У цій статті розглянемо симптоми і лікування тубоотіта.
Це запальний процес, що локалізується в євстахієвої труби, яка з’єднує органи слуху та дихання, тобто барабанну порожнину або середнє вухо і носоглотку в її задній частині.
Деякі фахівці-отоларингологи схильні вважати, що тубоотит є початковою стадією отиту, проте медична наука відносить його до ряду самостійних патологій. Недуга не заразний. Його також називають евстахиитом і туботимпанитом. Лікування тубоотіта розглянемо нижче.
Симптоми
Головним специфічним симптомом захворювання на початковому етапі є відчуття закладеності вуха, що істотно знижує гостроту слухового сприйняття. У більшості випадків пацієнти скаржаться на шум у вухах, іноді на легке запаморочення чи відчуття тяжкості в голові.
Крім цього, характерними для тубоотіта симптомами є:
1. Відчуття, що у вусі булькає рідина.
2. Закладеність носа.
3. Тимпанофония, тобто віддача луною у вусі власного голосу.
4. Періодичний головний біль.
Стадії
Виділяється кілька стадій тубоотіта в залежності від вираженості запального процесу:
1. Гострий тубоотит. Провокується інфекційними збудниками і протікає протягом декількох діб.
2. Підгострий тубоотит. Протікає досить довго.
3. Хронічний тубоотит. Проявляється періодично в загостреній або слабко вираженій формі, однак стабільно погіршує слухове сприйняття.
При гострому перебігу захворювання, крім перерахованих вище ознак додається оталгия, то є біль у ділянці запального процесу у вусі. Тубоотит може бути як одностороннім, так і двостороннім (однак починається зазвичай з правої або лівої сторони, поступово вражаючи обидва вуха). Симптоми і лікування тубоотіта у дорослих і дітей схожі, але є й відмінності.
При гострому перебігу у дорослих пацієнтів також може спостерігатися підвищення температури тіла (субфебрильное), а також загальне нездужання. У дитини температура буде значно підвищуватися і супроводжуватися гарячковим станом.
Свербіж слухового проходу не є симптомом тубоотіта. Однак він може вказувати на скупчення сірки у вусі, дерматит, мікоз та запалення слухової труби. Не виключено при тубоотите запалення лімфатичних вузлів. Найбільш часто запалення завушних лімфовузлів відбувається на тлі серозного або гнійного отиту у гострій формі.
Медикаментозне лікування тубоотіта: краплі
Препарати, які призначаються при тубоотите, включають в себе протинабрякові та протизапальні лікарські засоби. Їх мета – відновлення нормальної роботи слухової труби, а також симптоматичне лікування респіраторних інфекційних захворювань, які супроводжуються ринітом.
При тубоотите призначаються вушні краплі. Найпоширеніші з них такі:
1. «Отипакс». До складу препарату входять лідокаїн і феназон. Закапують по 3-4 краплі в кожне вухо тричі на день. Тривалість лікування не повинна перевищувати одного тижня. Протипоказанням для використання «Отипакса» є пошкодження барабанної перетинки.
2. «Отофа». Краплі містять антибіотичну речовину рифампіцин. Їх призначають при стафілококовому генезі тубоотіта. Слід закапувати по 5 крапель дорослим і по 3 дітям до трьох разів на день. Побічними ефектами цих крапель є свербіж і висипання у вусі і навколо нього.
3. «Полидекса». Часто використовується в лікуванні тубоотіта. Містять такі антибіотики, як поліміксин В і неоміцин, а також речовина з розряду кортикостероїдів дексаметазон. Застосування препарату допускається тільки при відсутності ушкоджень барабанної перетинки. Доросла доза становить 3-4 краплі, дитяча – 1-2 краплі в кожне вухо двічі на день. Побічними ефектами від його застосування окрім алергічної реакції може стати ускладнення у вигляді грибкової інфекції.
4. «Анауран». Аналогічний «Полидексе». До складу також входять неоміцин, поліміксин В і лідокаїн, забезпечує знеболюючий ефект. Однак дані краплі протипоказані для використання в дитячому віці.
5. «Софрадекс». У складі дексаметазон, граміцидин і неоміцин. Призначений для зняття запального процесу в порожнині зовнішнього вуха при лікуванні тубоотіта.
Застосування всіх перерахованих крапель під час вагітності заборонено, так як вони містять антибіотики, всмоктуються в системний кровотік, а значить, можуть потрапити через плацентарний бар’єр до майбутнього дитині.
Додаткові препарати
Щоб усунути закладеність носа, що виникає на тлі тубоотіта, застосовуються судинозвужувальні краплі в ніс. Найчастіше призначаються такі препарати, як «Нафтизин», «Санорин», «Вибрацил», «Назол», «Називін» і т. д.
Ще одним ефективним судинозвужувальну препаратом, який чинить протинабряковий ефект на слизову оболонку носа, є «Ринт» у формі спрею. Він містить оксиметазолін. Однак його протипоказано використовувати при атрофії слизової оболонки носа, артеріальної гіпертензії вираженого характеру, підвищеному внутрішньоочному тиску, а також при гіперфункції щитовидної залози і у віці молодше шести років.
«Назонекс» є кортикостероидом і містить мометазон. Його використовують в якості додаткового протинабрякового засобу. Як правило, він призначається пацієнтам, у яких в анамнезі нежить алергічного генезу або хронічний синусит в стадії загострення.
Щоб зняти набряк, приймаються також антигістамінні препарати, такі як «Кларитин», «Супрастин» і т. д. При хронічному риніті і назофарингите алергічного характеру призначається «Эреспал» або «Фенспирил». Дорослим препарати призначаються у формі таблеток, для дітей випускається сироп. Небажані реакції від прийому даних препаратів – нудота і блювота, сонливість і порушення серцевого ритму.
«Синупрет» є гомеопатичним препаратом і також призначається при тубоотите у разі, якщо пацієнт скаржиться на непродуктивний кашель і запалені придаткові пазухи носа. Приймається препарат по два драже тричі на день.
Коли терапія тубоотіта не дає ефекту, біль не знімається, а стан пацієнта погіршується, призначаються антибіотичні препарати. Якщо захворювання спричинене стафілококами або стрептококами, то приймаються антибіотики з розряду амоксициллинов, такі як «Аугментин», «Амоксиклав», «Клавоцин», «Флемоксин солютаб» і т. д. Побічними ефектами подібних препаратів можуть стати алергічна реакція і діарея.
Ще один антибіотик, який призначається при тубоотите, – «Ципрофлоксацин». Він протипоказаний дітям віком до 16 років, а також жінкам у період вагітності. Він може спровокувати розвиток таких негативних реакцій, як нудота і блювання, головний біль, запаморочення, висип та біль в області живота.
«Бісептол» є протимікробним препаратом і призначається для лікування інфекційних захворювань лор-органів. Дітям препарат можна приймати починаючи з 12-річного віку. Для молодшого віку передбачена форма препарату у вигляді сиропу. Протипоказанням є недостатність нирок, гематологічні захворювання та в період вагітності.
Лікування тубоотіта у дітей
Гострий євстахіїт проявляється симптомами:
- закладеність вуха або вух, відчуття стороннього тіла;
- чутність власного голосу в голові;
- сторонні шуми в голові;
- біль у вусі і в голові;
- булькання або перелив води у вусі;
- зниження слуху.
Біль може мати різну інтенсивність: від слабко до сильної, ріжучої, що доставляє дитині нестерпні муки.
На тлі патології розвиваються ознаки неврастенії: плаксивість, поганий сон, безпричинний крик, відмова від їжі. Чим молодша дитина, тим важче він переносить гостру форму тубоотіта. В окремих випадках захворювання протікає безсимптомно або ознаки виражені несильно і поведінку хворого практично не змінюється. Діагностувати сальпингоотит батьки можуть зниження гостроти слуху.
Симптоми і лікування тубоотіта у дітей взаємопов’язані.
Медикаментозна терапія спрямована на купірування симптомів запального процесу інфекційного вогнища. Для цього застосовуються препарати з декількох груп:
- Антибіотики. У дітей лікування тубоотіта проводиться із застосуванням антибіотиків для купірування вогнища інфекції. Лікар призначає препарат «Отофа»або «Ципромед» для закапування у вуха. Для прийому всередину застосовують «Амоксицилін», «Азитроміцин». В запущеній стадії призначаються внутрішньом’язові уколи «Цефазолін».
- Антигістамінні препарати. Призначаються дітям з алергічними реакціями «Тавегіл», «Супрастин», «Еріус», «Зодак».
- Судинозвужувальні краплі для носа. Для купірування закладеності носа призначають «Отривин», «Нафтизин».
- Імуномодулюючі препарати. Необхідні для поліпшення захисних функцій організму. Дитині призначається «Бронхо-ваксом», «Иммунорикс», «Аміксин».
- Глюкокортикостероїди. Їх дія спрямована на усунення запального процесу. Із сучасних препаратів дітям підходить «Назонекс».
Фізіопроцедури
Лікування тубоотіта може супроводжуватися фізіопроцедурами з використанням поширених методик електротерапії. Електрофорез проводиться з використанням препаратів на основі цинку і кальцію через зовнішній слуховий хід.
Крім того, часто призначаються процедури короткохвильової діатермії і УВЧ безпосередньо на область приносових пазух.
Дарсонвалізація змінним струмом дозволяє активувати кровотік в тканинах, пошкоджених тубоотитом, і покращує їх трофіку. Крім того, дана фізіопроцедури знижує оталгию. Стан полегшується за допомогою опромінення інфрачервоними променями і ультрафіолетом.
Масаж барабанної перетинки
У деяких ситуаціях пацієнту з тубоотитом призначається спеціальний масаж барабанної перетинки. Він сприяє збереженню її еластичності і допомагає уникнути пошкоджень.
Крім іншого, необхідно знати про те, як правильно продувати вуха при тубоотите. Це робиться, щоб відкрити слухові труби. Для цього робиться глибокий вдих, ніс і рот закриваються і затискаються пальцями, потім робиться спроба вдихнути повітря. Частина повітря йде безпосередньо в слухові труби і закладеність вух знімається.
Як ще проводиться лікування тубоотіта у дорослих і дітей?
Лікування в домашніх умовах
Найпоширенішим методом народної медицини при лікуванні як отиту, так і тубоотіта вважається прогрівання вуха. Слід враховувати, що дану процедуру можна проводити тільки при повній впевненості, що отит не гнійного характеру, а також відсутність температури. В інших випадках прогрівання може бути небезпечним для здоров’я пацієнта. Взагалі, лікування тубоотіта в домашніх умовах потрібно проводити з великою обережністю.
Прогрівання
Прогрівання проводиться синьою лампою протягом десяти хвилин, потім слід утеплити вухо. Іноді робиться горілчаний компрес. Можна також використовувати борну кислоту або борний спирт. Для цього робиться джгутик, який змочується в 3%-й рідини і вводиться в слуховий прохід. Періодично джгутик змінюється. Закапувати спирт у вухо категорично не можна. Також використовується настоянка календули і прополісу.
Якщо запальний процес у вусі виник на тлі ГРВІ, тонзиліту або назофарингіту, припустимо проводити інгаляції. Для цього можна використовувати розчин соди, пари відвареної картоплі або лужну мінералку.
Фітотерапія
Крім того, можливо проведення фітотерапії наступними лікувальними травами:
1. Відвар з суміші квіток лугової конюшини, кропиви, сухоцвіту і соснових нирок слід приймати після їди по 50 мл
2. При проведенні лікування антибіотиками слід пити по склянці відвару з евкаліпта, одуванчикового кореня, деревію і зніту.
3. Можна також зробити відвар з квітів календули і приймати по 100 мл після їди двічі на день.
Лікування гострого тубоотіта має проходити під контролем лікаря.
Якщо недуга супроводжується високою температурою, то гуляти не рекомендується. Дітям дається звільнення від занять фізичною культурою.
Відгуки про лікування тубоотіта
Відгуки про терапії захворювання в основному позитивні. Патологія добре піддається лікуванню, особливо якщо воно своєчасне.
