Цитомегаловірусна інфекція – це хвороба, яка виходить від роду вірусів герпесу. Інфекція має поширення по світу. Вона захопила навіть цивілізовані країни. Вірус, який викликає цю хворобу, здатний довічно знаходиться в організмі людини і періодично відновлювати свою діяльність. За статистикою інфекція найчастіше виявляється у менш сприятливих у соціальному статусі людей. Передача і зараження хворобою можлива тільки при тісному контакті, наприклад, через біологічні рідини. Часто цитомегаловірусна інфекція протікає безсимптомно.
Симптоми у дітей
Цитомегаловірус здатний викликати пневмонію або інше інфекційне захворювання, після чого залишатися в організмі, не проявляючи себе до кінця життя. Симптоми хвороби здатні проявлятись тільки при слабкою імунною системою, в інших же випадках вірус спить.
Через певний час розвиток вірусу і розмноження його призводить до погіршення самопочуття. Цитомегаловірус у дітей вражає будь-який орган, при цьому, викликає пневмонію, гепатит, енцефаліт або іншу важковиліковну хвороба.
Частіше діти інфікуються під час внутрішньоутробного розвитку, коли мати заражається цією хворобою. Передача вірусу до плоду відбувається через кров матері. Є випадки, коли немовля заражался під час грудного вигодовування.
Симптоми цитомегаловірусу у дітей після заряджання, головним чином, залежать від стану здоров’я. При вродженому інфікуванні, в початковий період розвитку вірусів симптоми не проявляються, але стануть помітні пізніше у вигляді порушення слуху, зору або інших неврологічних патологіях. При перебігу захворювання у новонароджених виявляється збільшення печінки і наявність судом. Рідко при внутрішньоутробному зараженні дитина може народитися недорозвиненим з ускладненням зору і слуху.
Симптоматика у підлітків
Симптоми наявності цитомегаловірусної інфекції у підлітків:
- підвищена стомлюваність,
- біль у м’язах,
- головний біль з підвищенням температури.
Симптоматика схожа на мононуклеоз. При інфікуванні у старших дітей практично ніколи не збільшується печінка або селезінка. Перераховані вище симптоми проходять через два тижні. Цей строк залежить від віку і здоров’я підлітка. При цьому дитина стає носієм вірусу.
Джерело зараження
При прямому безпосередньому контакті з іншими здоровими дітьми можлива передача цитомегаловірусу. За статистикою головним джерелом зараження у дорослих людей є діти.
При первинному зараженні вірусом цитомегаловірус у дітей залишається вбудованим в структуру ДНК. Фахівці на даний момент не можуть видалити його структури, так як частіше це призводить до порушення ДНК. Для батьків головним завданням стає зміцнення здоров’я, а саме зміцнення імунної системи дитини. Головне – не допустити при розвитку вірусу загострення хронічного.
Ускладнення
Цитомегаловірус у маленьких дітей не проявляється, але в рідкісних випадках діагностуються ознаки ГРВІ, які не проходять тривалий час. Але не слід прирівнювати вірус до нешкідливим. Він в подальшому призводить до серйозних ускладнень.
Ускладнення вродженої цитомегаловірусної інфекції провокуються зниженням імунітету, що стає проблемою при зараженні іншою інфекцією, яка впливає на рівень імунітету. Вразливими відділами організму дитини до вірусу є центральні відділи нервової системи. За статистикою наслідками вродженого позитивного цитомегаловірусу IgG у дитини є глухота і атрофія зорового нерва, а також порушення розумової та рухової діяльності. Вроджене зараження характеризується особливістю – вірус може вражати кілька інших систем організму.
Діагностика
Так як зараження найчастіше проходить безсимптомно, то слід проявляти належну увагу до нього під час діагностики. Важливо провести аналіз на наявність цитомегаловірусу при планованої вагітності, при зараженні ВІЛ-інфекцією, при прояві ознак інфекційного мононуклеозу типу на тлі відсутності наявності збудника і при тривало не прохідною пневмонії або ГРВІ.
При аналізі на наявність вірусу проводять забір крові або будь-який інший біологічний рідини. Для визначення кількості і локалізації антитіл вірусу використовуються наступні методи:
Для визначення стадії розвитку необхідно постійно перевіряти рівень цих антитіл. Якщо відбудеться різке збільшення кількості антитіл в чотири рази, то можна говорити про стадії активності вірусу. Якщо спостерігається протилежне, то це свідчить про те, що хворий не інфікована вірусом. Навіть при наявності в крові цих антитіл завжди залишається ймовірність повторного інфікування.
Аналіз ПЛР
Якщо не вдалося визначити результат, то призначають додаткові аналізи, вони дають можливість точно визначити картину розвитку, зіставивши різні результати. Аналіз крові є тільки першим дією при діагностиці хвороби і не дає повної інформації для визначення стану вірусу в організмі. Результати інших методів дозволяють зробити цілком певні висновки.
Аналіз ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) виявляє наявність структури збудника у формулі ДНК. Цей спосіб завжди показує результат, так як цитомегаловірус при будь-якій стадії виявляється в структурі ДНК. В якості матеріалу для ПЛР беруть секрет з сечовипускального каналу. Недолік – це тривалий термін, необхідний для постановки діагнозу.
Реакція організму на зараження
У новонароджених є ризик зараження, якщо мати під час вагітності перехворіла інфекцією. Наслідки такого інфікування будуть помітні відразу після народження. Головним наслідком зараження є порок розвитку. При діагностиці цитомегаловірусу у дітей лікарі звертають увагу на кількість антитіл IgG та IgM. Їх велика кількість означає те, що хвороба знаходиться в гострій формі. Також велика кількість антитіл до цитомегаловірусу у дітей говорить про відновлення його діяльності. Для точної постановки діагнозу проводять додаткові тести та аналізи, спрямовані на виявлення різновиди вірусу.
Розвиток вірусу
Цитомегаловірус може зустрічатися як у дітей, так і дорослих, притому, якщо у підлітків захворюванню схильні всього близько 15%, то у дорослих ця цифра зростає до 50%. Схильність до захворювання визначається виходячи з антитіл, які містяться в ДНК багатьох людей. Ці антитіла можуть прокидатися внаслідок захворювань та іншого, а можуть взагалі не проявляти себе все життя. Хвороба виражається у вигляді однієї з форм герпесу. При тому, що тривалість інкубаційного періоду може бути близько 50 днів, розпізнати цитомегаловірус досить складно.
У сучасних розвинених країнах така інфекція зустрічається дуже часто, тому форм лікування досить багато, особливо часто користуються народними методами. Протягом тих самих 50 днів захворювання практично не проявляється, але варто тільки переохолодитися, перехворіти застудою або будь-якими інфекційними хворобами, такими, що знижують імунітет, так симптоми і почнуть себе проявляти.
До них відносять підвищену температуру, часті головні болі, болі в суглобах, слабкість і підвищене слиновиділення. Часто навіть досвідчені фахівці плутають цей вірус з ГРЗ, але головне вчасно дослідити, так як наслідки у захворювання не найприємніші.Щоб вилікувати цитомегаловірус, насамперед потрібно націлитися на підвищення імунітету, звичайно, ніхто не виключає медикаментозну частина лікування, але її можна легко поєднувати з використанням традиційних методів для поліпшення результату.
Якщо різновид антитіл IgM більше ніж IgG, то говорять про первинному інфікуванні. Більш того, це значення говорить про те, що в організмі інфекція перебуває не більше півроку. Щоб підтвердити діагноз, проводять додаткові тести і призначають інші аналізи. Після впровадження цитомегаловірусу, у людини розвивається особлива імунна система. Виявлено, що повний розвиток вірусу триває не більше 60 днів. Імунітет при цьому стає нестійким і повільним. Організм намагається захищатися від даного вірусу, виробляючи специфічні антитіла до нього. Головним чином на підставі кількості антитіл IgM в організмі визначають гостроту інфекції.
Норма цитомегаловірусу
Постійний контроль за кількістю IgM дозволяє оцінювати динаміку розвитку хвороби. Необхідно знати, що при наявності тяжких форм перебігу захворювання вироблення антитіл сповільнюється. Результат при визначенні кількості антитіл IgM допоможе скласти картину перебігу хвороби. Норма цитомегаловірусу igg становить до 0,5 lgM. Якщо результати аналізів показали меншу цифру, то цитомегаловірус g позитивним у дитини не вважається.
Медикаментозне лікування
Способів, як лікувати цитомегаловірус у дітей чимало. Зараз доктори складають лікувальний план, ґрунтуючись на використанні сильних противірусних засобів. Щоб позбутися від симптомів, потрібно, в першу чергу, зайнятися підвищенням імунітету і всіх захисних функцій організму. Варто відзначити, що вся терапія спрямована тільки на позбавлення від симптомів, вилікувати даний вірус неможливо, як і гарантувати, що найближчим часом він себе не проявить. Як тільки ці антитіла до ДНК пробуджуються, позбавити від них не зможе навіть сучасна медицина, тому зараз тільки розробляють препарати, які вводять ці антитіла в пасивний стан на тривалий термін.
Особливих рекомендацій після курсу лікування немає, потрібно лише стежити за своїм здоров’ям, дотримуючись режим, правильно харчуючись і приділяючи увагу навіть незначним ознаками застуди.
Не можна займатися самолікуванням, навіть коли відбувається рецидив і відомо, які медикаменти застосовувалися в минулий раз. Для цитомегаловірусу існують різні ступені прояву та інші нюанси, розібратися в яких краще довірити професіоналам, тим більше може з’явитися більш сучасне ліки, адже медицина не стоїть на місці. Коли імунітет сильний і не дає розвинутися всіх симптомів, то особливих проблем не виникне, так і серйозного лікування не потрібно.
Люди, які страждають від частого імунодефіциту, повинні бути особливо уважні. Можливо, для профілактики краще пити імуномодулятори та інші ліки, здатні допомогти організму в боротьбі з інфекцією. Коли важка форма захворювання, не можна ставитися до нього просто, так як згідно з дослідженнями, люди з запущеним цитомегаловірусом страждають від захворювань нервової системи і навіть від ураження внутрішніх органів.
Коли медикаментозного лікування недостатньо або хочеться збільшити його ефективність, можна застосовувати добавки у вигляді біологічно активних речовин, а також вживати в спеціальному вигляді рослини начебто женьшеню, ехінацеї, лимонника та інших корисних зборів.
Також важливо включати в свій режим прогулянки і збільшену фізичну активність.
Лікування трав’яними зборами
Народна медицина передбачає безліч варіантів лікування, особливо часто використовують корінь солодки, копійочник, поєднуючи їх з ромашкою, чередою та вільхою. Всі перераховані вище інгредієнти подрібнити і перемішати, потім взяти дві столові ложки збору, залити 500 мл окропу. Дати настоятися засобу протягом ночі, потім процідити і пити до чотирьох разів на добу.
Не менш дієвий засіб вийде, якщо змішати корінь родовика, трав’яний збір чебрецю, череди, березові бруньки, пагони багна і деревію. Кожен компонент взяти в рівних частинах, потім все перемішати. Знову не знадобиться багато суміші, на 2 столові ложки взяти півлітра окропу, залити. Наполягати потрібно протягом 12 годин, потім процідити і вживати тричі на добу.
Профілактика
Для того щоб знизити ризик зараження, проводять наступні профілактичні заходи:
