Легенди
Існує трохи легенд про Вестмінстерському абатстві, і одна з них йде до періоду заснування церкви. В ті часи Темза була багата рибою, і в її водах промышляло багато рибалок. Одному з них було бачення покровителя рибалок — Апостола Петра, біля того місця, де незабаром звели храм. Напередодні церемонії освячення церкви нібито її засновнику Меллиту також з’явився Святий Петро, чиє ім’я згодом отримало абатство. Можливо, легенда послужила причиною того, що в пізніші часи рибалки Темзи щорічно 29 червня, в День Святого Петра, підносили абатству багаті дари лосося. А риболовна компанія Fishmongers’ Company досі постачає абатство рибою.
Інша історія стосується самого острова Торні, на якому розташувалася церква. Вперше він іменований в VIII столітті як Thorn ait (тернистий острів) з-за його рясних заростей дикої ожини. У хроніках того часу він названий «жахливим місцем». Через 200 років за короля Едуарда Сповідника острів згадується як «прекрасного місця, оточеної зеленими полями з родючим грунтом». Ченці стали культивувати ожину і розвивати традицію англійської садівництва. Донині збереглися сади абатства, вважаються найстарішими у Лондоні.
