Справжнє обличчя міста
Проте примітно, що грандіозну значимість Єрусалиму, міста трьох релігій, створює всесвітнє визнання його святості. Без Ватикану Рим все одно залишився б великим містом, а без пам’ятних місць, пов’язаних з Давидом, Ісусом і Мухаммедом, історична частина ізраїльської столиці стала б трохи більш, ніж сумнівно мальовничим містом в Іудейській пустелі, оточеним стіною. Навіть його святині, якщо б позбулися слави столітніх пристрастей і молитов, не особливо вражали б, тим більше що в багатьох випадках вони мають сумнівну автентичність. Винятком є вишуканий Купол Храмової скелі.
З тих пір, як місто Давида став обраним об’єктом для ковчега Господа, у нього було мало інших функцій. Він ніколи не вважався головним центром торгівлі, не має особливого стратегічного значення, містить занадто мало води і родючої землі, не має захоплюючої архітектурою. Божественна історія Єрусалиму, як міста трьох релігій, завжди затьмарювала справжній вигляд Старого міста, відволікаючи від контрасту між статусом великого символічного центру духовності і буденного запорошеного місця на Близькому Сході.
