Технічні особливості підключення бойлера своїми руками

Підключення електричного пристрою

Підключення бойлера до водопроводу електричного – нескладна процедура. Але основне – це правило безпеки, так як є ймовірність удару струмом. Може в процесі експлуатації статися замикання, або загоряння. Щоб це виключити, є інструкція і схема монтажу.

Є кілька простих етапів, щоб агрегат почав функціонувати вірно:

  • Знеструмлюється приватний будинок або квартира.
  • З’єднуються проводу за допомогою пайки. Після відбувається обов’язково ізоляція.
  • Часто виникають різкі перепади енергії, що призводить до пошкодження електричних агрегатів. Не варто економити – краще встановити додаткове обладнання, що виключає такі проблеми. Заземлення буде прекрасним рішенням.
  • Краще, якщо котел буде функціонувати через розетку. Коли вибирається пряме включення, то важливо підібрати міцні дроти.
  • Найчастіше нагрівач знаходиться в приміщенні з підвищеною вологістю. Звідси зрозуміло, що потрібен додатковий захист від проникнення вологи у пристрій. Це захист розеток та системи автоматичного відключення.
  • Такі нагрівальні прилади зазвичай мають велику вагу, до ста літрів. Звідси виходить, що фіксація повинна бути підвищеної надійності. Майстри рекомендують його кріпити до несучої стіни. Якщо це приміщення, в якому стіни з гіпсокартону, нехай агрегат залишається на підлозі. Найчастіше в комплекті йдуть кріпильні елементи. Якщо їх немає, то доведеться придбати. Без них виконати монтаж не представляється можливим.

Як тільки всі монтажні роботи повноцінно завершені, можна здійснювати підключення бойлера. Є не тільки прохідні агрегати, але і накопичувальні. Вони більше за розмірами і установка ускладнюється. Потрібно зробити розмітку, за якою здійснюється кріплення. Слід намалювати, де саме встануть кронштейни, відмірюючи це на самому агрегаті. Щоб не допускати помилок, в роботі повинен бути присутнім будівельний рівень.

Цікаве:  Особливості заточування керамічних ножів

Коли відбувається відступ від точного горизонтального кріплення, то робота стає менш ефективною і нетривалою. Як тільки місце намічено, за допомогою інструментів фіксуються дюбеля. Після вкручуються самі утримуючі пристрої. Далі фіксується сам бойлер. Зробити це самому буде складно. Після цього йде підключення до розетки або безпосередньо від мережі.

Перший варіант зустрічається частіше, але за умови невеликої потужності водонагрівача. Інакше при роботі можуть не витримати проводу напруги. Застосовується простий кабель, з трьома жилами. Краще придбати новий і з невеликим запасом, тому що часто проводка не відрізняється надійністю. Це може спровокувати замикання або призвести до інших неприємних наслідків.

Коли показники потужності електроустановки більше трьох кіловат, доведеться підключення здійснювати від електричного щита (тому що розетка просто не зможе дати потрібного зручності в експлуатації). Є ще одна особливість: якщо обраний самий потужний агрегат, то однофазний лічильник не підійде. Коли умови створені для підключення, то варто звернути увагу на харчування агрегату.