Чи можна вилікувати
На жаль, оскільки захворювання синдром Дауна є вродженим, генетичним, позбутися від нього не представляється можливим. Даний недуга залишається з людиною на все життя. Не можна сказати, що спроби боротися з ним припинені – медики роблять все від них залежне, однак донині шанси усунути захворювання практично дорівнюють нулю. Це приводить в жах багатьох людей. Але при цьому не слід випускати з уваги, що хворі синдромом Дауна нічим більше не відрізняються від звичайних людей – у них ті ж почуття і емоції, ті ж бажання, а здібності і таланти можуть бути навіть вище, ніж у простих їхніх однолітків.
Життєві перспективи
Захворювання синдром Дауна передбачає непросто розумову відсталість – в рідкісних випадках (це менше п’яти відсотків) зустрічається навіть дебільність, трохи частіше (двадцять відсотків від загальної кількості) – ідіотія. Таких дітей, на превеликий жаль, навчити навіть найпростішим речам або практично неможливо, або надзвичайно важко і потребує величезних душевних витрат. Інші дітки, незважаючи на деяку неповноцінність, цілком здатні навчатися. Звичайно, їм складніше схоплювати якісь речі, які деколи доводиться приділяти їм більше часу та уваги, але всі зусилля окупаються їх старанністю. Зрозуміло, займатися з такими дітьми необхідно не за звичайними програмами, а за спеціально розробленими методиками. Можливо, такі діти ніколи не стануть академіками, вченими, професорами, однак вони безсумнівно навчаться ходити, говорити, виконувати нескладні процедури, зможуть самостійно за собою доглядати і себе обслуговувати.
Ще в минулому столітті хворі синдромом Дауна проживали дуже недовге життя. Найчастіше такі люди помирали ще в дитячому віці або підлітками; до дорослого стану доживали лише одиниці. Тепер же тривалість життя таких хворих збільшилася і перевищила позначку в піввіковий рубіж: пацієнти з синдромом Дауна можуть прожити при належному догляді і правильну турботу понад шістдесят років. Згідно американських досліджень, проведених кілька років тому середня тривалість життя цих людей становить приблизно сорок дев’ять років. Крім того, раніше вважалося, що чоловіки із синдромом Дауна неспроможні мати дітей. За нинішніми даними, це зовсім не так. Люди з подібним захворюванням нерідко вступають у шлюб, а здатність до дітородіння зберігається як у жінок, так і у чоловіків. До речі, не потрібно думати, що якщо батьки (або хтось один з них) хворі синдромом Дауна, дитина неодмінно успадкує дане захворювання. Ймовірність появи на світ здорового малюка навіть в такій сім’ї вкрай висока.
