Марина Цвєтаєва є однією з найбільш популярних поетес на сьогоднішній день. Людина з надзвичайно важкою долею, вона порушувала у своїх віршах безліч глибинних тем і питань. Складом Марини Цвєтаєвої захоплювалися багато її сучасники-поети, оскільки писала вона виключно правдиво про те, що турбувало серце кожної людини. І «Спроба ревнощів» Цвєтаєвої – як раз один з таких творів.
Кілька слів про поетесу
Марина Цвєтаєва була дочкою мистецтвознавця і філолога Івана Цвєтаєва і піаністки Марії Мейн. Батьки ретельно займалися освітою дівчинки, мати вже бачила її музикантом в майбутньому, але література захоплювала дочка набагато більше. Марина почала писати вірші ще у школі, правда, переважно французькою. Дівчинка з раннього віку вільно володіла трьома мовами.
Перші вірші Цвєтаєва опублікувала ще в молодості, причому за власні гроші. Але з часом коло московської літературної еліти визнав поетесу як неймовірно обдарованої і талановитої людини. На жаль, це не вберегло її від негараздів долі – смерть двох дітей, еміграція, довгий шлях на Батьківщину зламали жінку і призвели до самогубства.
Найбільш відомі твори
Більша частина віршів Марини Цвєтаєвої стала практично хрестоматійною – їх вивчають у школах, університетах, театральних училищах. Та й немає такої людини, яка хоча б раз не читав її віршів.
Тема розлуки й самотності часто простежується в роботах поетеси. В якості прикладу можна навести такі роботи, як «Вчора ще в очі дивився…», «Пішов – не їм», «Ти мене любив фальшю» та інші. До тієї ж теми відноситься вірш Цвєтаєвої «Спроба ревнощів». Аналіз, який ми наведемо нижче, це підтверджує.
Але, звичайно, серед віршів поетеси є і інші теми. Війна, картина життя, любов до Батьківщини і багато іншого висвітлювала Марина Цвєтаєва.
Тема вірша і суть назви
При аналізі «Спроба ревнощів» Цвєтаєвої відразу виникає питання: чому саме спроба? Адже ревнощі – це сліпе і жорстоке почуття, навіщо ж робити подібну спробу?
Суть полягає в стан героїні. Вона не зіставляє себе з новою обраницею свого коханого, а ставить набагато вище. На це вказують цитати, серед яких: «Як живеться Вам з простою жінкою? Без божеств?». Героїня не представляє можливим порівнювати себе з іншою, але змушує свого колишнього коханого зробити це. Усвідомити, що тепер поруч з ним звичайна, пересічна жінка.
Тут же яскраво читається і характер героїні. Вона – ефектна і бурхлива натура, вона не домашня, не рядова. Героїня дивується тому, що її чоловік виявився зовсім іншим, що він шукав щастя саме в такий «домашній» жінці. Її монолог – це здивування, кидок в обличчя.
Композиційний аналіз «Спроба ревнощів» Цвєтаєвої
Вірш складається з 12 строф, кожна з яких відкриває нову грань стану героїні. Спочатку вона запитує дещо стримано, до середини твори загострення підвищується і призводить до цілком логічного фіналу.
Аналізуючи «Спробу ревнощів» Цвєтаєвої, ми помічаємо, що деякі фрази тут регулярно повторюються. Так, кілька разів звучить питання: «Як живеться Вам?». У перших строфах він звучить нейтрально, героїня задає свій перший питання. У четвертій строфі ми вже спостерігаємо загострення конфлікту. Досягається воно за допомогою повторення слова «як». Обурення героїні все більше проявляється саме з цим питанням.
Примітно також різноманітність епітетів, якими описує героїня свою суперницю. «Чужа», «будь-яка», «проста», «тутешня», «стотисячна», «земна» – все це говорить вона про нову жінку. Називає її «ринковим товаром», «подобою», «гіпсової потертю». Всі ці слова малюють нам дуже точний образ цієї самої безіменній обраниці. При цьому себе героїня зіставляє з найвищими образами, нелюдськими. Вона порівнює себе з Ліліт, з мармуром Каррари, з божеством, називає себе жінкою з шостим почуттям. Причому ніколи не говорить це відкрито, а тільки після порівняння зі своєю прихильницею. Саме так досягається створення максимального контрасту між цими образами.
Також Цвєтаєва як би цитує у вірші слова того самого «обраного»: «Судом та перебоїв вистачить – хату собі наймом!». Так вона підкреслює мінливість і поривчастість способу життя головної героїні. І, звичайно, власну втому.
Тема ревнощів у творах інших авторів
Аналіз «Спроба ревнощів» Цвєтаєвої буде більш наповненим, якщо порівняти, наприклад, з віршем «Ревнощі» Анни Ахматової. Та ж тема у поетеси викладена дещо інакше – вона вже ніби змирилася з розставанням і тільки каже останні слова своєму обранцеві. Але якщо вдуматися в ці рядки, то стане ясно, чому вірші Марини Цвєтаєвої – «Спроба ревнощів», а Ахматової – саме «Ревнощі». Остання з них ревнує з холодною люттю, передбачаючи те, що її коханий одного разу знову спробує повернутися до неї, що вона не простить його зраду. А героїня Цвєтаєвої намагається ревнувати до «простої» жінці, але не може з причини цієї простоти. І, нарешті, висновком і гіркого точкою в її творі стає те, що і її героїня тепер опинилася з іншим, земною людиною.
