Якщо лікар виписує препарат, відразу після його придбання необхідно детально ознайомитися з інструкцією по застосуванню. «Амаріл», відгуки про який на просторах Всесвітньої павутини переважно позитивні, не буде винятком. Препарат призначений для осіб, страждаючих цукровим діабетом. Засіб випускається у формі таблеток, використовуваних перорально.
Загальна інформація
Як вказано в інструкції, таблетки «Амаріл», відгуки про яких переважно позитивні, належать до категорії гіпоглікемічних найменувань. Основний активний компонент, на якому базується засіб, – глімепірид. Воно належить до третього покоління, засноване на сульфониле сечовини. Під впливом сполуки в організмі активується формування інсуліну за рахунок ефективної корекції діяльності клітинних структур підшлункової залози. Додатковий ефект, підсилює результативність медикаменту, – підвищення чутливості органічних тканин до інсуліну. Як відзначають фахівці, прийом «Амарила» під контролем кваліфікованого лікаря і при дотриманні інструкції дозволяє досягти бездоганного контролю над показниками цукру в крові пацієнта.
Як видно з відгуків, «Амаріл» (інструкція щодо застосування завжди супроводжує засіб) у продажу представлений таблетованій формою. Капсули упаковані в блістери, що містять 15 примірників таблеток. Один картонний бокс включає два блістери. Є чотири варіанти: рожеві, зелені таблетки (перший тип містить активне з’єднання в кількості 1 мг, другий – удвічі більший обсяг), блідо-жовті трехмиллиграммовые і блакитні. В останніх концентрація максимальна – 4 мг. Крім основного компонента, використані специфічні додаткові компоненти. Повний список з’єднань наведено в інструкції.
Як це працює?
Механізм впливу медикаментів на людський організм вказаний в інструкції «Амарила» (1 мг, 2 мг, 3 мг, 4 мг). Основне з’єднання, що одержала найменування глімепірид, належить до ефективних медикаментозним з’єднанням третього покоління і провокує підвищену активність клітинних структур підшлункової залози. Під впливом сполуки клітини, несучі функції секреції, активніше продукують інсулін. Одночасно глімепірид впливає на м’язові волокна, жирові структури, підвищуючи сприйнятливість до гормону.
Перший описаний ефект носить назву панкреатичного. Як зазначено в інструкції «Амарила» (2 мг та інших дозувань), цей результат при прийомі кошти спостерігається помірний, а отже, не виникає ризику гіпоглікемії при адекватному дозуванні кошти. Глімепірид знижує резистентність до інсуліну, в кровоносній системі скорочується концентрація атерогенних липопротеидных фракцій. Кров стає менш в’язкою, оксидативний стрес виражений менш інтенсивно.
Технічні моменти
Інструкція «Амарила» (4 мг і інші форми дозувань) стримає згадка про абсолютної біологічної доступності активного з’єднання. Якщо використовувати препарат в обсягах, рекомендованих лікарем і виробником, кумулятивного ефекту не спостерігається. Глімепірид в кровоносної системі максимальної концентрації спостерігається через 2,5 години з моменту надходження медикаменту в їжу. У сироватці крові показники з’єднання стабільні і не визначаються частотою трапез. Тривалість напіввиведення – до восьми годин.
Інструкція таблеток «Амаріл» містить згадку про можливості проникнення кошти через плацентарний бар’єр. Дослідження показали, що активна речовина потрапляє в грудне молоко. Використовувати препарат в період виношування плоду категорично не рекомендовано. Якщо виявлено зачаття, слід припинити терапію.
Можна чи ні?
Як випливає з інструкції, препарат «Амаріл» необхідно використовувати, якщо встановлений другий тип діабетичного захворювання. Можна застосовувати як єдиний засіб медикаментозний метод корекції стану хворого. Допускається комбінувати найменування з інсуліном, метформіном.
Не допускається використовувати засіб, якщо виявлено діабетичне захворювання першого типу, кома або прекома, пов’язана з діабетом. «Амаріл» не підходить для лікування страждаючих кетоацидозом, а також осіб з важкими функціональними печінковими, нирковими порушеннями. Не допускається використовувати найменування в період виношування плоду, вигодовування дитини грудьми. Не слід застосовувати медикамент при підвищеній чутливість до будь-якого використаного в процесі виробництва компоненту. Це поширюється не тільки на осіб, у яких виявлено сприйнятливість в даний момент, але і при наявності такої згадки в історії хвороби.
Акуратність не завадить
Як вказано в інструкції по застосуванню, «Амаріл» (2 мг та інші форми дозування) може використовуватися в деяких особливих станах пацієнта тільки за умови суворого лікарського контролю за життєво важливими показниками організму. До числа таких відносяться опіки, заплановане оперативне втручання, непрохідність кишечника, порушення кишкової адсорбції різного роду. Сюди зараховують і різноманітні важкі травми. Якщо необхідно перевести хворого на інсулінотерапію, це проводиться лише при можливості взяти лабораторні показники, контролювати стан пацієнта в період прийому таблеток.
Як користуватися?
Для «Амарила» в інструкції по застосуванню (3 мг та інші форми випуску) зазначено два формату використання як єдиного засобу для корекції стану хворого і в якості елементу комплексної терапії. У будь-якому з варіантів тривалість курсу, кількість використовуваного засобу, форму випуску вибирає лікар, грунтуючись на інформації, отриманої з лабораторних аналізів, інструментальних досліджень стану пацієнта. Не допускається використовувати «Амаріл» за власним розсудом, коригувати призначену лікарем програму.
В якості єдиного медикаментозного коштів «Амаріл» виписують спочатку у мінімальному форматі – не більше міліграма на добу. Згодом допускається підвищення концентрації, але не більше ніж на міліграм за два тижні. Інструкція із застосування таблеток «Амаріл» містить вказівку про обмеження добової дози – не більше 6 мг. Кожну капсулу слід приймати перорально, не порушуючи цілісність примірника, запивати досить рясно. «Амаріл» використовують один раз на добу або до сніданку, або під час першої трапези за день. Для попередження гіпоглікемії необхідно прийняти їжу після надходження в організм «Амарила».
Поєднувати з користю для себе
Інструкція по застосуванню «Амарила» містить вказівки на правила вживання в поєднанні з іншими медикаментозними найменуваннями. Можливе застосування препарату, якщо пацієнт проходить лікування метформіном. При збереженні дозування цього кошти «Амаріл» виступає додатковим компонентом терапії. Спочатку розглядається найменування призначають в кількості 1 мг на добу, з часом плавно збільшуючи концентрацію, поки не вдасться домогтися стабільного гіпоглікемічного результату.
На добу виробник в інструкції по застосуванню «Амарила» рекомендує призначати не більше 6 мг активної речовини. Глімепірид і терапія з використанням інсуліну дозволяють знизити потребу в другому найменування на 40 % (іноді менше).
Неприємні наслідки: до чого готуватися?
Як видно з відгуків, інструкції, «Амаріл» може стати причиною негативних побічних ефектів. Дивного в цьому нічого немає – такі властиві різним засобам, розробленим для зниження рівня цукру в кровоносній системі. «Амаріл» може стати причиною розвитку гіпоглікемії. Як правило, хворий при цьому відчуває себе слабким, хилить у сон, болить голова, відчувається голод, можлива нудота. Відомо, що при використанні «Амарила» є ймовірність розлади стільця, діяльності шлунка, кишкового тракту. При тривалій терапії виникає ризик негативних змін у роботі кровоносної системи. Є ризик анемії, тромбоцитопенії. Можливий алергічний відповідь, підвищення чутливості до світла.
Відгуки, інструкція «Амарила» згадують про деяку ймовірність порушень сну. Офіційні дослідження показали, що шанси такого побічного ефекту категорично маленькі, тим не менш вони більше нуля. Також з вкрай низьким ступенем ймовірності можливі тривожні, неспокійні стану. У деяких хворих паморочиться голова, розвивається тремор, спостерігаються збої чутливості, можливі проблеми з координацією руху. У поодиноких випадках зафіксовано порушення ритмічності серцебиття, судорожность, сплутаність свідомості. При коригуванні глюкозной концентрації в крові є ймовірність порушень гостроти зору, але такі зміни повністю оборотні.
Правила застосування: важливо слідувати
Інструкція «Амарила» містить вказівки на деякі особливі випадки. Зокрема, при попаданні в організм надмірно великої кількості активного компоненту є ризик гіпоглікемії. Щоб усунути негативні наслідки, потрібно введення глюкози. Захід необхідно проводити строго під контролем лікаря, але в максимально стислі терміни.
Використовувати по інструкції «Амаріл» можна в поєднанні з деякими іншими медикаментозними найменуваннями, але при цьому важливо враховувати взаємний вплив компонентів. Гіпоглікемічна результативність перорального прийому активізується, якщо хворий користується інсуліном, приймає анаболіки, стероїди, метформін, андрогенні з’єднання, алопуринол, кумарин, а також похідні цієї речовини. З великою акуратністю «Амаріл» призначають особам, вимушеним проходити терапію з хлорамфеніколом, антидепресантами групи попереджувальних захоплення МАО, миконазолом. Ефект прийому «Амарила» може непередбачувано підвищитися при попаданні в організм хінолонів, тетрацикліну, пентоксифіліну. Особливі обмеження накладає використання салициллатов, визначених найменувань з категорії сульфаніламідів.
На що ще звернути увагу?
Інструкція «Амарила» вказує, що при певній комбінації з іншими медикаментозними найменуваннями є ризик зниження гіпоглікемічного ефекту. Таке можливо при використанні барбітуратів і деяких типів сечогінних засобів, а також купирующих запальні процеси кортикостероїдів. «Амаріл» працює слабкіше, якщо пацієнт приймає проносні, статеві жіночі гормональні препарати і гормони щитовидки. Зниження гіпоглікемічної ефективності спостерігається у комбінації з нікотиновою кислотою, симпатоміметиками, рифампіцином.
Інструкція «Амарила» звертає увагу на зниження ефективності медикаментозного засобу в разі, якщо пацієнт харчується нерегулярно, неповноцінно, зловживає спиртними напоями. Результативність прийому нижче, якщо раціон пересичений вуглеводами. В деяких випадках вимагається коректувати максимальну дозу препарату, орієнтуючись на масу тіла хворого. Підбирає оптимальний варіант лікар, використовуючи спеціальні формули розрахунку.
Тривало і насичено
Тривалий курс прийому «Амарила» можливий тільки в умовах постійного контролю концентрації глюкози в кровоносній системі. Додатково необхідно перевіряти функцію печінки, нирок, контролювати формені кров’яні елементи.
Якщо передозування спостерігається, є ризик зниження концентрації уваги. Це особливо важливо, якщо пацієнт у повсякденності управляє транспортом або стикається з іншими ситуаціями, що вимагають граничної уважності, високої швидкості реакції.
Явки, паролі
На аптечних полицях «Амаріл» представлений за ціною від 250 до 1000 рублів. Можливі невеликі коректування, багато залежить від цінової політики конкретної торгової точки. Найбільш доступні за ціною варіанти – міліграмових дозування, а найбільш дорогі – 4 мг. Упаковки, що містять капсули з 2 мг активного з’єднання, коштують близько 500 рублів, а 3 мг – близько 770 рублів.
При неможливості прийому обраного кошти на допомогу можуть прийти аналоги «Амарила». Інструкцію по застосуванню при виборі альтернативного засобу доведеться дотримуватися гранично точно, а саму заміну проводити лише за погодженням з лікуючим лікарем, інакше є ризик негативної відповіді організму, недостатньо високої ефективності терапії. З числа аналогів широко поширені найменування «Олтар», «Диабрезид», «Глемаз». Іноді лікарі рекомендують зупинитися на одному з наступних засобів:
- «Глибетик»;
- «Манинил»;
- «Панмикрон».
Детальніше про аналоги: «Глімепірид»
Під цим найменуванням у продажу представлений медикамент, заснований на відповідному активному з’єднанні. Є п’ять форматів: 1, 2, 3, 4, 6 мг. Крім основного речовини, використані допоміжні компоненти. Особливо важливо ознайомитися з повним списком, якщо хворий страждає непереносимістю лактози, целюлози або інших з’єднань, застосовуваних у фармацевтичній промисловості. Всі таблетки «Глімепірид» містять барвники, що забезпечують індивідуальні колірні відмінності. Найменша дозування пофарбована в червоний залізним оксидом, для двухмиллиграммовых використані залізний оксид жовтий або алюмінієвий лак. 3 мг оформлені жовтим залізним оксидом, 4 мг – индигокармином.
Капсули упаковані в блістери з алюмінію і полівінілхлориду. Один картонний бокс містить один блістер. Кожен окремий екземпляр являє собою плоску циліндричну таблетку, оснащену рискою, мітками.
Коли використовувати?
«Глімепірид» призначений для лікування осіб, що страждають на діабет у формі, незалежної від інсуліну, тобто другим типом. Під впливом активного з’єднання коригується клітинна активність підшлункової залози, вивільняється бета-структурами інсулін. Препарат, як і інші, що належать такій самій групі, здатний блокувати канал калію, залежний від АТФ, в мембранах підшлункової залози. Такий процес провокує бетаклеточную деполяризацію, стимулює відкриття каналів кальцію, на тлі чого вивільняється інсулін. Відмітна особливість розглянутого найменування – швидкий вступ в міцні зв’язки з мембранними білками, хоча зв’язок реалізована через інші канали. Це відрізняє «Глімепірид» від інших засобів з класу сульфонілсечовин.
Прийом «Глімепіриду» не провокує блокування серцевих миоцитных каналів АТФ, залежних від калію. Під впливом сполуки активізується сприйнятливість м’язових волокон, жирових тканин до інсуліну. Печінкові клітини утилізують гормон з меншою активністю. Глімепірид здатен активізувати діяльність деяких ферментних структур, що призводить до зростання глік-, гипогенеза. Рівень фактичного впливу визначається обраною дозуванням препарату. Гостра фізичне навантаження в поєднанні з використанням препарату супроводжується зниженням вироблення інсуліну (як і при відсутності специфічної підтримки). Медикамент має властивості антиоксиданта, знижує в’язкість крові, відрізняється антиатерогенну ефектом.
Особливості використання
«Глімепірид», як показали клінічні дослідження, адсорбується з шлунково-кишкового тракту в рівній мірі і при трапезі, і без такої. Біологічна доступність практично абсолютна, оцінюється як дуже близька до ста відсотків. Для досягнення найбільш високого рівня концентрації в кровоносній системі необхідно близько 150 хвилин. Кліренс медикаменту досить повільний, а зв’язування з білками підвищена. Приблизні оцінки дають показник 95 %. «Глімепірид» здатний проникати крізь плаценту, спостерігається в грудному молоці, що стало підставою для заборони на таку терапію у період вагітності. Невисокий відсоток активного з’єднання здатний подолати гематоенцефалічний бар’єр.
Тривалість напіввиведення – не менше п’яти годин, але не більше восьми при адекватному функціонуванні систем і тканин організму. Великі часові проміжки потрібні, якщо хворому призначено високі дози кошти. Відомо, що глімепірид у клітинах печінки трансформується, причому в реакції бере участь фермент CYP2C9. Трохи більше половини метаболітів залишають організм через сечовидільну систему, близько третини – з калом. Накопичувальний ефект відсутній. Фармакокінетика в дуже малій мірі пов’язана зі статевою приналежністю, віком хворого.
Показання та протипоказання
«Глімепірид» використовується, якщо встановлений другий тип цукрового діабету, тобто незалежний від інсуліну. До препарату вдаються лише при неможливості коригування стану хворого щадними методами – схудненням, фізичною активністю, нормалізацією режиму харчування.
«Глімепірид» не можна приймати, якщо діагностовано кетоацидоз, діабет став причиною прекоми, коми, виявлена недостатність функціонування печінки, нирок у важкій формі. «Глімепірид» не призначений для лікування хворих, які страждають першим типом цукрового діабету, а також жінок, які виношують плід або годують груддю. Засіб не використовують при виявленні алергічного відповіді організму на який-небудь із застосованих при виготовленні «Глімепіриду» компонентів.
