Вірус герпесу — досить поширена інфекція, присутня у більшості жителів землі. До цієї групи відносять кілька видів, і кожен з них провокує певне захворювання. У цей список входить і вагінальний герпес, який проявляється висипаннями в інтимній зоні у жінок і супроводжується численними неприємними симптомами.
Особливості хвороби
Вагінальний герпес являє собою захворювання, яке викликається вірусом простого герпесу (ВПГ). Цей вірус може бути представлений наступними видами:
- ВПГ-1.
- ВПГ-2 — саме цей підвид 75-80 % стає причиною появи генітального герпесу у жінок.
Поширюється це вірусне захворювання в основному статевим шляхом. Така характеристика дозволяє віднести хворобу до гінекологічним і венерологическим патологій.
Найчастіше симптоми герпесу виникають у жінок у період з 21 до 25 років і з 34 до 38 років. При цьому лікарі наголошують: при зараженні вірусом герпесу симптоми можуть з’явитися не відразу. Найчастіше відбувається приховане розвиток хвороби. Так, жінка може протягом кількох десятиліть не підозрювати про наявність вірусної інфекції в тілі. Явні симптоми в цьому випадку з’являться при певних умовах зовнішнього середовища або стану організму. Проте жінка навіть при прихованому генітальному герпесі може заразити свого статевого партнера.
Причини захворювання
Головна причина появи симптомів вагінального герпесу — потрапляння в організм жінки вірусу ВПГ-2. Зараження відбувається при тісному контакті з носієм інфекції. Штам передається декількома шляхами:
- при статевої близькості;
- повітряно-крапельним шляхом;
- побутовим способом — при використанні загальних предметів гігієни.
Як вже було сказано раніше, після попадання в організм вірус герпесу не завжди приймає активну позицію. Він може перебувати в “сплячому” стані, і до активності перейде тільки при певних умовах.
Фактори, що провокують герпес
Спровокувати активацію захворювання можуть такі чинники:
- тривале перебування на сонці;
- переохолодження організму;
- зловживання тютюнопалінням;
- надмірне розпивання алкогольної продукції;
- погане харчування;
- постійні стресові ситуації;
- великі фізичні навантаження;
- перевтома;
- численні аборти;
- тривале використання внутрішньоматкової спіралі в якості контрацепції;
- поява в інтимній зоні різних травм і мікротріщин.
Особливо великий ризик розвитку генітального герпесу у тих жінок, які володіють зниженим імунітетом. В цьому випадку організм не в змозі чинити опір вірусу, у зв’язку з чим хвороба розвивається активно і дуже стрімко.
Позбутися від вірусу вкрай важко. Найчастіше після курсу лікування симптоматика повністю зникає, проте вірус не усувається, а просто переходить у неактивний стан. При будь-якому несприятливому умови хвороба повертається.
Клінічна картина
Від багатьох інших захворювань герпес відрізнити досить просто, так як симптоми при цьому досить характерні:
- Поява бульбашок на статевих губах, піхві, промежини і навіть на внутрішній поверхні стегон. Починається процес утворення червоних крапок на шкірі. Поступово з точок формуються бульбашки, всередині яких можна побачити злегка каламутну рідину. Якщо бульбашка лопається, на його місці залишається невелика ділянка шкіри з ерозією, яка гоїться 7-10 днів. На представленому нижче фото — вагінальний герпес в його звичайному вигляді.
- Сильний свербіж. Висипання в інтимній зоні супроводжується сильним свербінням і неприємними відчуттями. При цьому без симптоматичного лікування свербіж супроводжує весь процес перебігу хвороби.
- Хворобливі відчуття. Це прояв не завжди має місце при вагінальному герпес у жінок, і найчастіше починається тільки при сильних висипаннях або на стадії появи ерозії (від лопнувших бульбашок).
- Часте хворобливе сечовипускання. Цей симптом пояснюється пошкодженням цілісності шкіри в області геніталій і подразнюючою дією сечі.
- Запалення лімфатичних вузлів в області паху. Лімфовузли легко прощупуються, спостерігається болючість.
- Погіршення загального стану. Жінки часто скаржаться на головний біль, стомлюваність, сонливість. Можливо нервове напруження, дратівливість.
На тлі вірусного захворювання можуть виникати і деякі інші хвороби, у зв’язку з чим до основних симптомів додаються:
- дисбактеріоз піхви, що супроводжується рясними виділеннями;
- підвищена температура тіла.
Види хронічної форми хвороби
Приблизно 60-65 % жінок, хворих генітальним герпесом одного разу, рано чи пізно знову стикаються з симптомами цієї хвороби. При цьому в медицині виділяють 3 типи хронічного перебігу, які розрізняються за симптомами, інтенсивності прояву та способів терапії:
- Згасаючий тип. Цей варіант вважається найбільш сприятливим з усіх можливих. Після кожного нового рецидиву виникає все більш тривала ремісія і менш яскраві симптоми.
- Аритмічний тип. При такому перебігу хронічного захворювання відзначається залежність яскравості симптомів від тривалості ремісії. Чим частіше проявляється генітальний герпес, тим менше стають яскравими симптоми і навпаки.
- Монотонний. Цей тип перебігу хвороби вважається самим важким і складно піддається лікуванню. Частота рецидивів ніяк не позначається на яскравості клінічної картини. При цьому герпес може проявлятися з певною циклічністю, наприклад, в період менструації симптоми різко загострюються і практично стихають після її закінчення.
Діагностика генітального герпесу
Досвідчений лікар зможе визначити наявність хвороби досить швидко, так як вагінальний герпес виглядає дуже характерно. Для цього достатньо провести огляд пацієнтки. Під час огляду лікар вислухає скарги жінки і проведе огляд на кріслі. Також проводиться пальпація лімфовузлів.
При типовою симптоматикою генітального герпесу діагноз не викликає сумнівів. При цьому існують і інші способи діагностики:
- Культуральний метод. Для такої діагностики беруть мазок з піхви пацієнтки з метою проведення ідентифікації вірусу герпесу.
- Аналіз крові. За складом крові виявляють наявність антитіл до простого герпесу.
Лікування протигерпетичними препаратами
Основним завданням при лікуванні вагінального герпесу є блокування подальшого розвитку вірусу. Такий підхід усуне причину захворювання, а значить, симптоматика зникне. Впоратися з цим можуть противогерпетические препарати. В аптеках ці лікарські засоби представлені в різних формах. Це пероральні медикаменти (таблетки і капсули) та засоби локальної дії (до них відносяться гелі, мазі і крему).
У списку найбільш поширених ліків цієї групи складаються:
- “Зовиракс”.
- “Ацикловір”.
- “Фамцикловір”.
- “Валтрекс”.
Вибирати більш відповідний варіант у кожному конкретному випадку повинен лікар. Він же призначає дозування і тривалість застосування. В середньому курс лікування протигерпетичними препаратами триває 5-7 днів. У деяких випадках зняття симптомів йде повільними темпами, тому лікування може бути довше.
Лікування вагінального герпесу при наявності виразок і ерозій
Якщо на місці бульбашок вже утворилися виразки, це приносить жінці багато неприємних відчуттів. До сильного свербіння додаються болю і подразнення під час сечовипускання. У цьому випадку лікар призначає мазі, у складі яких присутній антибіотик. У числі таких засобів:
- мазь тетрациклінова;
- мазь синтомициновая.
Це прискорює загоєння і блокує можливе приєднання інших інфекцій. Результат — зняття симптомів відбувається швидше.
Полегшити стан і прискорити загоєння можуть підсушуючі тальки або присипки з окисом цинку.
В якості розчинів для обробки статевих органів часто застосовують “Мірамістин, “Хлоргексидин”, розчини анілінових барвників.
Всі місцеві препарати потребують правильному нанесенні. Спочатку рекомендується прийняти сидячу ванну з додаванням у воду відвару ромашки або перманганату калію (звичайної марганцівки). Мазі або присипки наносять на чисту, злегка підсушену шкіру.
Комплексне лікування
Досить часто в якості комплексної терапії призначають анальгетики, так як вилікувати вагінальний герпес без блокування симптомів буде непросто. Найчастіше вибирають медикаменти з групи нестероїдних протизапальних препаратів. Це може бути:
- “Ібупрофен”.
- “Німесулід”.
- “Індометацин”.
З допомогою таких засобів інтенсивність запальних реакцій знижується, а больовий синдром купірується.
В якості локальних протимікробних засобів призначають вагінальні свічки від герпесу, наприклад:
- Лавомакс.
- “Генферон”.
- “Гексикон”.
- “Панавир”.
У разі частих рецидивів генітального герпесу у пацієнток лікарі призначають засоби для імунотерапії. Мета таких лікарських препаратів — підвищення природних захисних сил організму. Типовими представниками цієї групи є:
- “Іммунал”.
- “Неовір”.
- “Віферон”.
- “Арбідол”.
- “Імудон”.
У деяких випадках лікування доповнюється курсами комплексних вітамінів.
Згідно з медичною статистикою і відгуками, вагінальний герпес при комплексній терапії лікується значно швидше. Пацієнтки відзначають: вже на наступний день застосування медикаментів скорочується свербіж, поліпшується загальний стан. Через 2-3 дня скорочується інтенсивність шкірних висипань.
Правила гігієни
Під час лікування вкрай важливо дотримуватися правил гігієни.
Інтимну зону потрібно мити кілька разів на день. При цьому засіб для інтимної гігієни має володіти нейтральним pH-рівнем.
У тих випадках, коли виразки покриваються тонкими корочками, заборонено користуватися скрабирующими засобами. Абразивні частинки можуть пошкодити шкіру і викликати ще більше роздратування.
Рушник має бути індивідуальним і завжди чистим. Це не дозволить інфекції потрапити на шкіру вдруге.
Народні засоби від генітального герпесу
Крім лікарських засобів, рекомендованих лікарями, існує і безліч рецептів народної медицини. Це фітотерапія та інших цілющих засобів.
Важливо пам’ятати: перед тим як лікувати генітальний герпес, потрібно обов’язково порадитися з лікарем. При неправильних діях симптоматика може посилитися, а до основної вірусної інфекції додадуться інші. Більше того, народні поради допомагають впоратися тільки з симптомами, але не усувають причину. Ця особливість не дозволяє використовувати такі методи в якості основного лікування.
Уражені ділянки шкіри рекомендують обережно змащувати натуральним смерековим маслом. Воно знімає запалення і прискорює процеси загоєння.
Деякі ефірні масла (евкаліптова, лимонне, чайного дерева і герані) володіють антисептичними властивостями, тому благотворно впливають на шкіру і сприяють скороченню симптомів генітального герпесу. 5 крапель одного з цих масел можна додавати в теплу сидячу ванну. Тривалість процедури – не менше 15 хвилин.
Фітотерапія
Основне лікування вагінального герпесу можна поєднувати з примочками і відвару трав. Для приготування такого засобу потрібно 10-15 г березових бруньок залити склянкою холодного молока, довести до кипіння і варити 3-5 хвилин. Після цього рідину знімають з вогню і охолоджують. Шматок стерильного бинта складають у кілька разів і змочують в отриманому молочному відварі. Прикладати бинт рекомендують до ураженого місця на кілька хвилин.
Лікарі рекомендують на час всього курсу лікування позбутися від будь-яких статевих контактів. Тим самим жінка прискорить власне одужання і убезпечить від зараження свого партнера.
Насправді вагінальний герпес являє собою досить складне захворювання, що важко піддається лікуванню і викликає у жінок чимало страждань. Можна спробувати захистити себе від зараження? У певному сенсі — так. Для цього потрібно не допускати незахищених статевих контактів, безладних статевих зв’язків і особливу увагу приділяти стану свого імунітету. Такі прості, на перший погляд поради зможуть максимально знизити ризик інфікування вірусом герпесу.
