Спринцювання: робити чи ні?
Спринцювання при молочниці – це особлива терапевтична процедура, мета якої обробити слизові піхви лікувальним розчином. Якщо провести спринцювання правильно, то такий спосіб самолікування цілком має місце.
Існує ряд причин, за яких можна здійснювати спринцювання:
- під час вагітності (процедура впливає на природність мікрофлори піхви, тому може викликати посилений дисбактеріоз або сухість, що може зробити негативний вплив на здоров’я малюка і мами);
- перед відвідуванням лікаря-гінеколога – вимита мікрофлора може показати невірний результат аналізу;
- при менструальному циклі – під час спринцювання можна занести інфекцію в матку і також поширити ряд патогенних мікроорганізмів;
- під час перебігу гострих запальних процесів;
- після аборту і пологів.
Слід зазначити, що спринцювання при молочниці самостійно в домашніх умовах не гарантує повного одужання. Необхідно відвідати фахівця для проведення медикаментозного лікування. Крім цього, по всьому світу гінекологи сходяться в єдиній думці про те, що спринцювання – це великий ризик, так як:
- через проведеної процедури спринцювання може поширитися інфекція і розвинутися запальний процес придатків матки (ендометрит та ендометріоз);
- під час спринцювання порушується природне середовище мікрофлори піхви, що призводить до розвитку бактеріального вагінозу і молочниці відповідно.
Повноцінне лікування молочниці передбачає прийом ефективних медикаментів, які призначає лікар, виходячи з аналізів пацієнта. Серед найбільш дієвих препаратів у вигляді свічок і таблеток необхідно виділити «Ливарол», «Тержинан» і «Клотримазол».
