Синдром запястного каналу: симптоми і методи лікування

Діагностика

Виявленням симптомів та лікування синдрому зап’ястного каналу займається невропатолог або ревматолог. Діагностика захворювання починається з проведення спеціальних тестів:

  • Проба з манжетою для вимірювання артеріального тиску. Лікар одягає на руку хворого манжету і нагнітає в неї повітря. Якщо нерв здавлений, то з’являються неприємні відчуття в пальцях.
  • Тест Тінеля. Лікар стукає пальцями по самій вузькій частині каналу зап’ястя. При наявності патології хворий відчуває поколювання в кисті.
  • Тест з піднятими руками. Пацієнт піднімає їх над головою і утримує близько хвилини. У хворих при цьому наголошується оніміння і поколювання.
  • Проба зі згинанням кисті. Лікар пропонує пацієнту зігнути її і тримати в цьому положенні близько хвилини. При цьому посилюється біль, з’являється оніміння і печіння.
  • Такі тести людина може провести і в домашніх умовах. Якщо при їх виконанні з’являється оніміння і поколювання, то це повинно служити приводом для звернення до лікаря.

    При синдромі зап’ястного каналу симптоми можуть нагадувати прояви шийного остеохондрозу або грижі хребта. З метою диференціальної діагностики призначають такі обстеження:

    Цікаве:  Забій коліна: перша допомога, лікування
  • Электронейромиографию. Це дослідження визначає швидкість проходження імпульсу в нервах і електричну активність мускулатури. При патології відзначається ослаблення м’язів кисті і повільне проходження імпульсу. Електронейроміографія дозволяє визначити початкову стадію хвороби.
  • Магнітно-ядерної томографію. Метод дозволяє визначити величину каналу зап’ястя і його співвідношення із серединним нервом.
  • Рентген. Це дослідження призначають, якщо синдром зап’ястного каналу виник після перелому. Рентген також може показати вроджені деформації зап’ястя.
  • Ультразвукову діагностику. За допомогою цього методу можна визначити ширину серединного нерва.
  • На підставі проведених тестів та інструментальних методів дослідження лікар ставить діагноз. Однак необхідно виявити причину патології. З цією метою призначають аналіз крові на цукор та гормони щитовидної залози, що допоможе виявити діабет та гіпотиреоз, які нерідко провокують розвиток здавлювання нерва. Якщо у пацієнта спостерігаються набряки обличчя або кінцівок, то необхідно виключити або підтвердити патології нирок. З цією метою призначають аналіз сечі. Якщо тунельний синдром супроводжується болем у суглобах, то проводять дослідження на ревматоїдні проби.