Почувши по радіо або з вікна проїжджаючої машини протяжне «лише у любові у нашій села батарейка…», можна з упевненістю сказати, що це група «Жуки». Склад цього колективу змінювався кілька разів, тому більшість людей навіть не знають, як виглядають виконавці беззмінного хіта про танкіста і його нещасної любові, зате тексти пісень знають від кірки до кірки.
Легкі, ненав’язливі мелодії і прості слова легко сприймаються на слух, що дає можливість швидко завоювати серця любителів пісень такого жанру. У цій статті дізнаємося, як змінювався склад гурту «Жуки», а фото учасників дасть можливість, нарешті, дізнатися героїв в обличчя.
Історія створення неповторного бенду
Виникнення цього колективу ще раз доводить те, що карма все ж керує всім сущим: чотири людини з різних міст приїхали в Москву і дивом зустрілися, утворивши колоритний музичний ансамбль. Світ міг би й не побачити «Жуків», якби не наполегливість лідера і його невтомна потяг до творчості.
Адже на самій зорі його кар’єри, в далекому 1991 році, під час одного з прослуховувань якийсь музичний продюсер відверто йому сказав: « Таку дурницю ніхто в Москві слухати не буде». Такий вирок абсолютно не засмутив Валерія (фронтмен колективу), який продовжив поширювати свій альбом «Окрошка» по всім доступним студіям, сподіваючись на продовження співпраці.
Як відомо, хто хоче – той досягне. Валера зустрів барабанщика групи «Браво», яка в ті часи була досить затребуваною. З його подачі Жуков починає співпрацювати з Євгеном Хавтаном, створюючи тексти пісень для майбутнього альбому «Браво» («На перехрестях весни») і паралельно працюючи над своїм другим альбомом, який так і не був виданий («До місяця пішки»).
Після невеликої перерви невгамовний Валерій зібрав ще один склад групи і почав запис нового диска. Доля-лиходійка знову вирішила пожартувати над Жуковим: грянула фінансова криза, і більшість музичних студій збанкрутували, ніхто не хотів співпрацювати з ексцентричною групою «Жуки», а фото соліста з’являлося на шпальтах газет і журналів так само часто, як сніг у липні на березі Чорного моря.
І все ж, як відомо всесвіт однією рукою забирає, а другий дає. Студія «Моноліт» все ж таки зважилася випустити альбом «Жуків». Це і була всім відома «Батарейка». З цього моменту музикантів почали запрошувати на концерти, підписувати контракти про співпрацю. Мрія Валерія здійснилася – він став відомим.
До якого жанру можна віднести творчість «Жуків»?
Всі склади гурту «Жуки» одноголосно стверджують, що їх напрям стилю можна віднести до альтернативного року, хоча самі називають його камеді-рок. Ті, хто знайомий з творчістю хлопців, одностайно погоджуються з цим визначенням, хоча деякі стверджують, що стиль групи ближче до бард-року. Залишається загадкою, чому творчість такого роду стає популярним? Це особливість менталітету російськомовних людей або любов до сільського колориту?
Враховуючи, що деякі творіння присмачені специфічними фразами, словооборотами і навіть нецензурними виразами, здається, що саме тому гримуча суміш з метафор, сленгових слів та паронімів легко проникає в свідомість слухача, глибоко пускаючи там коріння.
Нині діючий склад (з фото)
Група «Жуки» на даному етапі виглядає таким чином:
- Беззмінний лідер з початку заснування – Валерій Жуков є солістом і автором більшості пісень.
- Олександр Довгих є бек-вокалістом групи і виконує партії на баяні.
- Олександр Бодров два роки грав на гітарі у відомому группі, за його словами, тільки з-за хорошого заробітку, а коли група розпалася, то підробляв у різних непомітних колективах.
- Олександр Лабарский – бас-гітарист групи і бек-вокаліст за сумісництвом.
- Олексій Лобов грає на ударних.
Цей ансамбль остаточно сформувався в 2000 році і з тих пір не змінювався. Невже можна сподіватися, що склад остаточно став стабільним і більше не буде ніяких підмін?
Учасники групи, що покинули її в різні періоди
На різних етапах становлення «Жуків», як колективу, в ньому брали участь такі музиканти, як:
- Вадим Єрмолаєв був басистом групи на початку її кар’єри, але пішов у 1999 році, зазіхнувши на обіцяні великі бариші групи «Бі-2», яка запросила його до себе.
- Олексій Грачов замінив місце Єрмолаєва, а до «Жуків» співпрацював з групою «Африка», яка розпалася в 1998 році.
- Роман Войтенко був барабанщиком в «Африці» ще до появи в ній Грачова, а після вони разом переметнулися до Жукову. Був одним з найбільш інтелігентних її учасників.
Найвідоміші хіти
За весь час існування колектив створив не надто багато творів, але більшість з них справді стали народними хітами. Найвідоміший з них – «Батарейка». Група «Жуки» запустила її в ефір восени 1999 року, випустивши однойменний альбом. Пісня миттєво завоювала серця простих обивателів своєї меланхолійної ноткою і простотою музичного ряду.
Її конкурентом по популярності є пісня «Потяг» з того ж альбому, на яку згодом був зроблений цікавий ремікс в співдружності з виконавцями з «Дискотеки Аварія». Також варто відзначити ностальгічну баладу «Болтик в гаєчку», яка у 2003 році стала негласним хітом всіх нещасних закоханих.
Окремим словом потрібно відзначити хіт «Танкіст» – твір побачило світ у 2000 році і миттєво завоювало радіо-простори разом з ще одним творінням – пісня «Комарики», виконана разом з професором Комаровським довгий час оберталася на багатьох радіостанціях Росії.
Найвідоміші творіння з ненормативною лексикою – це «Володар кілець» і «Йогурти», обидва псевдо-хіта не мають особливого глибокого сенсу або цікавого мелодійного ряду, але з якихось невідомих причин припав до душі простому люду. З-за мата, так близького робочого класу? Це досі залишається загадкою.
Дискографія
Всі склади гурту «Жуки» з 1999 по 2018 рік записали всього чотири альбоми.
Враховуючи, що минуло майже двадцять років, це практично нічого не важить в музичних колах, незважаючи на те, що деякі твори досі користуються попитом на радіо або тематичних зібраннях, як наприклад, «Дискотека 90-х» або «Навала».
Є у колективу кліпи?
Не дивлячись на специфічний стиль виконання та подання своєї творчості, склад гурту «Жуки» має кілька відеокліпів, також досить незвичні, як для музичного бомонду:
- «Батарейка»;
- «Йогурти»;
- «Маша» («Подруга друга»);
- «Зуб».
Всі вони практично схожі за манерою подачі матеріалу, тому широкого розголосу не отримали. Можна сюди додати кліп на ремікс “Потяг” з “Дискотекою Аварією”, але в цьому кліпі музиканти з гурту «Жуки» не фігурують.
Кілька слів про лідера
Соліст гурту «Жуки» – Віктор Жуков до п’ятого класу був круглим відмінником, про що свідчить постійне фігурування в списку кращих учнів школи. З-за того, що батьки повинні були постійно переїжджати з місця на місце, Валері давався важко постійний період адаптації і до закінчення школи позначки скотилися до трійок.
Закінченої музичної освіти у Жукова немає, хоча спроба була: він поступив а Абаканскую музикалку, але буквально через рік був вигнаний за невідвідування деяких дисциплін (фізики, зокрема). За словами співака, там було нецікаво, він зрозумів, що нічого толкового там його не навчать, так як навіть не змогли визначити, який у нього тембр голосу: баритон або тенор. Перші вірші були написані в чотирнадцять років, буквально через пару років була освоєна гра на гітарі.
Пісня «Танкіст» в якійсь мірі дійсно є автобіографічної: мама у нього вчитель, а батько піаніст. Може саме тому, Валера так проникливо виконує своє творіння. Адже слова йдуть від серця?
Валерій Жуков є власником невеликої ділянки розміром всього в сім гектарів на Місяці, який він придбав у часи колишньої слави в 2000 році за 99 доларів. Одружений, має сина Рому від першого шлюбу. До речі, його друга дружина на даний момент є продюсером колективу, але як видно по активності серед зірок, не дуже ефективним.
Останнє творіння групи
Перший сольний виступ у Москві ансамбль здійснив у 2000 році, 2 квітня в КЗ Олімпійського села. З тих пір, протягом усього творчого життя група «Жуки» та соліст-пісняр створили не дуже багато творчого матеріалу, а остання пісня – це «Розлюбила», написана в 2011 році. З тих пір на нечастих концертах колектив виконує раніше створені хіти і всім знайомі мотиви.
