Симптоми патології
За характером клінічних симптомів даної патології розрізняють типовий вид спонтанного пневмотораксу та латентний. Типовий спонтанний може проходити з помірними або бурхливими проявами.
У більшості ситуацій первинний спонтанний пневмоторакс може виникати раптово на тлі абсолютного здоров’я. У перші хвилини хвороби може спостерігатися гостра колючий або стискаючий біль у відповідній половині грудей. Поряд з цим з’являється задишка. Вираженість больових відчуттів варіюється від слабо інтенсивних до дуже сильних. Посилення болю відбувається при спробах глибокого вдиху, а, крім того, при кашлі. Больові відчуття можуть поширюватися на шию, плечі, руки, район живота або поперек.
Протягом доби больовий синдром, як правило, помітно зменшується або повністю зникає. Біль може пройти навіть у тому випадку, якщо спонтанний пневмоторакс (МКБ 10 J93.1.) не розв’язався. Почуття дихального дискомфорту поряд з нестачею повітря з’являється лише при фізичних навантаженнях.
На тлі бурхливих клінічних проявів патології больовий напад з задишкою виражені дуже сильно. Можуть з’являтися короткочасні непритомність, блідість шкіри, а крім того, тахікардія. Нерідко у хворих при цьому виникає відчуття страху. Пацієнти намагаються берегти себе, обмежуючи руху, приймаючи лежаче положення. Найчастіше відбувається розвиток і прогресуюче наростання підшкірної емфіземи поряд з крепітацією в районі шиї, тулуба та верхніх кінцівок.
У пацієнтів з вторинною формою спонтанного пневмотораксу, зважаючи на обмеженість резервів серцевої системи, патологія протікає набагато важче. До ускладненими варіантами варто віднести розвиток напруженою форми пневмотораксу поряд з гемотораксом, реактивним плевритом і двостороннім колапсом легень. Скупчення, а, крім того, тривале знаходження інфікованої мокротиння в легкому веде до абсцесів, розвитку вторинного бронхоектаза, а крім того, до повторних епізодів аспіраційної пневмонії, які можуть статися у здоровому легкому. Ускладнення спонтанного пневмотораксу, як правило, розвиваються в п’яти відсотках випадків. Вони можуть представляти серйозну загрозу для життя хворих.
