Багато туристів, жодного разу не бували в столиці Білорусі, задаються питанням, що подивитися в Мінську? Адже побутує думка, що нічого особливо цікавого в цьому місті побачити неможливо, крім музеїв та Національної бібліотеки. Адже в роки Другої Світової війни всі його будівлі були практично повністю зруйновані фашистами.
Зрозуміло, особливого скупчення пам’яток у Мінську немає. За ними краще вирушати у Вену або в Париж. Столиця Білорусі відрізняється тим, що в ній всюди відчувається дух радянських часів. Однак того, хто задається питанням, що подивитися у Мінську за 1 день, буде досить складно. Адже для того щоб вивчити це місто, знадобиться приділити значно більше часу.
Ворота білоруської столиці
Що подивитися в Мінську самостійно? Туристи, які приїжджають в столицю Білорусії на автобусі або на поїзді, неодмінно потрапляють на привокзальну площу. Саме на ній знаходиться перша пам’ятка, яка носить назву «Ворота міста». Вона являє собою два симетрично розташованих 11-поверхових будинки, спроектованих в стилі сталінського ампіру. До цих баштах примикають п’ятиповерхові будинки, вид яких більш скромний.
Висотні будівлі були побудовані в 1953 р. Автором їх проекту став ленінградський архітектор Борис Рубаненко. У верхній частині однієї з веж знаходиться герб колишньої УРСР. Друга прикрашена військовим трофеєм, привезеним після закінчення Великої Вітчизняної війни з Німеччини. Це годинник з діаметром циферблата понад 3,5 м. Вони є найбільшими в країні.
У колишні часи ці вежі прикрашали скульптури з бетону, зображували робочого, солдата, колгоспницю та інженера. Однак у 70-х роках ці статуї під час реставрації фасаду були демонтовані. Пізніше їх місце посіли скульптури з металу силуміну, який стійкий до корозії.
Вулиця знаходиться між цими баштами, традиційно вважається парадним в’їздом до столиці Білорусі. Саме тому тому, хто вивчає питання, що подивитися в Мінську, прокладати свій маршрут слід саме звідси.
Площа Незалежності
Що подивитися в Мінську далі? Недалеко від «Воріт міста» знаходиться площа Незалежності. Вона є однією з найбільших в Європі і займає територію майже 7 гектарів. Однак ті, хто побачив цю площу вперше, навряд чи скажуть, що вона величезна. Вся її територія оточена гармонійно продуманим архітектурним ансамблем. Причому площа в будь-який час року виглядає доглянутою, акуратною й дуже затишною. Дещо окремо від усіх, що знаходяться на ній будівель піднімається Червоний костел. Він носить ім’я Святих Симеона й Олени. Цей костел в центрі сучасного міста виглядає так, наче він потрапив сюди за якимось помахом чарівної палички. Однак і ця споруда також гармонійно вписалася в загальний архітектурний вигляд.
Створенням влади площі білоруської столиці займалися в 1934 р. В той час тут під керівництвом ленінградського архітектора Йосипа Лангбарда будувався Будинок уряду. Саме тоді і було прийнято рішення про розбивці біля цього будинку парадної площі, яку назвали ім’ям Леніна.
Звідси бере початок проспект Незалежності. Його протяжність становить 15 км. За цим показником головний проспект білоруської столиці вважають найдовшою міською магістраллю Європи.
Площа Незалежності за час свого існування багато разів змінювалася. На сьогоднішній день вона є чудовим місцем для відпочинку і прогулянок у розташованому поблизу сквері. Крім цього на площі розташовується великий торговий центр, магазини і бутіки якого зайняли три підземних рівня. Тут туристи можуть перекусити, зайшовши в одне з кафе і зробити покупки.
Пищаловский замок
Що подивитися в Мінську після майдану Незалежності? Пройшовши від неї повз Червоного костелу в напрямі до річці Немизі, ви неодмінно побачите спорудження, архітектура якого схожа з зразком середньовічного зодчества. Це Пищаловский замок. Всередину туристам потрапити не вдасться, та й не варто намагатися зробити це. Адже в даний час Пищаловский замок є не чим іншим, як СІЗО № 1, в якому досі приводяться до виконання винесені судом смертні вироки. В Європі подібне місце єдине. Замок знаходиться безпосередньо на території в’язниці, яка обгороджена високим муром.
Побудована ця будівля була у 1825 р. за проектом архітектора Казимира Хрщановича за замовленням Рудольфа Пищалло. Однак цей місцевий поміщик був лише підрядником. Дані про істинного господаря споруди в історії не залишилося. Вже через кілька років, під натиском влади, власник продав належний йому будинок, і воно було перетворено у в’язницю. З тих пір призначення Пищаловского замку не змінилося. З-за своєї надійності і зовнішнього вигляду СІЗО № 1 називають «Білоруської бастилією».
Проспект Незалежності
Ця головна магістраль міста у різні часи називався по-різному. У 16-му ст. першим губернатором Мінська Зарием Корнєєвим було зроблено перепланування поштового тракту, який після цього перетворився на широку вулицю. На честь свого засновника вона стала називатися Захарьевской.
Після завоювання міста французами в 1812 р. вулиця отримала назву «Нове місто». У 1918 р. німецькі окупанти назвали її Гауптштрассе. Після цього з деякими перервами вона ставала то Радянської, то вул. 25 березня, то їм. Адама Міцкевича, а після знову стала Гауптштрассе.
У роки війни з фашизмом практично всі будівлі на нинішньому проспекті Незалежності перетворилися на руїни. Уціліло лише до десятка споруд. У 1952 р. вулиця почала відновлюватися і отримала ім’я Сталіна. Саме в ці роки вона і була забудована тими будинками, які можна побачити на неї в даний час. Це величні будівлі, які на сьогоднішній день вважаються пам’ятками конструктивізму і сталінської архітектури. Умовно весь проспект Незалежності розбитий на 3 відрізки, відокремлених один від одного красивими площами. Один з них – центральний, де найбільше простежується архітектура сталінських часів, претендує на перебування в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Пам’ятник Дзержинському
Його можна побачити, якщо зовсім трохи звернути з проспекту Незалежності вправо. Знаходиться пам’ятник Дзержинському на вулиці Комсомольській, на її мальовничій алеї. Цей досить скромний бюст радянського чекіста був створений в 1947 р. за проектом архітектора В. М. Волчека і виконаний скульптором З. В. Азгуром.
Народився Фелікс Дзержинський у Білорусі. Його батьками були польські дворяни. Отчий дім радянського чекіста знаходиться в Воложинському районі Мінської області. Це родовий маєток його предків – Дзержиново.
Національний художній музей
Пройшовши від пам’ятника Дзержинському далі по проспекту і звернувши на наступному перехресті направо, туристи підходять до одного з головних музеїв країни. На цю будівлю можна помилуватися зовні і ознайомитися з відкритими тут експозиціями.
Музей, а також його філії пропонують відвідувачам 20 великих колекцій, в яких зібрано майже 27 тис. унікальних предметів мистецтва.
Перші експозиції в цьому спорудженні постали погляду відвідувачів в 1939 р. Тоді музей вважався державної картинної галереєю, очолюваної відомим радянським художником Н. П. Михолапом. Велика частина предметів мистецтва потрапила в Мінськ з інших міст країни, а також була піднесена в подарунок Третьяковською галереєю, Ермітажем і іншими великими музеями СРСР. Під час війни багато з цих експонатів було вивезено фашистами, і про їхню долю невідомо досі.
У повоєнні роки зібрання музею стало поповнюватися новими шедеврами. На сьогоднішній день тут можна ознайомитися з кращими творами майстрів Білорусії, а також Європи і Сходу.
ГУМ
Повернувшись знову на проспект Незалежності, туристи опиняються у головного торгового центру країни. Свого часу перший подібний магазин, який відкрили в білоруській столиці 28.05.1934 р., знаходився недалеко від пам’ятника Дзержинському. Однак під час війни будинок було пошкоджено. Дозвіл на будівництво нового мінського Гуму дав Анастас Мікоян, який в ті роки був заступником голови Раднаркому СРСР. Сталося це 26.07.1945 р.
Починали зведення Гуму в білоруській столиці полонені німці. Завершували будівництво радянські робітники. Відкриття магазину відбулося у листопаді 1951 р., що стало справжнім святом для мешканців столиці.
До речі, від Гуму зовсім недалеко до Верхнього міста. З ним можуть ознайомитися пізніше ті туристи, які вирішують, що подивитися у Мінську за 2 дні.
Палац Республіки
Якщо пройти по проспекту Незалежності далі, то можна побачити велику Жовтневу площу. В її архітектурний ансамбль входить відразу декілька визначних пам’яток, однією з яких є Палац Республіки.
Проект цього будинку був розроблений в 1970-1980-х рр. Здача ж палацу в експлуатацію відбулася в 2001 р. На сьогоднішній день цей величний комплекс є самим великим культурно-освітнім центром країни.
У величезному багатоповерховому будинку Палацу Республіки знаходиться два зали для глядачів, розрахованих на 2700 і 500 глядачів. Є тут сучасний 3D-кінотеатр (його відвідування можна запропонувати тому, хто планує подивитися фільм в Мінську). У Палаці розташовується прес-центр, зал для прийомів, а також багато інших функціональних приміщень. Крім цього, гостям пропонується відвідати кафе-бар та більярдну на 8 столів.
Приміщення Палацу Республіки мають чудове технічне оснащення і продуману ергономіку. Це дозволяє будівлі вважатися кращим місцем для проведення концертів в країні. У Палаці Республіки постійно проходять виступи відомих артистів Білорусі, далекого і ближнього зарубіжжя. Відвідати один з таких концертів можуть ті туристи, які задаються питанням, що подивитися у Мінську за 3 дня.
Будинок культури профспілок
Ще що можна подивитися в Мінську на Жовтневій площі? Тут знаходиться велична будівля, архітектура якого нагадує давньогрецький Парфенон. Це Палац культури профспілок, який у 2003 р. був ґрунтовно відреставрована.
Звели його в Мінську ще в 1956 р. за проектом архітектора Володимира Єршова. При її розробці автор дійсно прагнув створити своє творіння схожим на античне. На фасаді будівлі є прикраси у вигляді скульптурних композицій, а його фронтон підтримується красивими колонами, що утворюють красивий портик.
Протягом довгого часу цей Палац був головним центром культурного життя білоруської столиці. І в даний час в ньому постійно приймає глядачів Театральний зал, розрахований на кілька сотень людей. Прийти сюди на подання можуть ті туристи, які вирішують, що подивитися у Мінську за 3 дня. Для відвідувачів цього будівлі працює кафе, в якому можна перекусити і випити кави.
Верхнє місто
Що подивитися у Мінську за 2 дні? Після знайомства з центральною вулицею столиці можна прогулятися по її історичного центру. На це туристам пропонується відвести другий день свого перебування в місті.
У цьому місці неможливо знайти того пафосу, який притаманний радянській архітектурі. Крім цього, при проходженні маршруту замість православних храмів на шляху будуть частіше зустрічатися костели, монастирі базилианцев та бернардинів, церква Святого Духа.
Що подивитися в Мінську під 2 день перебування в столиці? Звичайно, Верхнє місто. Адже при його відвідуванні можна уявити собі ті далекі часи, коли ці землі перебували у складі Великого Князівства Литовського. Завершити таку екскурсію краще за все відвідавши Троїцьке передмістя, яке являє собою відновлений квартал Старого міста.
Краса зимового Мінська
Багато туристів воліють приїжджати в столицю Білорусі під Новий рік або в січні. Що подивитися в Мінську взимку? В цей час цікавий не тільки сам місто, але і його святковий настрій.
Так що подивитися в Мінську взимку? Перш за все всі описані вище пам’ятки і багато інших, які будуть цікавими мандрівникам. Познайомитися з ними дозволить сприятлива погода, яка в цей час, як правило, не подає особливих сюрпризів у вигляді сильних морозів.
Крім того, в місті працює багато відкритих ковзанок. Є серед них і криті. Це, наприклад, Мінськ-Арена, а також Льодовий палац.
Любителі активного відпочинку можуть відвідати знаходяться недалеко від Мінська гірськолижні курорти. Найбільшим з них є комплекс «Силичів», який працює з 2005 р. Тут відпочиваючим пропонується проїхатися по горонолыжной трасі. Є в комплексі сноупарк з трамплінами, тюбінг траса, а також траса для сноуборду.
Крім «Силичей» гості столиці можуть побувати в комплексі «Логойськ», призначеному для зимового відпочинку, а також в олімпійському спортивному комплексі «Раубічі» і парку активного відпочинку «Якутські гори».
Подорожуючи з дітьми
Що зацікавить в столиці Білорусі дитини? Точної відповіді на це питання дати неможливо.
Що подивитися в Мінську з дітьми, повинні вирішувати не батьки, а самі маленькі мандрівники. Серед великого переліку місць, їм можна запропонувати наступне:
Вдалої подорожі!
