Рідкісний вітчизняний фільм (тим більше серіал) отримує настільки величезний суспільний резонанс, яким був відзначений телепроект “Першого каналу” 2017 року. Фільм «Сплячі» (2017) є продуктом спільного виробництва Міністерства культури РФ, який виступив в особі продюсера Ф. Бондарчука, режисера Ю. Бикова та автора сценарію С. Мінаєва.
Творці і основна ідея
Агресивно налаштовані критики характеризували серіал як не до кінця продуману і неоковирно розіграну патріотичну багатосерійну епопею про викриття зарубіжної шпигунської організації, налаштованої підірвати стабільність Росії зсередини. Тому їх відгуки про фільм «Сплячі» далеко не найкращі. Безсумнівною перевагою проекту є участь у його створенні дивовижного режисера Юрія Бикова, автора повнометражних «Дурня» і «Майора». На ТБ постановник себе теж чудово зарекомендував, знявши похмурий «Метод».
Жанр серіалу заявлений як «шпигунський детектив». Сценарист і літератор Сергій Мінаєв стверджував, що перед роботою надихався переглядом радянського культового багатосерійного фільму «ТАСС уповноважений заявити» і американського проекту «Батьківщина». Як стверджують відгуки про фільм «Сплячі», через всі його оповідання червоною ниткою прослизає тематика конфронтації ЦРУ і ФСБ, а головна дійова особа – полковник Родіонов (актор Ігор Петренко) з легкістю заткне за пояс Джеймса Бонда своєї елегантністю і мужністю.
Головна інтрига та її реалізація
Основна шпигунська ідея серіалу полягає в тому, що уряди Китаю і РФ збираються укласти договір про постачання природного газу. Майбутня угода міститься в таємниці, щоб вороги не змогли перешкодити взаємовигідної домовленості між двома країнами. Угоду опікується ФСБ. У відповідь ЦРУ, щоб з’ясувати подробиці договору, вирішує задіяти своїх агентів – «сплячих», які давно були впроваджені в різні російські відомства. Крім основної фабульної інтриги, сюжет містить відгалуження про підготовлюваний ісламістами теракт, про протиборстві силових структур і війнах олігархів. При такій значущій зав’язці автори допускають непрощенну помилку, на яку вказують усі реценденты у відгуках про фільмі «Сплячі». Серіалу відчайдушно не вистачає справжнього драйву, енергії та адреналіну. Не вражає навіть ключова сцена погоні за «перевертнем у погонах».
В цілому, відсутність перерахованого вище можна було пробачити, якби хоч один персонаж стрічки був по-справжньому колоритним і харизматичним, захоплюючим глядацьку увагу. Актори і ролі «Сплячих», за винятком Ігоря Петренка, перевоплотившегося у полковника ФСБ, підібрані один до одного типажами не зовсім гармонійно. Приміром, Івана Журавльова, нібито журналіста газети «Дзеркало», а насправді резидента ЦРУ «Етан», зіграв Дмитро Ульянов. Виконавець в образі спецагента американської розвідки виглядає не дуже переконливо. Образ коханої Андрія Родіонова на екрані розкрила Наталія Рогожкіна. В окремих емоційних епізодах виконавиця відчайдушно переграє. Коханку Івана, телеведучу Оксану Троїцьку, зіграла Пауліна Андрєєва, а Федір Бондарчук з’являється в кадрі в іпостасі віце-прем’єра.
Дійові особи не відрізняються серйозною опрацюванням і ґрунтовним втіленням. Кадр швидше наповнюють шаблонні персонажі, запозичені з фейлетонів, карикатур і пародій.
Не найгірший варіант
Між тим, згідно з відгуками про фільм, «Сплячі» заслуговують оцінки з різних позицій, адже проект складається не тільки з патріотичних кліше і гасел, в ньому задіяний значний акторський склад, використаний пристойний бюджет і технічна база.
В нашу сумбурну сучасність всьому можна знайти виправдання, що знаходить своє втілення на телеекранах: ток-шоу про секс неповнолітніх, псевдонауковим програмами, истолковывающих теорію плоскої землі. Фінансова прибуток і рейтинги давно змінили відчуття міри і смаку. У цій сумній парадигмі дітище Ю. Бикова не є найгіршим продуктом.
