З поняттям контекстного меню стикаються абсолютно всі користувачі комп’ютерів незалежно від типу використовуваної операційної системи або її розробника. Такий елемент є у всіх відомих сьогодні ОЗ. Але давайте подивимося, що являє собою контекстне меню Windows, які бувають типи і як з ним звертатися. Windows беремо за основу тільки з тієї простої причини, що більшість користувачів на пострадянському просторі працюють саме з цими ОС. І для початку кілька слів про самому терміні.
Що таке контекстне меню в загальному розумінні?
Власне, назва самого меню походить від англійського context. Що ж стосується спрощеного розуміння, контекстне меню Windows 10 або будь-якої іншої операційної системи можна трактувати як якийсь додатковий елемент графічного інтерфейсу системи, в якому присутні ті чи інші команди швидкого доступу до деяких основним або додатковим функціям.
Так сказати, в контексті вибору об’єкта, для якого використовується додаткове меню, будуть доступні і різні команди (це буде розглянуто окремо).
Види меню
Власне, в самій операційній системі є декілька типів основних і додаткових меню. Наприклад, головне меню доступно через натискання кнопки «Пуск». У встановлених програмах зазвичай присутній власний елемент у вигляді верхній панелі, на якій відображені розділи основних операцій і т. д. Природно, всі такі меню різняться між собою і за виглядом, і за призначенням. Але саме контекстне меню є у своєму роді універсальним і деякому сенсі навіть зв’язує програми з операційною системою без використання додаткових інструментів. Забули, як зробити якесь дію? Нічого страшного! Дане меню підкаже, що і як можна зробити, тим більше що багато меню цього типу можуть розкривати і додаткові списки.
Пункти контекстного меню
Як вже говорилося, для різних об’єктів вміст меню може відрізнятися досить сильно. Все залежить від типу обраного об’єкта й тих дій, які передбачається здійснити. Всі знають, що в «Провіднику» через таке меню при виділенні файлу або папки можна задавати копіювання, переміщення, видалення, відкриття і здійснювати ще масу операцій, якщо не рахувати використання гарячих клавіш або їх комбінацій.
На «Робочому столі» при кліці на порожній області екрану можна швидко викликати налаштування екрану або створити ярлики. Адже щоб зробити такі дії, дотримуючись стандартною методикою, часу знадобиться набагато більше. Взагалі, як вважається, контекстне меню – унікальний винахід. Незважаючи на те що практично всі пункти, які в ньому містяться, дублюються і самою операційною системою, і деякими встановленими програмами, його використання часто скорочує час доступу до тих чи інших дій і функцій.
Відмінності між меню для різних об’єктів
Тепер розглянемо найголовніше питання, що стосується того, чим відрізняються меню такого типу при виборі певного об’єкта. Само собою зрозуміло, що описати всі типи не вийде, тому зупинимося на основних.
З файлами та папками трохи розібралися. Можна додати, що антивіруси, архіватори та деякі інші програми вбудовують в такі меню власні команди, тому крім набору стандартних дій можна використовувати і їх додаткові можливості.
Якщо використовується меню для диска або розділу, тут вже можна отримати доступ до системних ресурсів. У програмах є власні елементи цього типу, проте контекстне меню практично для всіх активних додатків, якщо в якості обраного об’єкта використовується лівий верхній кут вікна програми на шапці, пункти однакові: закриття, переміщення, згортання і розгортання активного вікна, зміна розміру і т. д. Зрозуміло, що зміст кожного контекстного меню для додатків залежить від специфіки використання програми. Так, в веб-браузерах серед пунктів присутні команди, що стосуються саме дій з вкладками або налаштуваннями.
При використанні меню для панелей з’являється можливість їх налаштування, переходу до додаткових опцій, додавання або видалення елементів і т. д. Як вже говорилося, описати зміст всіх типів відкриваються меню неможливо просто фізично, тому йдемо далі.
Як відкрити додаткове меню: кілька основних способів
Тепер кілька слів про те, як викликати або відкрити контекстне меню. Всі знають, що в Windows для цього використовується ПКМ (клік на правій кнопці миші). Така дія встановлено в налаштуваннях за замовчуванням, хоча деякі використовують перепризначення кнопок, після чого виклик цього елемента керування здійснюється вже лівою кнопкою. А взагалі, контекстне меню миші, в залежності від використовуваного типу маніпулятора, можна настроювати як завгодно. Скажімо, для тих же ігрових мишок, в яких є маса додаткових кнопок, зазвичай встановлюється супутнє програмне забезпечення, яке дозволяє управляти всіма параметрами і настроювати кнопки на певну дію, в тому числі, і на виклик додаткових меню.
Мало хто знає, що в Windows можна використовувати не тільки ПКМ. Наприклад, для ноутбуків дуже актуально використання комбінації Shift + F10. Також для цього призначена права кнопка на тачпаді. На деяких нестандартних клавіатурах для стаціонарних комп’ютерних терміналів можна зустріти спеціальну клавішу Menu, яка зазвичай розташовується праворуч від кнопки Win.
Як в меню додати додаткові елементи?
Нарешті, давайте подивимося, як в контекстне меню додати додаткові пункти або команди. Можна, звичайно, використовувати засоби Windows, але для цього доведеться копатися в реєстрі, а це дуже незручно.
Найпростіше скористатися невеликою програмою Context Menu Tuner, інтерфейс якої складається всього з двох панелей з наборами команд і областей «Провідника» Windows.
Для додавання або видалення елементів передбачено всього дві кнопки, так що труднощів з використанням виникнути не повинно.
Практичні переваги використання
Що ж стосується плюсів, про них вже сказано чимало. Це стосується не тільки того, що правильність виклику деяких дій можна просто забути. Універсальність таких меню складається як раз в прискоренні доступу до деяким стандартним і нестандартним функцій або дій, виклик яких за звичайною схемою зайняло б набагато більше часу. А так – ПКМ і всі потрібні команди під рукою!
Замість підсумку
Хочеться сподіватися, що після прочитання вищевикладеного матеріалу багато розібралися, що собою являє цей елемент операційної системи. Що ж стосується його використання, тут взагалі питань бути не повинно, оскільки в деяких ситуаціях без нього просто не обійтися. Та й практика показує, що сто відсотків користувачів з ста контекстне меню використовують завжди, незалежно від виконуваних дій.
