ВАТ «Авіакомпанія «Внуковские авіалінії» пройшла реєстрацію в державних органах 31.03.1993 і базувалася в аеропорту Внуково в будинку 12 по вулиці Рейсової. Фактичні польоти компанія стала здійснювати в травні 1993 року, досягнувши стабільності в перельотах до 1994 року. За перший рік чисельність персоналу зросла до 3300 осіб. До кінця минулого століття парк авіаційної техніки Акціонерного Товариства налічував 59 повітряних суден.
Історія створення
Указом Президента від 28.11.1991 № 242, новоствореному Міністерству транспорту УРСР було передано все майно Міністерства Цивільної Авіації СРСР, а 10 квітня наступного року складено акт про припинення існування скасованого Міністерства. З цього моменту припиняється наскрізне керівництво і кожне з наявних Управлінь цивільної авіації перейменовано в територіальну авіалінію. Таким чином, заповзятливими управлінцями створюються дрібні авіакомпанії на базі авіазагонів, а компанія «Внуковские авіалінії» формується з основних засобів та фахівців Внуковского авіазагону.
Технічне оснащення
На зорі виникнення, в рамках наступності, компанії дісталося 58 одиниць техніки, у тому числі:
- 22 літальних апаратів марки ІЛ-86;
- ТУ-154Б, ТУ-154М в кількості 23 одиниць;
- ЯК-42Д – 3 штуки.
З 1993 року на базі аеропорту Внуково починаються випробування надсучасного літака ТУ-204, а 23.02.1996 цим повітряним судном здійснений перший переліт з Москви в Мінеральні Води. Згодом у російської авіакомпанії «Внуковские авіалінії» з’явиться ще 4 літаки ТУ-204 і 1 лайнер ТУ-204С.
До моменту припинення існування компанії, її технічна оснащеність становила:
- 18 апаратів ІЛ-86;
- 16 одиниць ТУ-154 декількох варіацій;
- 2 штуки ТУ-204.
Частина літаків була розібрана на металобрухт, а деякі більш сучасні засоби увійшли в повітряний флот авіакомпанії «Сибір».
Статистика перевезень
За період існування «Внуковскими авіалініями» було налагоджено 66 повідомлень. Регулярними стали 35 маршрутів. Перельоти здійснювались у міста: Астана, Архангельськ, Красноярськ, Курган, Магадан, Нижньовартовськ, Полярний, Санкт-Петербург і ще в 27 населених пунктів. Компанія стала найбільшим перевізником Росії, що здійснюють чартерні закордонні маршрути в Австрію, Болгарію, Грецію, Єгипет, Іспанію, Італію, Емірати, Таїланд, Туреччину, Хорватію.
У 1996 році, розташоване р. в Москві, ВАТ «Внуковские авіалінії» досягла таких результатів:
- пасажирооборот – 4 501 702 тис. пас. км/1932,7 тис. чол;
- вантажообіг – 453 147 тис. тн/км;
- перевезення вантажів – 12 750 тонн;
- доставка поштової кореспонденції – 1645 тонн;
- комерційна завантаження – 64,1 %.
Крах компанії
Через кілька років безперервної роботи основним держателем акцій авіакомпанії «Внуковские авіалінії» став «Російський авиаконсорциум», заснований в 1995 році, який спеціалізувався на розробці та подальшому керівництві цивільних проектів авіабудування. Висока заслуга авиаконсорциума в модернізації літака ТУ-204 для вантажних перевезень.
У 1997 році керівництво компанії вирішило поглинути декількох конкурентів, у тому числі відомого авіаперевізника ВАТ «Сибір». Спроба не увінчалася успіхом. Крім того, в 1999-му авіакомпанії помінялися місцями, і вже «Сибір» готувалася до поглинання недавнього фаворита авіаперевезень. Було прийнято рішення об’єднати дві компанії, провести емісію акцій та здійснити вигідний взаємообмін. Однак, власників ні з того, ні з іншого боку не влаштувала кандидатура керівника і переговори по злиттю призупинилися. У 2001 році компанії повернулися до обговорення можливого об’єднання і встали на шлях банкрутства змученій кризою авіакомпанії з метою отримання ВАТ «Сибір» повітряного флоту «Внуковських авіаліній» і повного контролю над ним.
Поглинання компанії
Після набуття статусу банкрута, оприлюдненого рішенням Московського арбітражного суду, та завершення процедури конкурсного управління, компанія припинила своє існування з юридичної сторони. За результатами банкрутства компанія «Сибір», яка стала неофіційним наступником боржника, не зобов’язана була виконувати жодне з кредитних зобов’язань. Це, так зване, “оксамитове” поглинання виявилося вигідно обом сторонам. На зборах акціонерів було озвучено рішення про перехід укрупненої компанії на єдину акцію з часткою держави – 25 %.
Після того як «Внуковские авіалінії» ліквідують, авіакомпанія «Сибір» оплачує більшу частину боргів. Стаючи основним кредитором, вона отримує весь повітряний транспорт банкрута, управляє маршрутами і контролює виручку. Отримавши квоти на більшість маршрутів колишнього конкурента, «Сибір» змушує компаньйона припинити польоти. А в квітні 2002 року «Внуковские авіалінії» практично припиняють своє існування, у зв’язку з відкликанням ліцензії на авіаперевезення.
Груба посадка
25.12.1993 судно ТУ-154, випущений в 1978 році і належить «Внуковским авіалініям», здійснювало внутрішній регулярний пасажирський рейс з Москви в Грозний. На борту перебувало 172 особи, в тому числі 7 членів екіпажу. З-за поганої погоди пілоти повітряного судна не змогли здійснити м’яку посадку. Однак ніхто з присутніх на борту серйозно не постраждав. З-за невдалого приземлення літак отримав серйозні поломки, був списаний з балансу ВАТ, залишений в аеропорту Грозного і більше ніколи не злітав. 30.11.1994 під час чеченської кампанії ТУ -154 був знищений в результаті російського авіаудару.
Трагедія в аеропорту Лонгйира
29.08.1996 лайнер ТУ-154, що здійснював чартерний переліт з міжнародного аеропорту Внуково. У Внуково злетів літак так і не повернеться. Пізніше винуватцем трагедії назвуть екіпаж. При заході на посадку в норвезькому аеропорту Лонгйір були погані метеоумови, йшов дощ. Екіпаж кілька разів запитував посадку на десяту смугу, але із-за труднощів перекладу був спрямований на захід з протилежного напрямку. Вивертаючи на дозволену смугу, повітряне судно зіткнулося з горою архіпелагу Шпіцберген на висоті 907 метрів. Всі пасажири і члени екіпажу в кількості 141 людини загинули.
Терористичний захоплення
11.11.2000 літак ТУ-154, прямував з Махачкали в Москву, терорист захопив. Його єдиною вимогою було зміну курсу. Кінцевою точкою маршруту загарбником був обраний Ізраїль. Екіпаж змушений був виконати вимоги терориста, і повітряне судно відхилилося від маршруту. Приземлення здійснили на військовій базі Ізраїлю, де загарбник здався. Жертв з 59 осіб, які перебували на борту, вдалося уникнути.
Чеченський слід
15.03.2001 борт ТУ-154, наступний з Стамбула до Москви, потрапив під вплив чеченців – терористів. Троє хлопців, наймолодшому з яких було 16 років, зажадали доставити їх в Саудівську Аравію. Метою викрадення було, за словами ватажка, звернення уваги всього світу проблеми Чечні. Екіпаж спробував запросити аварійну посадку, але терористи погрожують убити всіх. Щоб придушити волю пасажирів та пілотів, терористи погрожували влаштувати вибух на борту, і представили на загальний огляд муляж детонатора. Злочинці попереджали про четвертому людину, затамувавши серед пасажирів і спрятавшим бомбу на собі. Згодом це твердження не підтвердилося. Пролетівши над Туреччиною, Кіпром та Єгиптом, літак, паливо якого підходило до кінця, був змушений приземлитися в міжнародному аеропорту Медіна. Довгі переговори терористів і влади не призвели до результату. За час перебування в аеропорту частини пасажирів вдалося втекти, а в останні хвилини перед операцією пілоти отримали вказівку покинути кабіну літака. Штурм лайнера проводив саудівський спецназ. За результатами операції був убитий ватажок терористів, врятовано 173 людини, загинув один з присутніх на борту пасажирів і стюардеса Юлія Фоміна, ім’ям якої пізніше був названий захоплений літак.
