаратів, прийом яких входить у схему лікування недуг.
Медикаментозна терапія
Якщо в крові підвищена сечовина, це означає, що лікар має з’ясувати причину розвитку цього патологічного стану. Після того як точний діагноз поставлений, спеціаліст становить найбільш ефективну схему лікування основного захворювання.
Таким чином, нормалізація показника сечовини в крові – це не головна мета терапії. У першу чергу необхідно відновити нормальне функціонування органу, збій в роботі якого привів до підвищення рівня хімічної сполуки.
Якщо у пацієнта діагностовано стан гострої інтоксикації, показано проведення екстрених заходів. Вони спрямовані на очищення організму від токсичних сполук.
Перша допомога включає в себе наступні пункти:
- промивання шлунка;
- внутрішньовенне введення медикаментозних засобів;
- очисна клізма;
- кровопускання (допускається забрати у пацієнта не більше 400 мл рідкої сполучної тканини).
При неефективності перерахованих вище заходів показаний гемодіаліз, при вкрай тяжкому ураженні нирок – пересадка донорського органу.
Особливості харчування
Якщо сечовина в крові підвищена, це означає, що пацієнту доведеться дотримуватися дієти до нормалізації показника. Немає необхідності обмежувати калорійність раціону або зовсім голодувати. Подібні дії призведуть лише до погіршення перебігу основного захворювання і ще більшого збільшення показника. Досить 1 раз на тиждень влаштовувати розвантажувальний день.
Не можна забувати і про питний режим. Протягом доби пацієнт повинен вживати не менше 2 л рідини в день. Не рекомендується пити газовану воду.
Якщо в аналізі крові підвищена сечовина, потрібно строго стежити за кількістю білка, що надходить в організм.
До дозволених відносять наступні продукти:
- м’ясо нежирних сортів: кролятина, індичатина, курятина;
- риба;
- морепродукти;
- молоко;
- яйця;
- фрукти;
- овочі;
- будь-які рослинні олії;
- соки;
- настої і відвари з цілющих трав;
- кава, чай (неміцні);
- крупи і макаронні вироби (допускається їх вживати не частіше 2 разів на тиждень);
- мармелад;
- варення;
- желе.
З раціону необхідно виключити:
- ковбасні вироби;
- рибу і м’ясо жирних сортів;
- консерви;
- солоні, копчені і смажені страви;
- газовані та алкогольні напої;
- приправи;
- соуси;
- цвітну капусту;
- гриби;
- щавель;
- міцні каву і чай.
У день необхідно здійснювати 6 прийомів їжі. Порції повинні бути невеликими (близько 200 г).
Нетрадиційні методи
Використання народних способів лікування підвищеної сечовини в крові не виключає необхідність звернення до медичного закладу, так як тільки лікар зможе точно визначити причину розвитку патологічного стану. Спеціаліст обов’язково повинен дати дозвіл на застосування альтернативних методів, так як дія цілющих рослин може погіршити перебіг основного захворювання та знизити ефективність медикаментів.
При підвищеному рівні сечовини найбільш дієвими є сечогінні чаї. Допускається готувати відвари з наступних рослин:
- кукурудзяних рилець;
- чорної смородини;
- волошки (квіток);
- шипшини;
- петрушки;
- ялівця;
- звіробою;
- бузини чорної;
- липи.
Хороших результатів допомагає добитися вживання настоїв на основі кореня солодки і мучниці. Для приготування цілющого засобу необхідно взяти 2 ст. л. подрібненої сировини, залити його 200 мл окропу. Засіб має настоятися 4-5 годин. Процідити. Отриманий настій необхідно вживати щодня за 20 хвилин до прийому їжі по 2 ст. л.
Прогноз
Кожній людині з профілактичною метою необхідно здавати кров на біохімічне дослідження. Тільки це дозволяє своєчасно виявити зростання показника сечовини в рідкій сполучної тканини. Лікар складає схему лікування, після якого, як правило, настає одужання. В іншому випадку відбувається прогресування основного захворювання і ще більше підвищення показника сечовини. Ігнорування проблеми призводить до розвитку різних патологій, що становлять загрозу і для здоров’я, і для життя людини.
Загальні рекомендації
Особам, у яких коли-небудь збільшувалася концентрація сечовини в організмі, необхідно мінімум двічі на рік здавати біохімічний аналіз крові. Дотримання даної рекомендації дозволяє своєчасно виявити патологію і успішно з нею впоратися в стислі терміни.
Рекомендується також обмежити або зовсім виключити з раціону їжу, що входить в список заборонених продуктів. Крім того, необхідно випивати мінімум 2 л негазованої води в день.
Висновок
Сечовина – це хімічна сполука, яка утворюється внаслідок розпаду білків в організмі. Вкрай рідко виявляється зниження її рівня. Найбільш часто діагностується відхилення показника сечовини від норми в більшу сторону. Як правило, це свідчить про порушення функціонування нирок. Для того щоб лікар зміг поставити діагноз, необхідно пройти комплексну діагностику, на підставі результатів якої фахівець складе максимально ефективну схему лікування.
