Україна: цікаві факти, традиції, самі знамениті українці

Україна – одна з 14 держав, що межують з Росією на суші. А питання про стосунки між сусідами дуже важливий, адже Україна – це частина “русского мира”. У росіян і українців спільні свята і загальна історія, а для більшості українців російська мова є рідною.

Походження українців

Походження українців засноване на племенах, які колись жили на території України. Таких племен було багато: скіфи, половці, слов’яни, татари, гуни, сармати. Тому українці – це змішана етнічна група, на утворення якої вплинули всі колись проживали тут народи.

Скіфи – предки сучасних українців

В історії українського народу є відомості про те, що перші згадки про скіфів припадають на 7 століття до н. е .. Це були войовничі люди, що прийшли з Малої Азії й заснували свою державу, що простягалася від українських степів до Уральських гір. Скіфські городища були укріплені земляним валом, має висоту близько 10 метрів. Аристократія скіфів проживала в кам’яних будинках, обладнаних глиняними печами. Ремісники мешкали в покритих соломою хатах, які мають 2-3 кімнати та піч. Скіфи займалися скотарством, вирощуючи овець, корів і коней.

Відомі скіфські городища розташовані в основному на території України, тому скіфів можна назвати предками сучасних українців. Крім того, в традиціях українців виявляються елементи культури скіфів. Так, наприклад, національний український костюм має багато спільного з костюмом скіфів: шаровари, башлик, який перетворився згодом в козацьку шапку, а також сорочка з вишивкою на грудях і плечах.

Анти – плем’я, що живе на околиці

В 3-4 столітті на території України жили анти. Слово «анти» означає «плем’я, що живе на околиці». Вони займали обидва береги Дніпра і розташовувалися по течії Ворскли, а також проживали в деяких областях, розташованих на територіях, що доходять до Харкова на сході, до Херсона на півдні. Анти були майстерними воїнами, їхні племена були організовані і мали зачатки першої державності. Саме антів називають сполучною ланкою між скіфами і українцями.

Пам’ятки культури половців

В 11-13 століттях в степах Східної України жили половці. Кам’яні баби, яких можна виявити в степах, – це пам’ятники половецької культури. Скульптури ставилися на найвищих точках степу і були символами предків. Висота цих (виготовлених із сірого пісковику) статуй дорівнює 1-4 метрам, а до нашого часу збереглося близько двох тисяч таких статуй. Вони зустрічаються на великій території: від південно-східної Європи до південно-західної Азії.

Слід підкреслити цікавий факт. На Україні існує кілька парків-музеїв кам’яних баб. Один з них знаходиться на території Луганського національного університету, інший – в Донецьку. У музеї природи в Харкові представлені ці статуї, що демонструють традиції і культуру половців.

Київська Русь

В 9-му столітті на території Східної Європи утворилося перше державу, населену східними слов’янами, Київська Русь. Воно стало загальною історією для трьох слов’янських народів: російського, українського та білоруського. У 882 році князь Олег вийшов у похід з Новгорода на південь, захопив Київ, сказавши після цього: «Хай буде се мати міст руських».

Хрещення Русі

Язичництво не могло об’єднати різні племена східних слов’ян. Русі була потрібна більш прогресивна релігія, яка дозволила б долучити слов’ян до світової культури. Крім того, в 10-му столітті досягло найбільшої сили могутність Візантійської імперії, але її представникам заборонено було родичатися з язичниками, які вважалися ” варварами. Хрещення Русі у 988 році дозволило її правлячого роду поріднитися з візантійським двором, увійти в сім’ю народів Європи. Це сталося під час правління князя Володимира Святославовича.

Історія України та цікаві факти, що послідували за хрещенням Київської Русі

Після здійснення Хрещення Русі князь Володимир домігся руки дочки візантійського імператора Анни. Дочка Володимира пізніше була видана за польського князя Казимира Першого.

Дочка Ярослава Мудрого Єлизавета вийшла заміж за короля Норвегії Гарольда. Друга дочка Ярослава Мудрого, Анна, вийшла заміж за короля Франції Генріха Першого, а після його смерті була королевою Франції. Третя дочка Ярослава, Анастасія, вийшла заміж за короля Угорщини Андрія Першого.

Існують численні факти, що підтверджують існування родинних зв’язків європейських князів з правлячим родом Київської Русі. Це служило доказом престижу Русі серед європейських народів.

При Ярославлі Мудрого з числа національних священиків був обраний митрополит. В цей же час монастирі стали володіти великим впливом, а центром православної життя стала Києво-Печерська лавра.

Національно-визвольна боротьба українського народу

Київська Русь у 12-му столітті розпалася на ряд князівств, між якими підтримувалися добросусідські відносини. Особливо це проявлялося в боротьбі з іноземними загарбниками. Наприклад, у 1018 році у вигнанні польських окупантів з території України брали участь і новгородські дружини.

Починаючи з середини 14-го століття Україна зазнала агресії з боку Литви і Польщі. У 1387 році Польща захопила Галичину. Після цього українці вже не допускалися до міського самоврядування, яке було віддано представникам польського міщанства. Українці відчували соціальний та національно-релігійний гніт. Польські і литовські гнобителі прагнули окатоличити й денаціоналізувати українців, розірвати їх зв’язки з російським народом.

Народ України боровся з гнобителями, опираючись денаціоналізації і прагнучи зберегти традиції українців.

Запорізька Січ

Польський уряд після Галичині захопила Поділля, прагнуло всіма способами підпорядкувати собі всю Україну. Він домігся цього. На Люблінському сеймі українські території були підпорядковані Польщі.

Як відповідь на поневолення на Україні в кінці 15-го століття виникло козацтво. Воно організувало за порогами Дніпра свій центр – Запорізьку Січ, яка стала центром всіх виступів українців проти загарбників. Крім того, українські козаки, пам’ятаючи про добросусідські відносини з російськими князівствами, уклали оборонний союз з донськими козаками.

А в 1648 році почалася визвольна війна українського народу з польськими загарбниками. Вождем в цій битві став гетьман Богдан Хмельницький, який поставив мету перед українським народом: звільнитися від польського гніту, возз’єднати українські землі і приєднати Україну до Росії.

Цікаве:  Географічні положення і координати Санкт-Петербурга. Цікаві факти про місто

Богдан Хмельницький

Гетьман Запорозького війська і провідник українського народу в боротьбі за незалежність Богдан Хмельницький входить в сотню самих знаменитих українців. Молодий Хмельницький закінчив українську школу і єзуїтський колегіум у Львові. Він був освіченою і розумною людиною, добре знає латину, тому користувався повагою у оточуючих.

Богдан Хмельницький – засновник першої української держави – Гетьманщини, якою він керував дев’ять років. За цей час проявився його талант політичного діяча, воєначальника і керівника держави, яку він створив за подобою Запорізького війська. В цій державі була своя судова система і свої закони, а населення поділялася на сотні. Тут були козаки-воїни, селяни, міщани та духовенство.

В Україні шанували і шанують пам’ять про Богдана Хмельницького як про одного з кращих своїх синів, національного героя. Кобзарі присвячували йому свої українські вірші, а його портрет у 17 і 18 століттях був окрасою кожної української оселі. Гетьман зображувався на ньому в шапці зі страусиним пір’ям, в атласному каптані і з булавою в руках.

Союз з Росією

Хмельницький почав керувати державою у важкий для країни час. Населення було втомленим від війн, неврожаю та епідемій. В такому стані народу України впоратися із загарбниками було надзвичайно важко. Гетьман почав пошук союзників і звернувся за допомогою до Росії. В кінці 1653 року Земський собор у Росії проголосував за прийняття України «під руку російського царя». А 8 січня 1654 року у Переяславі було укладено союз між Росією і Україною. Цікавий факт має важливе для обох народів значення досі.

Україна в радянський час

Частина економіки СРСР була розташована на території України. Українська РСР мала одну з найбільш розвинених економік серед союзних республік. За роки радянської влади Україна стала високорозвиненою індустріальною республікою, яка налічувала близько 300 галузей промисловості, серед яких особливе місце належало машинобудування і чорної металургії. А сільське господарство було багатогалузевим.

Відомі наступні цікаві факти про Україну в радянський час:

  • В Українській РСР проводилося 17 % від усієї електроенергії, виробленої в СРСР. На Дніпрі був побудований каскад гідроелектростанцій, а на території України знаходилося і експлуатувалося 5 АЕС.
  • Однією з найважливіших галузей промисловості України була вугільна промисловість, 90 % якої було зосереджено в Донецькому кам’яновугільному басейні. Від розвитку цієї галузі залежали та інші галузі промисловості, наприклад електроенергетика та чорна металургія.
  • УРСР виробляла більше 30 % прокату і сталі, які вироблялися в СРСР. За часів радянської влади в УРСР були побудовані заводи-гіганти: «Азовсталь», «Криворіжсталь», «Запоріжсталь», Єнакіївський металургійний завод, Краматорський металургійний завод.
  • У 1970-х почалося будівництво численних підприємств в Україні. Скільки міст б не було тоді в країні, у кожному з них велося таке будівництво. Тоді були побудовані такі заводи: Харківський тракторний завод, Луганський тепловозобудівний завод, Київський завод «Більшовик», Харківський завод транспортного машинобудування імені В. А. Малишева, Кременчуцький автомобільний завод (“Автокраз”), Запорізький автомобільний завод (“Автозас”). Це не весь перелік побудованих підприємств, а лише мала частина.

    На Україні були розвинені такі галузі промисловості:

  • Металургія.
  • Машинобудування.
  • Тракторобудування.
  • Хімічна промисловість.
  • Легка промисловість.
  • Авіабудування. Українські літаки, побудовані на Харківському авіаційному заводі, були відомі у всьому світі. До Великої Вітчизняної війни завод виробляв 17 типів літаків. Після початку війни на заводі випускалися штурмовики Су-2, а після війни – винищувачі Міг і Як-18, а пізніше – Ту-141 і крилаті ракети Х-55.
  • Україна в роки Великої Вітчизняної війни

    Українці разом з братами з інших союзних республік люто чинили опір нацистській військовій машині на її шляху до блискавичного успіху. У лавах Радянської армії билося 2,5 мільйона українців.

    Українське населення виявляло зразки мужності і героїзму. На території України діяло 3 992 підпільні організації, в яких брало участь понад 100 тисяч осіб, озброєну і диверсійно-розвідувальну боротьбу вели 1 993 партизанських загону і 46 партизанських з’єднань, в яких брало участь 518 тисяч осіб.

    Після захоплення гітлерівцями території України її жителі опинилися в окупації. Ця територія служила гітлерівцям сировинною базою. Продукти вивозилися до Німеччини з окупованих міст на Україні. Скільки вдалося награбувати, акуратні німці старанно фіксували. І ось ці цифри:

    • У березні 1943 року було вивезено близько 6 мільйонів тонн пшениці, 1,4 мільйона тонн картоплі, близько 50 тисяч тонн масла, 220 тисяч тонн цукру, 2,5 мільйонів голів худоби.
    • У березні 1944 року цифри, що підтверджують кількість награбованого, аналогічні цифр 1943 року.

    Українці – Герої Радянського Союзу

    Те, що українці героїчно билися з фашистськими загарбниками, підтверджують їх нагороди. За роки Великої Вітчизняної війни бійцями було отримано 7 мільйонів нагород, з яких 2,5 мільйона – це нагороди українців. 2072 українських громадянина стали Героями Радянського Союзу, а 32 людини отримали це звання двічі. Льотчик-винищувач Іван Кожедуб був удостоєний звання Героя Радянського Союзу тричі. Він особисто збив 62 літаки фашистів, а сам не був збитий жодного разу.

    Ніхто не забутий

    Народ України пам’ятає своїх захисників. Їм присвячуються українські вірші та пісні. Імена прославлених героїв присвоюються багатьом установам.

    Ніхто не забутий і ніщо не забуте. Українці повинні пам’ятати, що вони – нащадки переможців, тих героїв, які здобули Перемогу в самій страшній війні, борючись пліч-о-пліч разом зі своїми товаришами з братніх республік.

    В даний час на Україні пам’ятники героям ВВВ руйнуються часом і вандалами. Тому акція «Ніхто не забутий» актуальна саме зараз. Ця акція передбачає відновлення і приведення в порядок на території України пам’ятників героям Великої Вітчизняної війни. Вже відновлено багато пам’яток, з кожним роком до акції долучається все більше людей. Пам’ять про подвиг батьків і дідів повинна бути збережена для нащадків! Не можна допустити, щоб історія була переписана.