Куди спати головою: прикмети давніх слов’ян
У древніх слов’ян завжди вважалося, що двері й поріг в будинку – це якась межа між світами. Між світом яви, нави і прави. Ява – це матеріальна сторона реальності, нава – нижній астрал, а права – це той світ, де живуть предки. Сон вважався «маленькою смертю», тобто астральне тіло покидає фізичне і десь «гуляє».
Не можна спати головою до дверей, так і ногами теж не прийнято, тому що перетин світів могло зіграти з людиною злий жарт. Наприклад, істоти і монстри, що живуть у нижньому світі, могли негативно впливати на нього. У той же час існувала традиція, яка збереглася дотепер у поховальній церемонії – виносити покійників з дому ногами вперед. Можливо, таким способом душі померлої людини хотіли допомогти піти у світ предків (світ прави). Тому живим людям, які не визначилися, у яку сторону спати головою, можна сказати однозначно – тільки не таким чином, щоб стопи виявилися повернені до дверей.
