Серед інших зорових патологій органів особливої уваги заслуговує відшарування сітківки ока. Захворювання важке, полягає в поступовому відходу від сітківки хориоідеї, то якщо очної оболонки, багатої судинами. Така проблема може стати причиною сильного зниження здатності бачити аж до повної сліпоти.
Загальне уявлення про захворювання
Нормальний зір забезпечується повноцінністю функціонування всіх тканин, систем органів. Сітківка має гранично щільно розташовуватися відносно хориоідеї, так як саме звідси тканини харчуються – власних кровоносних судин, що постачають кисень, поживні компоненти, тканини немає. Відшарування сітківки ока призводить до неможливості отримання структурами всього необхідного для повноцінної життєдіяльності. Патологія належить до числа особливо проблематичних в сучасній офтальмології. Хвороба протікає важко, вимагає хірургічної корекції, але такий підхід застосовується не завжди, та й передбачити результати можливо далеко не у 100% випадків.
Як свідчить медична статистика, лікування відшарування сітківки в останнє десятиліття потрібно зі значно більшою частотою, ніж раніше. У середньому патологія вражає одного на десять тисяч населення. Серед інших причин, що провокують повну втрату зору, саме розглянута належить до числа найбільш часто зустрічаються. Нерідко вона стає підставою для присвоєння статусу інваліда. Як видно з аналітичних досліджень, лише третина хворих вже переступили межу пенсійного віку, а інші пацієнти – абсолютно працездатні до розвитку патології люди.
Що робити?
Лікування відшарування сітківки ока можливо виключно хірургічним шляхом. Не розроблено таких медикаментозних засобів, які дозволили б консервативними методиками повернути процес назад. Не допоможуть ні таблетки, ні уколи. Не варто розраховувати і на методи народної медицини, незапатентовані біологічно активні добавки, які, як запевняють виробники, здатні перемогти будь-яку патологію. Як тільки сформульований діагноз, необхідно по можливості швидше записуватися на операцію – це єдиний шлях збереження зору.
Звідки прийшла біда?
Причини відшарування сітківки можна зрозуміти, якщо вникнути в механізм патології. Нерідко проблема провокується надмірними фізичними навантаженнями, підвищеним напругою і різким механічним впливом на очну поверхню. Такого роду причини спершу ініціюють формування невеликих дефектів, при цьому наповнює склоподібне тіло субстанція отримує можливість поступово зміщуватися під сітківку. З часом, невідчутно це віддаляє в нормі прилеглі один до одного тканини. Чим більші обсяги речовини просочаться, тим площа відшарування істотніше, тим важчий випадок.
У переважному числі випадків симптоми відшарування сітківки ока спостерігаються тільки на одному оці, хоча поступово патологія негативно впливає на зорову систему в цілому. При підозрі на захворювання необхідно по можливості швидше звернутися до лікаря, який ретельно досліджує обидва ока.
Можливі шляхи
Відомо, що нерідко потрібне лікування відшарування сітківки через травми, поранення, зачепила очні тканини. При цьому страждає не тільки сітківка, пошкодження запросто може поширитися і на інші оболонки, тканини органу. Спровокувати дегенеративні зміни можуть очні патології. До числа таких відносяться пухлинні процеси, ретиніт, ретинопатія, увеїт, деградація макули, пов’язана з віковими змінами в організмі.
Іноді причини симптомів відшарування сітківки в дистрофічних процесах, які зачіпають витреохориоретину на периферії. Таке може стати причиною різкого зниження гостроти зору. У певному відсотку випадків стан розвивається у абсолютно здорової людини. Для виявлення захворювання потрібне обстеження апаратом Гольдмана, що включає в себе лінзу з трьома дзеркалами.
Група ризику
З більшою ймовірністю відшарування сітківки можливо, якщо людина отримала очну травму або пережив аналогічний процес на іншому органі зору. Підвищена ймовірність патологічного процесу, якщо їм хворі близькі родичі, виявлені дистрофічні порушення в очних тканинах. До групи ризику відносять людей, вимушених постійно піднімати тяжкості, працювати на роботі, сполученої з фізичним перенапруженням. Наявність будь-якого захворювання, що зачіпає сітківку, також підвищує ймовірність початку відшарування.
Увагу станом очей повинні приділяти діабетики, спортсмени, особливо практикуючі потенційно небезпечні різновиди спортивної активності – бокс, боротьба. До групи ризику зараховують всіх тих, у кого виявлено міопія в прогресуючій формі, а також встановлено астигматизм. Подібні стану здоров’я пов’язані з поступовим зменшенням товщини, що рано чи пізно може спровокувати відшарування сітківки від живильної тканини.
Як запідозрити?
Первинні симптоми відшарування сітківки – плаваючі точки перед очима, мушки і блискавки, іскорки і спалаху. Інші характеризують видиме як пластівці сажі, пелену, шторки. При таких прояви порушення зору багато рекомендують промивати очі чаєм, але при відшаруванні цей захід не дає ніякої користі, як і використання специфічних медикаментозних засобів. Цей момент підходящий, щоб звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Слід звернути увагу, з якого боку хвороба почала проявляти себе раніше, якого роду «шторка» відчувається. Це допоможе лікарю сформулювати особливості випадку точніше.
З часом симптоми відшарування сітківки включають звуження поля зору і випадання окремих областей з охоплюваного очима простору. Досліджувані хворим предмети спотворюються, неправильно сприймаються габарити, форма, предметне зір з часом стає все гірше. Якщо хвороба прогресує швидко, перед очима постає пелена. Якщо ситуація супроводжується судинними ушкодженнями, перед очима виникають плями, мушки чорного кольору, можливий больовий синдром, відчуття дискомфорту. Відшарування, пов’язане з крововиливом, що зачіпають склоподібне тіло, проявляє себе павутинкою, плямами, які наче плавають перед людиною.
Важливий момент
Найчастіше відшарування сітківки відбувається поступово, турбують людину вдень симптоми вичерпують себе за час нічного відпочинку та вранці абсолютно нормальний зір. Така особливість обумовлена здатністю рідини, що накопичується між тканинами, розсмоктуватися в період відпочинку, при цьому сітківка знову займає належне їй від природи положення. Після декількох годин після пробудження неприємна симптоматика повертається.
Найбільш небезпечні випадки – це ситуація, коли відшарування сітківки охоплює нижні частини зорового органу. Симптоми практично непомітні, і хворий звертається до лікаря, коли випадок вже запущений.
Виявити і перемогти
Виявивши у себе які-небудь із зазначених симптомів, слід по можливості швидше записатися на прийом до офтальмолога з метою детальної інструментальної діагностики в лікарняних умовах. Своєчасне звернення дозволяє виявити на ранніх стадіях процеси відшарування сітківки. Операція може і не знадобитися, якщо пацієнт звернувся дійсно вчасно, або втручання буде мінімальним. Головна перевага оперативності – можливість зберегти зір.
Якщо людина пережила черепно-мозкове ушкодження, а через деякий час після цього були зафіксовані згадані прояви, слід не тільки прийти на огляд до офтальмолога, але і записатися до невропатолога для уточнення всіх обставин стану. Зазвичай дослідження очної області проводиться із застосуванням спеціалізованих крапель, які допомагають розширити зіницю. Як видно з медичної статистики, найчастіше негативні процеси захоплюють периферичні області, так як від природи кровопостачання цієї частини слабкіше, ніж центральною. Коректне повноцінне обстеження вимагає непрямої, прямої офтальмоскопії. У рамках такого заходу досліджують всі особливості очного дна хворого.
Діагностика: що і як?
Для виявлення специфічних особливостей конкретної ситуації слід локалізувати дегенеративні процеси та виявити розриви, виявити їх точну кількість. Для уточнення стану хворого визначають точки локалізації дистрофічних порушень і визначають, якого роду зв’язку є у відшаровуються областей і склоподібного тіла (якщо такі в принципі присутні).
Для підтвердження, уточнення сформульованого лікарського висновку проводять додаткові дослідження. Такі припускають виявлення гостроти зору. Відомо, що при відшаруванні зір сідає дуже різко, раптово. Більшою мірою це властиво ситуації, коли відшарування локалізується в центрі. Лікар вимірює тиск в зорових органах. У нормі параметр стандартний, відхилення властиві хворим, які отримали травму, удар. Для отримання більш точної інформації про стан пацієнта досліджують периметри зорових органів, виявляють поля зору, призначають ультразвук, якщо які-небудь з більш поширених методик застосовані в конкретному випадку. Іноді додатково проводять дослідження лазерним томографом. Цей захід необхідно, якщо слід уточнити стан нерва, відповідального за зорові органи.
Що робити?
Операція при відшаруванні сітківки ока – найефективніший і розумне захід. Інших результативних лікувальних методик в даний час не існує. Сучасні лікарі мають доступ до високоточної апаратури, тому проводиться малоінвазивне втручання, і операція – це зовсім не так страшно, як могло б здатися. У чому особливості процедури залежать від галузі, ураженої дегенеративними процесами, від величини дефекту і складності роботи з ним.
Найпоширеніші типи операцій:
- склерозування;
- ретінопексія;
- вітректомія;
- пломбування;
- баллонирование.
А якщо детальніше?
Склерозування передбачає застосування електричного струму, лазера. В ході заходу виявляють точне положення пошкодження і проводять роботи по його герметизації. Тканина в цій області формує рубець, тому рідина не може потрапити до ретине. Ретінопексія має схожі риси – фактично це теж склерозування, але проведене кріогенними методами або лазером. Склоподібне тіло наповнюють повітрям, який допомагає сітківці зайняти анатомічно правильне положення.
Вітректомія – це така методика, коли в склері створюються два отвори для освітлення поля, після чого вводиться пінцет, випромінювач і видаляється склоподібне тіло. На його місце закачується газ. Після деякого часу ці обсяги природним чином розсмоктуються, а область наповнюється біологічними рідинами.
Інші варіанти
Пломбування являє собою установку такої пробки з силікону, що закріплюється до склери, яка дозволяє втягнути склеру всередину. Це впливає на стан судинної оболонки, поєднуючи її з сітківкою.
Нарешті, баллонирование – хірургічний метод, що припускає кріплення в склеру катетера з балоном, накачаним повітрям. При цьому ефект виходить приблизно такий же, як при установці силіконової пломби.
Наслідки: до чого призводить відшарування?
Найбільш негативний варіант розвитку – сліпота. Страшніше цього наслідки у очного захворювання результатів немає. Щоб попередити такий розвиток подій, слід скористатися допомогою кваліфікованого лікаря якомога швидше. Своєчасно проведена операція допомагає попередити прогрес дегенеративних змін, повернути в норму здатність бачити.
Прогрес патології може стати причиною неможливості бачити деякі ділянки. У хворих перед очима формується пелена. Крім втрати гостроти зору стає неможливо правильно ідентифікувати габарити, форму предметів. Якщо патологія супроводжується формуванням макули, таке зниження здатності бачити вважається особливо небезпечним.
Як попередити?
Якщо людина належить до групи ризику, слід ставитися до свого зору особливо відповідально. Діабетики, а також особи, постраждалі від очної травми, ушкодження голови, повинні відстежувати стан здоров’я і регулярно відвідувати профілактичний огляд у фахівця. Аналогічні обстеження потрібні і тим, у кого встановлені дистрофічні процеси в сітківці, астигматизм, міопія. Постійне відвідування клініки дозволить вчасно визначити початок дегенеративних процесів, а отже, заходи щодо його купіруванню будуть значно простіше.
Група ризику – це ще й виношують плід жінки. Відомо, що пологи провокують відшарування сітківки.
Щоб мінімізувати ризик хвороби, важливо правильно харчуватися і вести здоровий спосіб життя. Слід дотримуватися адекватне співвідношення навантажень і відпочинку. Враховуються не тільки зорові, але і фізичні навантаження, пов’язані з повсякденністю. По можливості потрібно уникати важких, перевантажень.
Анатомічні особливості
Сітківкою називають таку тканину, яка в нормі покриває яблуко очі по внутрішній поверхні. Серед всіх формують зоровий орган тканин сітківка – сама тонка, ніжна. Вона сприймає світлові імпульси, формує на їх основі нервові, які потім надходять у мозкові центри. Структурні зміни цієї тканини завжди стають причиною важких захворювань, пов’язаних з ризиком сліпоти.
